Першим, хто завітав у новому році до редакції ЮжкаNews.City на каву, став очільник Іванівського старостинського округу Ігор Латій. Староста розповів про те, як налагоджує стосунки з мешанцями Іванівки й Панкратового та про нові традиції в селах. Поділився проблемами, зокрема - це неосвітлені вулиці, стихійні звалища, відсутність громадських вбиралень, та погані дороги. Розкрив плани на майбутнє - створення туристичного комплексу й зон для культурного відпочинку, популяризація робіт місцевих майстринь.
Серйозні розмови за горнятком кави
Дев'ять місяців тому за цю посаду боролися четверо
- Ігорю Васильовичу, вся громада спостерігала, як гучно й довго обирали старост, зокрема для Іванівського округу. На цю посаду було чимало кандидатів. Іванівці та панкратівці симпатизували Віктору Семенову, але депутати чомусь були проти. Як вийшло, що нарешті саме Ви обійняли цю посаду? Та навіщо Вам це?
- Я не вперше відповідаю на це питання. Насправді все дуже просто. Після того, як я склав повноваження заступника голови Костянтинівської селищної ради, розумів, що мої знання та досвід управлінської діяльності можуть стати в нагоді суспільству. Але спочатку вирішив добре відпочити. У той час я навіть не слідкував за перебігом подій. Згодом почав шукати роботу. Зайшов до міського голови та запропонував свою кандидатуру на старосту Іванівського округу. Написав заяву. Тоді навкруг цієї посади вже розгорілися баталії. Думка людей та влади не збігалися. Селяни наполягали на кандидатурі Віктора Семенова, приїжджали на сесії, протестували. Насправді у Віктора Анатолійовича не такий вже й високий рейтинг довіри. Це легко перевірити: достатньо подивитися протоколи голосування під час виборів. Він балотувався в депутати. Багато хто ще не розібрався та не розуміє, що староста – це керівна посада в міській раді. Він несе відповідальність за певну територію. У його компетенції соціальна сфера, економіка, житлово-комунальне господарство, культура, статистика. Це далеко не повний перелік зобов’язань. З часом він буде зростати. Староста має бути грамотним менеджером, щоб люди вчасно отримували потрібні послуги. Селянам передусім має бути зручно. Вони прагнуть перетворень. Якщо бути справедливим, то я вважаю, що старосту мають обирати люди шляхом голосування в бюлетенях, але законодавством передбачено, що його може призначити лише місцева рада. Отже на десятій сесії, 18 березня 2021, з чотирьох претендентів депутати затвердили мою кандидатуру (за – 23 голоси). Уже 23 березня я став до роботи.
Про стосунки з людьми, колишнім суперником та владою
- Ви живете у Костянтинівці, але для людей логічним було б, щоб старостою став односелець. Які стосунки складаються між Вами та мешканцями Іванівки й Панкратового?
- Для мене Іванівка й Панкратове – не чужі населені пункти. Раніше, до того, як стати заступником Миколи Коляди, я працював в Арбузинській адміністрації. Тоді ці два села входили до складу району, тому я дуже добре знаю їхню специфіку та проблематику. Коли обійняв посаду старости, то поставив собі за ціль виправдати довіру тих мешканців, котрі мене підтримали й тих, хто мені не симпатизував. Кожна людина має право на власну думку. Як керівник, я насамперед мав зняти політичну напруженість після виборів. На першому етапі мені плече підставили двоє соцпрацівників, які залишилися ще з сільської ради – це Ксенія Харена та Тетяна Гончарова. Я дуже вдячний їм. Щоб налагодити контакт з мешканцями Іванівки й Панкратового, найперше, що я зробив, це пішов у кожну хату та особисто познайомився, залишив свою візитку, щоб за потреби дзвонили.
- Чи підтримуєте стосунки з Віктором Семеновим після того, як Ви стали старостою?
- Скажу відверто, як є: наразі стосунки не складаються. Раніше в нас було тісне спілкування, а зараз – немає. Я декілька разів звертався до міського голови з проханням працевлаштувати Семенова. Мною керувало почуття відповідальності за те, що людина трудилася на цій території, віддавала частину своєї душі. Але врешті Віктор Анатолійович сам знайшов собі роботу.
