На острові Великий, що навпроти Південноукраїнська, з першого по шосте жовтня працювала археологічна експедиція. У дослідженнях взяли участь науковці Одеського археологічного музею НАН України та Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Попередні знахідки можуть свідчити про перебування тут давніх людей у період приблизно 40–60 тисяч років тому.

За припущенням директора Одеського археологічного музею Ігоря Піструіла, серед них могли бути й неандертальці. Остаточні висновки дослідники зможуть зробити після лабораторних досліджень. Екскурсію до місць розкопок для медіа організували керівниця громадської організації «Гард туристичний» Лариса Мініна, краєзнавець Олександр Шива та засновник історико-туристичного клубу «Сагайдак» Василь Селявін.

Острів Великий відкриває свої таємниці

У 2024 році на одній зі скель острова Великий члени історико-туристичного клубу «Сагайдак» виявили зображення, схоже на видру або бобра. Згодом були знайдені петрогліфи (наскельні зображення), що нагадують рибу, вовка та якусь невідому тварину. Вчені називають такі фігури зооморфами – образами, схожими на тварин.

Петрогліф ВидраКароліна Плавіна
Петрогліф РибаКароліна Плавіна
Петрогліф ТваринаКароліна Плавіна

Краєзнавці-аматори також два роки тому знайшли антропоморфну, тобто схожу на людину, фігурку – це ритуальна скульптура доби кам’яного віку. Історики називають подібні культові предмети чурингами – за аналогією з австралійськими предметами, які вважалися вмістилищами душ предків. Артефакт виявили члени історико-туристичного клубу «Сагайдак» спільно з працівниками Одеського археологічного музею.

Один культовий виріб кам’яного віку очистили в дослідницькій лабораторії музею, з’ясувалося, що вся його поверхня вкрита малюнками. Серед них – зображення, схоже на смайлик: чітко видно очі та рот. Також дослідники виявили зображення голови барана, а на зворотному боці – дельфіна. Для степової місцевості це досить незвичайна знахідка.

чуринга з ПівденноукраїнськаЧурингаАвтор: Фото з лабораторії Одеського археологічного музею

Як археологи досліджували місцевість

У затишному місці, на майданчику, з усіх боків оточеному скелями, науковці заклали кілька розкопів, які дають змогу приблизно датувати культурні шари.

Щоб дістатися необхідного шару, іноді доводиться знімати чорнозем. Потім дослідники прибирають великі камені, що відкололися від скель, і лише після цього дістаються до осадових порід. Саме вони є своєрідним архівом історії Землі та людства.

сліди неандертальців в Миколаївській областіАрхеологічний розкоп на острові ВеликийАвтор: Кароліна Плавіна

Осадові породи формуються внаслідок поступового накопичення та ущільнення шарів. Коли давня людина втрачала знаряддя праці, залишала рештки їжі чи інші предмети, вони з часом могли опинитися під шаром піску або степового пилу. Дослідження послідовності шарів ґрунту допомагає визначити період, до якого належать знайдені артефакти, та встановити, коли тут жили давні люди.

Буває й так, що копати взагалі не доводиться. Величезні валуни, які падали один на одного внаслідок землетрусів, утворювали своєрідні гроти та печери. В одному із цих природних утворень наукова співробітниця музею Алла Главенчук виявила вохру. Це натуральний пігмент з глини та оксида заліза, який був одним із перших барвників, що використовувала давня людина.

Ігор Піструіл проводить екскурсію для медійників ПівденноукраїнськаКароліна Плавіна
Алла Главенчук демонструє артефакт, що можливо був зроблений неандертальцямиКароліна Плавіна
Василь Селявін та Ігор Піструіл розчищають розкоп від камінняКароліна Плавіна
Василь Селявін
Ігор Піструіл показує печеру

Під скелею та в печері знайшли манупорт – гальку, яка, очевидно, була принесена сюди людиною. Її характерна округла форма свідчить про те, що каміння тривалий час перебувало у воді. За словами дослідників, природним шляхом такі камені навряд чи могли опинитися так далеко від річки. Деякі екземпляри валунів мають ознаки ручної обробки. У печері також знайшли уламки сірої кераміки, яка датується значно пізнішим періодом, ніж оброблена галька.

Що далі?

Директор Одеського археологічного музею Ігор Піструіл припустив, що окремі знахідки на острові Великий можуть свідчити про перебування на цій території неандертальців. Зазвичай їх вважають предками сучасної людини, однак насправді вони були представниками окремої гілки роду Людина (Homo), яка зникла приблизно 40 тисяч років тому.

Водночас неандертальці схрещувалися з предками сучасних людей, зокрема з ранніми представниками Людини розумної (Homo sapiens). Тому в геномі сучасних людей, які мають неафриканське походження, збереглося приблизно 1–2% неандертальської ДНК.

Шостого жовтня дослідники згорнули табір і залишили місце розкопок, проте історія на цьому не завершується. З собою вони везуть величезний масив наукового матеріалу: зразки ґрунту, артефакти та, можливо, давню ДНК. Тепер дослідникам належить детально вивчити зібраний матеріал. І, можливо, саме лабораторні дослідження дадуть відповідь на головне питання експедиції: хто жив на острові Великий десятки тисяч років тому?

Читайте також: Як виглядають доісторичні споруди під Південноукраїнськом? Перша публічна екскурсія
Читайте також: Кромлехи та кургани: старші за Стоунхендж – і поруч з нами. Екскурсія у глибину тисячоліть
Читайте також: Мандрівка крізь віки. Кургани біля Южноукраїнська: великий та маленький. ФОТО
Читайте також: Козацькі місця, кургани, петрогліфи, унікальні рослини, рафтинг: чим може зацікавити Южноукраїнськ