Не доведи Господь того відчути,
Що відчувають матері синів,
Яких привозять мертвими з боїв.
Не доведи Господь того відчути...
Він ще учора телефонував,
Казав, що там, де він, - усе спокійно,
Просив, щоб піклувалася про сина.
Він ще учора телефонував...
І все... І тиша... Тиша на віки...
Тепер лиш уві сні прийде додому,
Лиш уві сні повідає про втому.
Тепер ця тиша - тиша на віки...
Він так багато ще всього не встиг.
На Схід гуманітарка вже чекала,
Та смерть всі плани підло поламала.
Він так багато ще всього не встиг...
Але найголовніше все ж зробив -
Він по собі залишив добру славу!
Він захистив свій край, сім'ю, державу!
Шкода лише, що смертю заплатив...
Та смертне лише тіло, - не душа,
Ти жив із Україною у серці,
Душа твоя до Бога вознесеться,
Рай, де нема війни, знайде душа...
Віолетта КРАВЧЕНКО