Ігор Латій на одній із сесій Южноукраїнської міської ради
- А як взаємодієте з міською владою: мером та депутатами?
- Це питання лоскоче нерви всім. Я регулярно читаю «Контакт» й бачу, як відповідають на нього інші ваші співрозмовники. Не буду нікому співати дифірамби. Не скажу, що все ідеально. Спочатку було складно, бо підтримка двадцяти трьох депутатів – це не тридцяти чотирьох. Я дуже вдячний за довіру. Це скликання відрізняється від попередніх тим, що в раду прийшли люди з великим досвідом, знаннями, амбіціями. У кожній фракції є яскраві особистості. Щоб знайти спільну мову, треба багато спілкуватися, доводити свою точку зору. Я приходив майже на всі засідання постійних депутатських комісій, на сесії. Результат є. Маю багато ідей, одну з них уже втілили в життя: придбали спортивні майданчики для сіл. Для цього парламентарі виділили кошти з депутатського фонду. Перед новим роком обладнання отримали. Навесні на суботнику разом з громадою встановимо його. У цьому братимуть участь і батьки, і діти. Тільки так речі набувають цінності. Щодо стосунків з міським головою, то вони не одразу складалися добре. Зараз співпраця вже налагоджена.
Довгожданне обладнання для спортивного майданчика прибуло
Відсутність адмінбудівлі, освітлення на вулицях та інші проблеми
- Коли Ви очолили Іванівський старостинський округ, з якими проблемами одразу зіткнулися? Може є щось таке, що найбільше Вас вразило?
- Найголовніша проблема населених пунктів колишнього Арбузинського району полягала у недостатній кількості коштів. Мабуть кожен керівник хоче зробити щось хороше, але не завжди є фінансова можливість. Попри це найбільше мене вразило, що в селі немає жодної громадської вбиральні. Є гарний будинок культури, а туалету в його приміщенні чи поряд, немає. Для сучасного світу - це дикість. Депутат Денис Кравченко пообіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Несподіванкою стала й відсутність адміністративної будівлі. Точніше вона є, але належить приватній особі та перебуває в аварійному стані. До весни цього року ми її орендуємо. Маю надію, що разом з місцевими парламентарями вирішимо цю проблему. Як варіант, встановимо швидкомонтовану споруду. Ще одне болюче питання - відсутність вуличного освітлення, як і в Костянтинівці. Моя особиста думка, що кожен господар міг би за власні кошти біля свого будинку почепити лампочку. На це потрібні мізерні гроші. Але розумію, що на території живуть в основному люди пенсійного віку, яким навіть це не під силу. У селах відсутній лінійний інтернет. Наразі роботи в цьому напрямку проводяться й цьогоріч мають завершитися. У Панкратовому відсутній мобільний зв’язок Київстар. Також потрібно ремонтувати дороги в селах та між ними.
- Паління трави й листя в селах заважає городянам, які дихають димом. Ви боретеся з цим?
- На цю проблему можна подивитися з різних боків. Якщо бабуся спалила листя в грубці, то це не шкідливо? А якщо вона спалила його на городі, то це шкідливо. Де логіка? Звичайно, я роблю зауваження, тому що згідно з законом, палити листя заборонено.
- А як справи з вивозом сміття? На території округу є стихійні звалища?
- Проблема сміття була й залишається. Аби КП ЖЕО почало вивозити побутові відходи з сільських територій, потрібно, щоб більшість мешканців уклали договори, інакше послуга буде збитковою. На сьогодні це зробили не більше двадцяти відсотків жителів. Я проводжу роз’яснювальну роботу та сподіваюся на кращий результат. В Арбузинському районі були відведені місця під майданчики для накопичення твердих побутових відходів і навіть погоджені на рівні обласної екологічної служби, але не затверджені, тож і досі маємо стихійні звалища, наприклад, при в’їзді в Панкратове. Сміття туди вивозять переважно дачники. Я неодноразово «ловив на гарячому» порушників та викликав правоохоронців, але з боку поліції ніяких подальших дій не відбулося.
