Насмішки, байдужість, образливі слова та упередження стали «цеглинками», з яких учні 8-Б класу Південноукраїнського ліцею №5 склали символічну стіну. Під час заняття про безбар’єрність, яке провела інспекторка служби освітньої безпеки Юлія Страхова, ліцеїсти згодом перетворили її на міст із поваги, підтримки та розуміння.

За інформацією Поліції Миколаївської області, тема стосувалася не лише фізичних перешкод на кшталт сходів чи недоступних входів до будівель. Розмова торкнулася й інших видів бар'єрів, які часто залишаються непомітними: інформаційних, психологічних, соціальних.

Головною вправою заняття стала робота з паперовими «цеглинками». На них школярі записували те, що, на їхню думку, віддаляє людей одне від одного, і складали з цих написів символічну стіну. Серед прикладів, які лягли в основу конструкції, були насмішки, байдужість, упередження, образливі слова та небажання допомогти.

Автор: Поліція Миколаївської області

Потім на «мосту безбар'єрності», з'явилися вже інші слова, ті, що допомагають долати перепони: повага, підтримка, доброта, розуміння, терпіння, допомога, прийняття. Так стіна, складена з байдужості, поступово ставала мостом, побудованим на взаємній повазі.

Окремо, як зазначають у поліції, правоохоронці порушили тему ставлення до людей з інвалідністю. Ключова думка, яку намагалися донести до підлітків: перешкодою для таких людей часто стає не лише простір, а й поведінка оточення. Байдужий погляд, необережне слово чи небажання допомогти можуть бар'єрувати не менше, ніж сходи без пандуса.

Автор: Поліція Миколаївської області

Завершили заняття розмовою про особисту відповідальність. Дітям пояснили, що змінити ставлення до безбар'єрності можна вже сьогодні, без масштабних проєктів: бути уважнішим до інших, не ображати, поважати чужі особливості, не залишатися байдужим, коли комусь потрібна підтримка.