У Південноукраїнську 21 вересня попрощалися із військовослужбовцем Віктором Вікторовичем Шевченком, який помер 8 вересня після повернення з бойової позиції. Рідні, побратими, друзі та жителі громади прийшли провести захисника в останню путь.

Автор: Анна Бойко

Віктор Шевченко народився 1972 року в селищі Котовськ Дніпропетровської області. Коли йому було 12 років, родина переїхала до Південноукраїнська. Навчався в другій, а згодом у третій школах. Мав хист до малювання, тому здобув фах художника-оформлювача в технікумі на Дніпропетровщині.

Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко

У 1994 році Віктор одружився. Того ж року влаштувався на підприємство електричних мереж монтажником залізобетонних конструкцій. Згодом працював на судноремонтному заводі в Чорноморську, їздив на заробітки до Львова. Робота в його житті здебільшого була фізичною і важкою. Віктор їхав туди, де міг заробити більше, адже потрібно було поставити на ноги чотирьох дітей.

Автор: Анна Бойко

На початку 2023 року Віктор Шевченко став до лав Сил оборони України. На той час двоє його синів уже служили у війську. Він не вагався. Після підготовки були Донецька, Харківська та Сумська області, численні поранення. Проте він продовжував виходити на позиції разом із побратимами.

Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко

Близько чотирьох років Віктор Шевченко був на війні, а впродовж двох останніх – без жодної відпустки. Цього вересня він нарешті мав приїхати додому. Віктор планував зібрати за одним столом усю родину – синів, доньок, онуків, сестер. Хотів, щоб усі були разом, поговорити, побути поруч. Але додому він так і не повернувся. Захисник 8 вересня прийшов із бойової позиції, ліг відпочити й більше не прокинувся.

Зі словами співчуття до родини і близьких звернулися заступниця міського голови Марія Дроздова, офіцер першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Кавака.

Автор: Анна Бойко

Військові врочисто обгорнули домовину Державним Прапором України, а потім передали його дітям Віктора Шевченка. Люди, не стримуючи сліз, покладали живі квіти до труни з тілом воїна та ставали на коліна.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Після прощання жалобна церемонія продовжилася у храмі Всіх Святих Українського Народу УГКЦ, де отець Ігор провів заупокійне богослужіння. Поховали Віктора Шевченка на Алеї Слави міського кладовища.

Автор: Анна Бойко