Найкраща вулиця, вітання та сходка села - нові традиції
- На День села Іванівки Ви започаткували нову традицію: визначати найохайнішу вулицю та вирізняти її табличкою. Цьогоріч найкращою стала Молодіжна. Ви побачили зворотній зв’язок від мешканців?
- Так, вулиця Шевченка почала підтягуватися, частина вулиці Садової. Люди почали відчувати важливість благоустрою. Цьому посприяв новий асфальт на дорозі, який проклали торік. Зараз мешканці розчищають від хмизу центральну вулицю, в’їзд у село. Плануємо відновити гранітні паркани. Взагалі на території Іванівського старостинського округу започатковано ще декілька традицій. Наприклад, вітання ювілярів з 60, 70, 75, 80, 85 роковинами. Кому за 90, то поздоровляємо щороку. Ще одне ноу-хау започаткували - дорадчий орган. Це така форма спілкування старости з жителями територіальної громади. У перший четвер місяця збираємося в будинку культури, щоб обговорити нагальні питання. Мешканці реєструються, ведеться протокол, обирається лічильна комісія. Усе демократично: кожне питання ставимо на голосування. Це не просто прийшли, покричали й розійшлися. Мені дуже приємно, що все так цивілізовано виходить.
Вітання ювілярки поважного віку
- Чи вдалося щось конкретне вирішити на цих зборах?
- Так, питання з водопостачанням. Водогін був побудований у 2012 році, а зовсім недавно Южноукраїнська громада прийняла його в комунальну власність. Відбулася легалізація. До цього часу мешканці Іванівки та Панкратового самостійно його обслуговували. Цікаво, що в них немає боргів за воду. Це свідчить про високий рівень самоорганізації населення. Також вирішували питання суботників. Я був приємно вражений, коли на перший суботник нас зібралося близько 150 людей. Прибирали стихійні звалища.
Так мешканці громади збираються та вирішують нагальні питання
Люди зрозуміли, що вони потрібні
- Пане Ігорю, як вважаєте, після територіальної реформи люди вже відчули турботу з боку влади? Що вже вдалося зробити?
- Багато чого вдалося. Люди зрозуміли, що вони потрібні. По-перше, паралельно з містом, у селах відбувається капітальний ремонт доріг. У Панкратовому покладений новий асфальт на вулиці Вишневій та на повороті вулиці Горіхової. В Іванівці повністю зробили вулицю Молодіжну, шматок дороги в центрі біля будинку культури, частину Вишневої та 30% вулиці Шевченка. Якщо фінансування і далі буде таким, як у 2021-му, то за п’ять років відновимо всі дороги в обох селах. Але у нас є ще одна проблема: траса Благовіщенське – Олексіївка, яка перебуває на балансі в обласній службі автомобільних доріг. Завдяки депутатці облради Вірі Мироновій, в поточному році область обіцяє профінансувати ремонт в’їзних доріг в Іванівку та Панкратове. По-друге, як у місті, так і в селах цьогоріч встановлені красиві штучні новорічні ялинки. Це приємно вразило. Нам навіть заздрили мешканці сіл сусідніх громад. Людям хочеться свята. По-третє, в Іванівці відкрилася бібліотека із зоною Wi-Fi. Вона не гірша за міську, і це приємно. Усі вже помітили, як відбуваються культурні заходи в сільській місцевості. Творчі колективи обмінюються візитами, виступають на святах один у одного. Я дуже вдячний очільнику Костянтинівського старостинського округу Олександру Чернею за співпрацю в цьому напрямку. Таке спілкування у громаді має велику цінність для людей. У деякому сенсі відбувається змагання між селами, старостами. Це спонукає до того, аби ще більше докладати зусиль на благо громади.
Відкриття бібліотеки в Іванівці на День села
У планах будинок для літніх людей, туристичний комплекс, музичний фестиваль
- Ігорю Васильовичу, у Вас є проєкти, які хотілося якнайшвидше втілити у життя?
- Так, маю купу ідей, задумів, проєктів. Зокрема, у Панкратовому відсутній будинок культури, тому планую створити там зону для комфортного відпочинку: майданчик з лавочками, літню сцену, на кшталт «Ракушки», що в місті на меморіальному комплексі. У травні минулого року ми мріяли провести в Іванівці унікальний музичний фестиваль духових оркестрів «Фанфари-Фест». Це може стати візитівкою села. Але через погодні умови не вдалося. Сподіваюся, в майбутньому все вийде.
- Неодноразово Ви публічно казали, що хотіли б створити великий туристичний комплекс на території Іванівського старостинського округу. Можете розповісти детальніше? І чи взагалі це можливо?
- Так, цілком можливо, але за сприянням депутатського корпусу. У нас є, що показати – це і мальовнича природа, й унікальні історичні об’єкти. Наразі маю цікавий задум і вже працюю над ним. Це туристично-розважальний комплекс на березі ставка в Іванівці з певними локаціями: пляжем, екопарком, будиночками для відпочинку. Люди приїжджали б туди цілими сім’ями. Ми влаштовували б там різні фестивалі. Місцеві жителі матимуть від цього зиск, бо створяться нові робочі місця. До того ж можна буде продавати продукцію власного виробництва.
- Ви ініціюєте створення у сільській місцевості хоспісу, будинку для літніх людей. Як просуваються справи?
- Ця тема активно обговорюється. Виїжджали з начальником управління соцзахисту Ельвірою Гехад та оглядали приміщення колишнього дитячого садочка в Іванівці. Воно потребує суттєвої реконструкції, бо є певні норми. Це величезні кошти. Але такий об’єкт має надважливе значення для громади. І, знову ж таки, створяться додаткові робочі місця для місцевих жителів.
- Не пробували залучити грантові кошти?
- У 2021-му брали участь у трьох інвестиційних програмах, але не пройшли. Отримали досвід, й цьогоріч знову подаватимемо свої проєкти на конкурси.
Не знищувати, а підтримувати
- Як наразі вирішується питання з дитячим садочком в Іванівці?
-Вже прийнято рішення про створення дошкільного закладу в будівлі школи. Це передбачено також і освітньою реформою. А поки директорка садочка «Сонечко» Тетяна Захарова проводить різні заходи з дітьми.
- Що на Вашу думку потрібно робити, щоб у селі було більше дітей?
- Аби молодь залишалася в селі, має бути перспектива працевлаштування. Після інвентаризації земель у громаді, подумаємо, може створимо сільгоспкооперативи. Вже є успішний досвід інших громад у країні, наприклад, в Сумах. Варто також розвивати справу народних умільців. От у нас жіночки плетуть дуже гарні жилетки та светри. Я вже замовив собі. Буду рекламувати на наступній депутатській сесії.
- Що Ви думаєте про новий законопроєкт щодо оподаткування земельних ділянок, до чого це призведе у разі його прийняття?
- Це жахливо! Якщо селянина обкладуть податком у півтора тисячі гривень за один гектар землі то знищать його. Натомість з’являться великі холдінги, котрі оброблятимуть цю землю.
На дні народженні Іванівської школи
Трохи особистого та привітання
- Тепер про особисте. Як Ви святкували Новий рік?
- У родинному колі. Подивилися вітання президента, випили по келиху шампанського.
- Як зазвичай відзначаєте Різдво? У вас є якісь незмінні сімейні традиції?
- На Різдво в моєму домі традиційно збирається вся родина – це 10 – 15 чоловік. Запалюємо Різдвяну свічку, куштуємо кутю, вітаємо один одного. Завжди чекаю колядників.
- А що робите на Старий Новий рік?
- На свято Василя йду до церкви в Костянтинівці. Цьогоріч буду зі своєю громадою в Іванівці.
- Що Ви, як староста, хочете побажати в Різдвяні та Новорічні свята мешканцям Іванівки та Панкратового?
- Нехай в кожній домівці буде щастя, здоров’я, достаток. Обіцяю, що докладу всіх зусиль, аби кожна сільська родина відчула турботу від влади. Висловлюю вдячність мешканцям Іванівського старостинського округу за підтримку, терпіння та довіру. Сподіваюся, що в нас все задумане здійсниться, й умови стануть не гірші, ніж у місті. А всій Україні бажаю миру.
Свято біля ялинки в Іванівському старостаті
