Після року роботи Южноукраїнської міської ради VIII скликання настав час підводити перші підсумки та звітувати перед виборцями. Також усім дуже цікаво дізнатися про тонкощі депутатської «кухні». Тому «Контакт» продовжує пити каву з обранцями громади від різних політсил. Сьогодні це депутат Микола ПЕЛЮХ від ОПЗЖ, який встиг побувати в кріслі секретаря ради та гучно відмовитися від нього.
Микола Пелюх ще в кріслі секретаря Южноукраїнської міської ради
Відмовився від посади секретаря ради, щоб совість була чиста
- Миколо Олександровичу, минулого скликання Ви теж бували на сесіях, але не в якості депутата, а як заступник міського голови. Відчуваєте різницю між тією каденцією та нинішньою?
- Так. Депутати підготовлені набагато краще. Якщо попередні голосували навіть не розбираючись, не ставлячи ніяких питань, то зараз усе досить жорстко обговорюється з професійної точки зору. У нашій фракції чого тільки Анжела Вікторівна Савастру коштує.
І взагалі весь рівень депутатів піднявся. Це стосується всіх фракцій. Кожен починає розуміти: незалежно від того, що закони приймаються десь далеко, ми тут на місці також вирішуємо і беремо на себе частину відповідальності. Це знають мешканці. І ті ж ОСББ. Подивіться, як змінилося місто і стан будинків, коли ними стали займатися ОСББ. Це також місцеве самоврядування.
- Коли депутати вибрали Вас секретарем ради, був якийсь паритет. Одна партія – міський голова, інша партія – секретар ради. А зараз мер і секретар – з однієї політсили, більшість голів постійних комісій – теж. Чому Ви пішли і порушили баланс?
- Це рішення не спонтанне. Обдумане. Не було можливості працювати. Яким чином я міг працювати з міським головою, якщо ми на сесії доказуємо один одному свою точку зору, а в кулуарах ледь до бійки не доходить? Хтось повинен бути розумнішим і піти. Тепер дивимося, як він працює.
- Чого Ви добилися, коли пішли?
- Моя совість чиста. Я не беру участь у тому, що там відбувається чи не відбувається. А там багато чого не відбувається з того, що повинно бути. Зараз втрачаємо дуже багато грошей. Я на сесії казав, є комунальна земля, яка роками, десятиріччями кимось обробляється, без сплати земельного податку. Чому до цього часу не можна було виставити на торги право оренди чи продажу? Чекають. Затягують процес. Подивіться в ПРОЗОРРО, скільки іншими громадами проведено земельних торгів! Нам ще в червні землю передали з державної власності. Невже не можна було попрацювати?
Міський голова має право на один рік укласти договір оренди, створивши комісію. Я про це теж говорив. Багато громад Вознесенського району цим скористалися. Сільські чи селищні голови ходили на чолі комісії по полях, виявляли, хто їх обробляє, і таким чином змушували фермерів заплатити податок за землю. У нас вони платять тільки за ту ділянку, яка в оренді, але фактично обробляють більше. Наприклад, десь була посадка, її розорали. Інші громади вийшли з цієї позиції. А ми нічого не можемо зробити. Це ж мільйони гривень у межах громади.
- Що змінилося після того, як Ви залишили посаду секретаря ради?
- Розумієте, тут було дві мети. Перша: не брати участь у тому, що там відбувається. Друга - щоб інші задумалися. Моє звільнення повинно було стати сигналом, у тому числі для міського голови. Якщо секретар добровільно звільняється з посади, це вже дзвіночок, що тут щось не так.
Проєкти треба реалізовувати, а не колекціонувати
- Рік пройшов, можна підводити перші підсумки. Що вдалося? Що ні?
- Ми досить активно працювали в першій половині цього року. Програма капбудівництва, програма ЖКГ, програма соціально-економічного розвитку і так далі. Але їх треба виконувати. Подивіться виконання бюджету. Витратна частина в частині захищених статтей (заробітна плата та комунальні послуги) – виконання 100%, програми – виконання 20%, 10%. Це просто треба взяти гроші з бюджету, які вже виділили, і реалізувати проєкт. Навіть цього не змогли зробити. Нашій фракції вдалося акцентувати увагу депутатів на виконанні інфраструктурних проєктів. Вони не були, на жаль, реалізовані, але ми не розпорошили бюджет на дрібні цілі.
- Можливо це пов’язано з реорганізацією ДІМГу?
- Частково. Але це тільки один департамент. Всі ж інші можуть працювати? Міський голова на чолі виконавчої влади має це все контролювати. У цьому році з 21 проєкта капітального будівництва виконано один, і то не весь. До кінця року реалізується ще один-два. І буде в бюджеті перехідний залишок на наступний рік в межах 100-140 млн гривень. Невикористаних. Це ті гроші, які повинні бути вкладені в інфраструктуру. Це фіаско для нас всіх.
Робочі моменти Миколи Пелюха
Про капремонт вул. Дружби Народів
- Ви кажете про 21 проєкт. Давайте пройдемося по найбільш гучним. Наприклад, будівництво року – вулиця Дружби Народів.
