Підтримуючи ЗСУ та один одного, ми неодмінно вистоїмо та наблизимо нашу Перемогу. У боротьбі з окупантами мирне населення поруч із українською армією. Відважними борцями з ворогом стають і пересічні пенсіонери, які забули про свої недуги та активно приєдналися до боротьби із загарбниками.
ПОЧАТОК ВІЙНИ
Багато людей похилого віку, які не можуть воювати на передовій, допомагають нашій армії іншими методами. Розкажемо про це на прикладі однієї мешканки Южноукраїнська, яка зі скромності не хоче, щоб її ім’я фігурувало. Ця пенсіонерка підтримує ЗСУ з самого початку війни.
24 лютого вони з чоловіком, теж пенсіонером, були вдома. Зранку зателефонувала сестра з Харківщини і повідомила, що в їхньому селі стоять російські танки. Ці слова здивували, адже про повномасштабний наступ рф подружжя тоді ще не знало.
Пізніше зателефонував син зі Львова з проханням приїхати до нього, бо вважав, що Західна Україна - більш безпечне місце, ніж Южноукраїнськ. Але пані N з чоловіком вирішили залишитися вдома. Вони тут мешкають «з першого кілочка». Жінка приїхала, коли геодезисти розмічали фундамент для першого гуртожитку. Тут, на великому будівництві, вона й з майбутнім чоловіком зустрілася. Відсвяткували комсомольське весілля, отримали однокімнатну квартиру, народили та виховували дітей.
Особлива сітка до Дня Перемоги.
ДОПОМОГА ВІД ПАРИ ПЕНСІОНЕРІВ
Подружжя уважно слідкувало, мабуть, як і всі ми, за повідомленнями в соціальних мережах, щоб оперативно дізнаватися про ситуацію в країні. А вона мінялася з кожною годиною. Разом з цим люди почали писати про необхідну допомогу для наших солдатів. Саме з того часу пані N з чоловіком почали потрішки волонтерити.
Зранку прокидалися, йшли до магазину, купували продукти, воду, засоби гігієни і несли у волонтерський штаб. Жіночка згадує, як влітку хлопці потребували засобів від комарів, котрих майже ніде не було, як дівчата-фармацевти допомагали знайти ті спреї та направляли в потрібну аптеку.
Згодом самостійно купувати перестали, тому що в магазинах виник дефіцит товарів. Тоді вирішили переказувати гроші на банківські картки для збору допомоги ЗСУ. Щомісяця ці добродії донатять від 400 гривень зі своєї невеликої пенсії, вважаючи, що це вкрай необхідно для нашої перемоги.
БУГОВІ МАВКИ
У той час, як на фронті відбуваються бойові дії, важко спокійно сидіти на місці, каже пані N, хочеться бути корисними, хоч чимось допомагати. До школи жінка носила речі для переселенців, ковдри та простирадла зі своїх домашніх запасів. Вона одразу звернула увагу на велику кількість людей, котрі у шкільній спортивній залі плели маскувальні сітки для захисників. Виявилося, що то волонтери, які називали себе «бугові мавки».
Спочатку пані N сортувала стрічки нарізаної тканини за кольорами. Згодом запросила з собою двох сусідок, теж пенсіонерок. Одна з них і досі двічі на тиждень ходить допомагати. Ще пані N розповіла про одну стареньку бабусю. Незважаючи на вік (їй більше 80-ти), вона теж приходила волонтерити, сортувала тканину для маскувальних сіток. За станом здоров’я, старенька могла працювати не більше години, але в неї було велике бажання допомагати військовим та Україні.
Після місяця допомоги сіткарям інші волонтери запропонували пані N плести каремати. Вона з радістю погодилася. Певний час не дуже виходило, але згодом навчилася. Цілеспрямована жінка й нині виготовляє килимки військовим, але вже у приміщенні дитячого садочка. Зараз, разом з подругами з волонтерства, виготовляють зимовий варіант розміром 60х170 см, товстенькі, але легкі та зручні, щоб хлопці в окопах не мерзли.
- Каремати свої плету з любов’ю і тільки з добрими думками, з молитвами про тих, хто буде ними користуватися, - каже жінка.
Килимки для військових сплетені з любов'ю
ЕНЕРГІЯ САМОПІЗНАННЯ
Цікаво, що пані N допомагає військовим не тільки матеріально, а й на ментальному рівні. Більше 20 років вона займається Цигун - стародавнім китайським мистецтвом оздоровлення та саморегуляції, методом енергоінформаційного спілкування з навколишнім світом. Виявилося, що багато людей з нашого міста займаються цією практикою. З початком війни група не змогла збиратися очно, тому заняття проводять онлайн.
- Ми створюємо енергетичний потік світла, який спрямовуємо спочатку на Земну кулю, потім на Україну. Це несе позитив, добро та зміни, - пояснює пані N.
СІТКА ПЕРЕМОГИ
«Дівчата», які називають себе буговими мавками, прагнуть, щоб люди шанували свою Україну, а хлопці берегли себе та поверталися живими.
Замовлення, яке вони виконали для захисників за останні три тижні: 640 м² маскувальної сітки. Раніше, коли приходило більше людей, «мавки» справлялися швидше і масштабніше. Сітки, «кікімори», каремати южноукраїнських майстринь відправляють у напрямку Донецька, Херсона, Харкова, Кривого Рогу, Одеси, Очакова. Ними користуються танкісти, розвідники, морські піхотинці, снайпери.
- До великої Перемоги одна з наших майстринь вже готує особливу сітку. На ній будуть українські орнаменти, а посередині герб України.
Кікімора. З таким маскуванням наших хлопців ворог точно не вичислить.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на ЮжкаNews.City
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber.
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
