Південноукраїнська громада 17 серпня провела в останній земний шлях солдата Олександра Білого. Воїн загинув від удару ворожого дрона у населеному пункті Братське, що на Дніпропетровщині. Йому було 49 років.

Автор: Катерина Правник

Олександр Миколайович Білий народився 5 липня 1977 року в селі Грозів на Рівненщині. Коли був ще зовсім малим, родина переїхала до села Садового Первомайського району. Саме там пройшло дитинство Олександра.

Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник

У 1992 році, коли Олександру було лише 15 років, померла мама. Він залишився з двома молодшими сестрами. На плечі підлітка лягла доросла ноша відповідальності. Першу професію електрогазозварювальника здобув у професійно-технічному коледжі. Працював трактористом, слюсарем, на різних підприємствах району. Люди, які знали Олександра, згадують не лише його золоті руки, здатні полагодити чи відремонтувати майже все, а й доброту та готовність завжди допомогти.

Катерина Правник
Катерина Правник

У 2009 році Олександр одружився. Дітей дружини він прийняв у своє серце, розповіла ведуча траурної церемонії прощання Ірина Полишвайко.

Катерина Правник
Катерина Правник

У 2024 році Олександра Білого мобілізували. Він ніс службу у найгарячіших точках фронту. У липні 2026 року поблизу населеного пункту Братське на Дніпропетровщині отримав важкі поранення. Військового доставили до Дніпропетровської обласної лікарні. Медики боролися за його життя, та попри всі зусилля врятувати Олександра не вдалося – 27 липня його серце зупинилося.

Попрощатися з Олександром Білим прийшли рідні, побратими та земляки – ті, хто знав його як людину з непростою долею, важкою працею і щирим серцем.

Катерина Правник
Катерина Правник

Слова співчуття родині та близьким загиблого висловила заступниця міського голови Марія Дроздова. Посадовиця також від себе особисто звернулася до кожного мешканця громади із закликом вшановувати пам'ять тих, хто захищає нас ціною свого життя. Марія Дроздова промовила: «Дуже шкода бачити малочисельну кількість, але я впевнена, що кожен сумує в нашій громаді».

Автор: Катерина Правник

До присутніх зі скорботними словами звернувся і майор Андрій Чорний, начальник відділення цивільно-військового зв’язку першого відділу Вознесенського РТЦК та СП.

Автор: Катерина Правник

Згадала добрим і теплим словом Олександра Білого його хрещена мати. Вона сподівається, що світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.

Катерина Правник
Катерина Правник

Воїна проводжали з усіма військовими почестями. Присутні схилили голови у скорботі та вшанували пам'ять захисника хвилиною мовчання. Прапор, яким була вкрита домовина передали дружині загиблого.

Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник

Прапор, яким була вкрита домовина передали дружині загиблого.

Катерина Правник
Катерина Правник

Після прощання на площі середмістя, траурна церемонія закінчилася на міському кладовищі Південноукраїнська. Тіло солдата знайшло спокій серед побратимів на Алеї слави.

Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Катерина Правник
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися