На території Миколаївщини відомі десятки курганів, більшість яких не вивчалася археологами. Але відомо, що ці штучні насипи є поховальними спорудами, що датуються періодом від 5 тисячоліття до н.е. до початку 2 тисячоліття н.е. Тобто вони зберігають у собі таємниці епохи бронзи, залізного віку, античної культури, середньовіччя та часів османської імперії.
Навколо цього кургану розоране поле, але й воно є частиною стародавнього кургану
Є такі кургани й на території Южноукраїнської МТГ. На одному з них нещодавно побували члени спільноти "Гард ткристичний": журналісти Южка.News.City разом із слідопитом Василем Селявіним, засновником історичного клубу «Сагайдак».
Журналістка Ганна Волошина бере коментар у Василя Селявіна
На землі свого старостату нас зустрічав іванівський староста Ігор Латій. Для більшої мобільності він пересувається мопедом.
Ігор Латій давно знайомий з Василем Селявіним, але їм є що обговорити
Думки з приводу
Пекельний липневий ранок. Не зважаючи на відключення електрики та пов’язані з цим проблеми, прямуємо, як і домовлялися раніше, по історичним пам’яткам нашої місцевості.
Можливо, хтось скаже, що такі мандрівки не на часі, коли триває повномасштабна війна. Але весь наш невеличкий колектив ентузіастів, поспілкувавшись на цю тему, зійшовся на думці, що не можна відкладати життя на потім. Треба встигати і допомагати нашому війську на фронті, і працювати на перемогу в тилу та дбати про те, що буде після війни, і не піддаватися паніці зараз, бо того добивається ворог. Ми впевнені, що після перемоги України, нашу державу чекає неймовірний розквіт. І тут не останнє місце займає розвінчування російсько-імперських наративів про те, на приклад, що в нашій місцевості був дикий степ і ніякої цивілізації допоки сюди не добралася російська імперія.
На горизонті - місто енергетиків
На курганах
Ми знаходимось на полі біля автотраси М-24 трошки не доїжджаючи до Арбузинського повороту, якщо рухатися з боку Миколаєва. Пшеничне поле вже зоране, тому йдемо по ньому навпростець до пагорба, що видніється попереду. По ходу помічаємо, що поле не являє собою суто горизонтальну поверхню.
Василь Селявін багато чого знає про кургани
- Бачите ухил? Ми зараз знаходимось на кургані. Під час сільгоспробіт його розорали. Це катакомбна культура. Йому 4,5 тисячі років, - розповідає Василь Селявін. – Під час сільхозробіт тут зачепили стелу від поховання, яка знаходилася в землі. Ось сліди трактора, який витягнув цю стелу на гору. Зараз ми її бачимо на поверхні. Гранітна стела. Оброблена. Маємо плече, голову. Ще плече. Як могли, так і обробили…
Посеред поля лежить антропоморфна стела...
Для пересічної людини це просто велика каменюка, яка незрозумілим способом потрапила на поле. Але придивившись, бачимо сліди обробки граніту.
- Бажано це місце огородити, щоб далі воно не руйнувалося. Поставити табличку. Треба зберегти цю археологічну пам’ятку. Стелу можна буде показувати як туристичну локацію.
- Хто повинен це зробити? – цікавлюся я.
- Місцева влада! – впевнений пан Василь.
Місцева влада в особі старости згодна з цим і бере на себе огороджу і табличку. З’ясувалося, що Ігор Латій знає про цей курган та інші історичні місця, що розташовані у межах іванівського старостату. Він прагне розвивати туризм ще з доковідних часів.
-Це потрібно зберегти, як воно є, щоб нащадки могли прийти і подивитися. Бачите, ухил? Це верхівка кургану. Він розораний. Я думаю, коли закінчиться війна, наша місцевість буде дуже затребувана для туристів. Це буде одна з локацій. Тут не тільки степ був. Ця територія була заселена стародавніми людьми. Нашими пращурами.
Рухаємось полем далі. Ось ми й на верхівці щеодного кургану. Звідси відкривається чудовий краєвид на поля, дорогу та місто енергетиків. Красиво, аж дух захоплює! Хочеться, щоб це побачили якнайбільше людей. Але поки що усі проїжджають повз.
-Тут кам’яна обкладка, тому він не розорюється. Багато каменю, можливо в ньому прихований кромлех. Тут поховання різних часів. Кожне – насип. Наступне поховання – знов насип… 20 поховань – 20 насипів… Зверху на курганах стояли антропоморфні стели. Наші пращури кочували навколо, а на курганах – кам’яні стели: то їхні батьки-діди за ними якби наглядали. Культ поклоніння предкам: вони завжди поруч, дивляться за порядком.
Колись на кургані стояли антропоморфні стели, зараз - ентузіасти краєзнавці.
Ось і антропоморфна стела: первинна скульптура з граніту, яка чимось схожа на людину. Зараз вона лежить на схилі кургану. Колись геодезисти ставили тут вишку та звернули кам’яну брилу у бік, щоб не заважала, припустив Василь Селявін.
На схилі великого кургану лежить стела, яку потрібно повернути на її початкове місце
– Зверніть увагу, одна сторона кургану завжди полога. Це, мабуть, щоб на коню можна було в’їхати та оглянутися навколо. Потім на наступний курган вискочити і знов подивитися місцевість навколо. А ще у середні віки кургани служили семафорами. З них люди передавали сигнали одне одному, - ділиться інформацією Ігор Латій.
Якщо обидві стели поставити на місце та встановити таблички з поясненням, а на дорозі – вказівник, тоді ця місцевість стане туристично привабливою. Такою, на приклад, як скіфські вали на Вінниччині.
Кургани - це наша історична спадчина
-
Читайте також: Дикий острів Великий: як южноукраїнці планують популяризувати туризм? Відеоопитування
Читайте також: Доісторичні петрогліфи знайдені на острові біля Южноукраїнська. Дивіться фоторепортаж
Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
