Південноукраїнці 18 грудня проводили у останню дорогу свого земляка молодшого лейтенанта Олександра Вікторовича Гунівенка. Люди зібралися у середмісті, щоб схилити голови у глибокій скорботі. Церемонія прощання розпочалася на площі ПК «Енергетик», продовжилася у храмі Всіх Святих Українського Народу (УГКЦ), а завершилася у Прибужжі, де Герой був похований на сільському кладовищі.
Життя Олександра Гунівенка було світлом для родини, опорою для друзів та гордістю для рідного краю. Він народився у 1987 році у Південноукраїнську. Закінчив середню школу № 3 у 2004 році, а після – Київський національний університет культури і мистецтв, де здобув фах менеджера соціокультурної діяльності та міжнародного туризму.
У 2010 -2011 роках проходив військову службу у підрозділі Сухопутних військ Збройних Сил України, що дислокується на Чернігівщині у с. Десна. У листопаді 2011 одружився, через рік народився син.
Подружжя переїхало в село Прибужжя Вознесенського району. У 2014-2015 рр. Олександр обіймав посаду директора Прибузького будинку культури. Пізніше працював заступником Прибузького сільського голови з гуманітарних питань. Виявляв непересічний талант та організаційні здібності.
Він був людиною, яка знала, як надихати інших. Душа колективу, талановитий актор театру, любитель футболу. Завжди активний, наполегливий, винахідливий. Олександр натхненно декламував вірші, зокрема, свій улюблений – «Любіть Україну».
Усім серцем він любив Україну і одразу став на її захист. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до територіальної оборони, села Прибужжя, а в березні 2022 р. добровольцем мобілізувався до лав Збройних сил України складі 61 окремої механізованої бригади. Брав участь у звільненні Миколаївщини та Херсонщини, у боях за Соледар та Авдіївку. Пройшов нелегкий путь від солдата до сержанта, від сержанта до офіцера. Відважний і мудрий командир беріг особовий склад і захищав кожного солдата. Саме так і з’явився його позивний – Адвокат.
27 лютого 2024 року на точці евакуації в населеному пункті Орлівка Донецької області, допомагаючи пораненим побратимам, він потрапив під ворожий мінометний обстріл. Після чого фіційно вважався зниклим безвісті. Понад 20 місяців тривало очікування для сім’ї з болем та надією. Та, нажаль, стало відомо: Олександр загинув.
Він загинув, як Герой, рятуючи інших. Без батька залишився син, без чоловіка – дружина, без сина – мати.
З приводу болючої втрати зі словами співчуття до родини і близьких загиблого звернулися перший заступник міського голови Микола Покрова та начальник відділення ЦВС першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний.
Труну Героя південноукраїнці зустріли на колінах. Церемонія прощання розпочалася під звуки Гімну з обертання домовини полотнищем Державного прапору України. Цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив загиблий воїн, передали рідним Олександра Гунівенка.
Присутні схилити голови у скорботі, вшановуючи світлу пам’ять земляка хвилиною мовчання. Після цього на площі вишукувалася черга, щоб востаннє попрощалися з Героєм та покласти квіти. Вічна пам’ять та слава Герою! Він назавжди залишиться в наших спогадах, наших думках, наших серцях!
Від площі ПК «Енергетик» траурна процесія вирушила проспектом Незалежності до перехрестя з ринком, далі – вулицею Молодіжною та Набережною Енергетиків до храму Всіх Святих Українського Народу УГКЦ. Дорогою люди зустрічали колонну на колінах. Настоятель храму, отець Ігор Ворона провів обряд відспівування загиблого воїна.
Для всіх охочих провести Героя до місця поховання був організований автобус до села Прибужжя. Після поховання Олександра Гунівенка на сільському кладовищі, відбувся поминальний обід.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
