У Південноукраїнську 24 липня провели в останню путь військовослужбовця Андрія Гунівенка. Захисник був мобілізований до лав Збройних сил України у 2023 році, служив штурмовиком. Його життя обірвалося поблизу Кліщіївки на Донеччині. Воїну назавжди залишиться 51 рік.
Андрій Вікторович Гунівенко народився у 1972 році в Прип’яті. Саме там минули його дитячі роки: зробив перші кроки, пішов до школи, знайшов друзів. Захоплювався футболом, любив малювати, вирощував кактуси та збирав марки.
У 1986 році сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Після евакуації родина переїхала до Південноукраїнська. Тут Андрій продовжив навчання: спочатку у школі № 3, потім – у школі № 4. Після її закінчення одразу почав працювати Обрав професію будівельника, освоїв ремесло каменяра та плиточника. Рідні розповідають, що до своєї роботи ставився відповідально, приділяв увагу кожній деталі й завжди прагнув зробити все якісно.
Окрім роботи, Андрій мав творче захоплення – вишивку. Він вишивав ікони, а також писав їх олійними фарбами. Свої роботи дарував рідним, друзям, знайомим та церквам.
Через стан здоров’я Андрій Гунівенко не проходив строкову військову службу. Однак у 2023 році був мобілізований до ЗСУ. Служив штурмовиком.
Матері Андрія 10 серпня 2024 року наснився тривожний сон. У ньому вона побачила маленького сина, який падав у бездонну прірву. Невдовзі родина отримала звістку, що Андрій зник безвісти. Цю історію під час церемонії прощання розповіла ведуча Ганна Волошина, згадуючи життєвий шлях захисника.
На початку 2026 року тіло солдата Андрія Гунівенка було ідентифіковано. Він загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області 10 серпня 2024 року.
У Андрія Гунівенка залишилися мама та сестра.
Провести Андрія Гунівенка в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі жителі громади. Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернулися Віталій Паненко – керуючий справами виконавчого комітету. А також майор Андрій Попович – начальник групи документального забезпечення першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Під час прощання люди ставали на коліна, віддаючи шану захиснику. Державний Прапор України, яким була вкрита домовина, передали матері Андрія, як символ держави, якій вірно й до кінця служив її син.
Після цього траурна процесія вирушила до храму Святих Верховних Першоапостолів Петра і Павла, де відбулося заупокійне богослужіння. Поховали Андрія Гунівенка на Алеї Слави міського кладовища.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