- Цей проєкт ще з минулого скликання. Почалося все з субвенції на соціально-економічні заходи з обласного бюджету. Процес застав нашу каденцію. Гроші були виділені тільки на частину вулиці від льодового катка до «Чайки». Потім міський голова чомусь дав команду зняти верхній шар покриття аж до повороту на вулицю Молодіжну. Яке він мав на це право? Історія замовчує.
Підряднику вигідно прибрати асфальт і тут же десь залити свіжий. Це ж сировина. Вони використали її. Вважаю, що тут буде кримінальна справа. Вони зняли цей асфальт і повинні були на цю суму зменшити вартість будівництва. Цього не було зроблено. Як результат пів року їздили по розбитій дорозі і били машини.
Потім Олексій Майборода скликав депутатів, сказав: давайте щось вирішувати. Або зараз ставимо хрест і проводимо нові торги (за процедурою так має відбуватися: новий рік – нові торги), або зараз на депутатській комісії приймаємо рішення, що продовжуємо договір, вливаємо в ремонт додаткові гроші і продовжуємо ремонт. Як раз міський голова тоді був у відпустці і не заважав, не бігав, ніде палки в колеса не ставив. Під час відпустки мера ми зробили більше, ніж з ним. Дякуючи Олексію Анатолієвичу.
- Це тільки дорожнє покриття. А звідки виникло інше?
- Коли розробляли програму капітального будівництва, Анжела Савастру висловила думку: давайте будемо реалізовувати проект в комплексі, щоб в подальшому не повертатися. Так з’явилися пішохідна доріжка та водопровід. Єдине, що ми не дійшли згоди по освітленню.
- Новий водопровід зроблено?
- Нічого не зроблено. Там, де доріжки вже прокладені, водопроводу немає. А ось, починаючи з 16-поверхівки до Енергобудівників, між тротуаром і дорогою треба замінити трубу, тому там зараз не кладуть доріжку. З цього приводу Олена Миськів з нами судиться.
ТВКГ ще в 2018 р. видало технічні умови на заміну водопроводу методом санації, щоб в існуючу трубу всунути нову, це трошки дешевше. Потім через рік згадали і надали інші технічні умови, що метод санації не підходить, потрібно тільки прямим методом класти нову трубу, інакше доведеться відключати на місяць весь третій мікрорайон. Але проєкт вже був зроблений, і ми виділяли ще 120 тисяч на коригування, щоб змінити метод санації на прямий.
У мене було мінімум три пропозиції, що підтримані протокольними дорученнями ради, про проведення службового розслідування по даних фактах. Жодне не проведено. Усе міським головою проігноровано. На даний час заміну труби буде проводити УКБ. Їм потрібно просто викопати яму, покласти нову трубу і підключитися у нових точках. Після цього СКГ може продовжити прокладання тротуарної доріжки. Тендер проведено. Вже місяць, як обіцяють провести роботи.
- Доречно було б і освітлення зробити під ці роботи. Ваша думка, в чому там проблема?
- Якщо взялися за вулицю, то потрібно міняти повністю світильники разом із стовпами. Це коштує в межах півтора мільйони гривень. Вартість одного стовпа виходить 38 тисяч, здається. Я теж спочатку думав: нормальні стовпи, навіщо їх міняти? Поміняйте лише лампи. Але так як у нас все робиться через одне місце, це буде в три рази дорожче. Вони ж не знімуть стовпи, щоб пофарбувати, а визвуть вишку по 700 грн за годину роботи, і будуть фарбувати та міняти лампи, скажімо, пів дня. У результаті сума вийде та ж сама. Старі стовпи можна зняти, перефарбувати, і поставити в іншому місці, там де треба. А на Дружбі Народів встановити нові, які прослужать ще багато років.
Проблема ще й у мережах, які потрібно замінити в будь- якому випадку, ТВКГ, коли виконують ремонти своїх водопроводів, ламають і рвуть все.
Микола Пелюх активно працює на пленарних засіданнях
Чи вдасться за 5 років відремонтувати всі двори в Южноукраїнську?
- Є ще така цікава програма «Двір». Міський голова перед виборами розповідав про неї і обіцяв за 5 років відремонтувати всі двори.
- Це було в програмах усіх політичних сил. По-різному вони називались, але суть одна: взяти комплексно відремонтувати спочатку один двір, а за всю каденцію відремонтувати капітально всі двори в Южноукраїнську.
- Чи реально це зробити, якщо тільки на два двори піде 9 мільйонів?
- Реально. У нас не так багато дворів. Але тут вже почалася проблема. Спочатку говорили про 4 двори за 10 млн.грн. У програмі капбудівництва чомусь поставили три двори. А коли дійшло до голосування, їх чогось залишилося два за 9,5 млн гривень. Що там збираються робити? Я не знаю. Але не виникає сумнівів, що вони цього року не будуть реалізовані.
Там ще є питання до самих проєктів. Було засідання двох бюджетних комісій, де начальник управління капбудівництва надала вже готові проєкти, підписані проектантами, з печатками. А потім на сесії заявляють, що проєктів немає. Я ставив це питання на бюджетній комісії. Кажу: поясніть як це на минулі засідання бюджетної комісії ви приносили готові проєкти, а зараз кажете, що їх немає. Відповідь бкла така: - Підрядник просто виконав, бо його попросили. Я ж вбачаю що відбулась просто заміна титульної сторінки проектів, замінили замовника з ДІМГу на УКБ. Мотивують тим, що підрядник виконав роботи, але гроші йому не заплатили.
У дворі за чотири з половиною мільйони все повинно блищати.
Немає єднання бо є інтерес, як поділити бюджет
- З таким бюджетом, як у нас, мабуть все місто повинно блистіти, як нова копійка? Чому так не сталося?
- Так. Великий бюджет – наше прокляття. Один наш бюджет – це половина бюджету всього Вознесенського району: там – 1,2 мільярди, у нас – 600 мільйонів. І це наша біда. Одразу у всіх з’являються наполеонівські плани, яким чином будемо його ділити. Як результат немає такого єднання, як, наприклад, у Вознесенську.
Звичайно, в мене, як у депутата, є до цього багато питань. Я буду контролювати і блокувати реалізацію проєктів з ремонту двох дворів за 9,5 мільйонів. Але вже видно що вони не будуть реалізовані. У результаті, хто винен? Ті, що допустили роздуття вартості. Я – тому що проти цього і буду контролювати кожну копійку. А хто втратив? Усі втратили. Якщо б ми мали у своєму розпорядженні бюджет не 600, а 200 мільйонів, ми б тоді утискалися, і проєкти були б реалізовані. Таке прокляття.
Дивіться, Вознесенськ ще пару років і пережене нас в розвитку легко. Там зацікавлені люди, які знають, що бюджету розвитку немає. Вони мусять залучати гранти. У нас же «бабла завались». Навіщо нам залучати грантові кошти? Коли залучаєш грант, то грантодавець виставляє умови, контролює виконання робіт, витрачання коштів. Навіщо це виконавцям треба?
- Чи потрібен, на Вашу думку, фонд депутатських коштів? Мається на увазі 100 тисяч для кожного народного обранця.
- У багатьох містах такого фонду немає, бо в них не вистачає на це грошей. У нас я також не бачу потреби у виділенні депутатських коштів.
- Куди Ви направили 100 тисяч?
- В основному це матеріальна допомога. Виділяв кошти для спортивного клубу греко-римської боротьби на закупівлю форми, ветеранам Великої Вітчизняної війни, для школи. Разом з іншими депутатами скинувся на конструкцію, що встановлена у парку Шевченка. Усе зараз і не згадаю.
Робочі моменти: обстеження території села Бузького
Сміттєпереробний завод потрібен Южноукраїнську
- Багато було розмов про побудування сміттєпереробного заводу на території Южноукаїнська. Ваша думка - це реально взагалі?
- Завод звичайно потрібен. Сміття в нас справді багато, і воно незабаром почне вивалюватися в Південний Буг. Ігнорувати далі проблему не можна. Але це проблема не тільки нашого міста, а всієї України. Була ідея побудувати сміттєпереробний комплекс у вигляді біоенергетичної станції. Це проєкт заступника міського голови Юрія Сіроуха. На жаль він його далі не просуває. Як на мене він здався. Щоб депутати підтримали проект та виділили гроші на реалізацію, потрібно провести не одну зустріч, відповісти на всі незручні запитання та довести, що це потрібно громаді.
А що робити з КП ТВКГ?
- Чи вирішить проблему боргів створення нових комунальних підприємств замість КП ТВКГ?
- Ні. Потрібно вивести з кризи існуюче підприємство, підписати мирові угоди з атомною станцією та сплатити борги. Без підняття тарифів для населення це зробити не можливо. Спочатку потрібно забезпечити беззбиткову поточну діяльність ТВКГ, щоб не наростали поточні борги і тільки тоді займатися попередніми. Керівництво КП ТВКГ взагалі не хоче працювати в цьому напрямку, а міський голова ухиляється від виконання своїх прямих обов’язків з контролю за ситуацією.
Про особисті переконання та добрі справи
- Ви часто критикуєте та звинувачуєте посадовців у корупційних схемах. Чому?
- Я вже казав, що у нас занадто великий бюджет. Є багато охочих «правильно» його освоїти. В основному це завищення закупівельних цін і відхилення більш економічно вигідних пропозицій. І мені немає чого боятися. Я без проблем відмовився від посади секретаря.
- Чим зараз заробляєте на життя?
- З першого жовтня я зареєструвався приватним підприємцем. Займаюся накопичувальним страхуванням життя та автоматизацією бізнесу (фіскалізація, касові апарати, оцифровка бізнесу).
- Ви допомагаєте у греко-католицькій церкві. Навіщо Вам це потрібно?
- Вірю в людей а не в церкву і їм допомагаю. А Отця Ігоря Ворону знаю з 2007 року. Це людина, яка вміє об’єднувати. Я допомагаю йому, коли він попросить. В основному беру участь у приготуванні обідів для потребуючих. Іноді працюю в церкві на будівництві разом з отцем Ігорем.
Микола Пелюх з отцем Ігорем та Денисом Кравченком
