Змалечку росла навколо дивовижної, мальовничої річки Південний Буг: стіни залишків млина та маєтку пана Добровольського, зелень довкола. Напевне, все це допомагало формувати душу поета. Римувати почала ще в школі. Звичайно, спочатку вірші виходили незграбні, та все ж.
Вперше опублікували мій вірш у місцевій газеті, коли я була в 9 класі. Присвячувався він Україні. Потім закінчення школи, перше захоплення, перше кохання… Все це вилилося на папір у віршованій формі.
Серйозно я почала писати, коли закохалася по-справжньому. Коли в моє життя прийшла людина, яка змінила моє життя і саму мене. Вірші стали більш зрілими, красивими, філігранними. Вони вилітали з під моєї руки щодня, як птахи. У цей період я написала роман «В тебе вся моя жизнь». Книга побачила світ минулого року.
Зараз пишу переважно про війну . Хочеться таким чином підтримати наших воїнів, увічнити в пам’яті тих, хто загинув за Україну, підтримати простих людей, підняти наш козацький дух! Україна обов’язково переможе! Я вірю і знаю це! Ми вистоїмо!
Писала… Пишу. І маю надію, що Бог дозволить писати й надалі. Бо є люди, яким це потрібно. Які просять – пишіть! І я пишу….
