Південноукраїнська громада 11 серпня провела в останню путь земляка – старшого лейтенанта Максима Антонова. Офіцер загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Йому назавжди 32 роки.

Автор: Анна Бойко

Максим Геннадійович Антонов народився і виріс у Південноукраїнську. Тут він навчався у першій школі, змалку займався плаванням і народними танцями. Рідні згадують його як чесну, добру, відповідальну та сильну людину. Коли Максиму було 10 років, помер батько. Вони з мамою залишилися удвох і завжди підтримували одне одного.

Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко

Максим мріяв стати юристом. Після школи вступив до Первомайського фахового коледжу і здобув освіту за спеціальністю «Правознавство». Потім пішов служити у військову частину 3044 Національної гвардії України. Паралельно продовжував навчання у НУК ім. Адмірала Макарова за тією ж спеціальністю – «Правознавство». Максим хотів допомагати людям відстоювати свої права, але життя склалося так, що його покликанням став захист країни.

Анна Бойко
Анна Бойко

У 2015 році Максим Антонов приєднався до лав Збройних сил України. За роки служби він пройшов важкі бої, поранення та контузії. Поряд із ним завжди були побратими, заради яких він не раз ризикував власним життям. Згодом воїн повернувся до НГУ у військову частину 3029.

У травні цього року військовослужбовець проходив реабілітацію після чергового поранення. Для його мами це була можливість побути поряд із сином, поговорити, обійняти. Після відновлення він знову повернувся на фронт.

Автор: Анна Бойко

Останній раз мама Максима говорила із сином пізно ввечері 23 липня. Через поганий зв’язок розмова була короткою. Максим сказав лише кілька фраз: «Все добре, не переймайся». Наступного дня його телефон уже був поза зоною досяжності. А потім прийшло сповіщення: зник безвісти.

У рідних надія залишалася до останнього. Та згодом стало відомо, що Максим Антонов не повернувся з бойового завдання. Старший лейтенант був командиром другого оперативного взводу першої роти оперативного призначення на бронетранспортерах другого батальйону оперативного призначення. Виконував завдання у складі евакуаційної групи поблизу Добропілля, що на Донеччині. У районі лісосмуги «Філармонія-4» група вступила у стрілецький бій із ворогом. Максим загинув 27 липня 2026 року, рятуючи побратимів.

Автор: Анна Бойко

До рідних та близьких полеглого захисника звернулися секретар Південноукраїнської міської ради Денис Кравченко та заступник командира в/ч 3044 підполковник Ігор Моспан.

Автор: Анна Бойко

Відповідно до наказу командувача Національної гвардії України прізвище Максима Антонова буде навічно занесене до списку військової частини 3029 НГУ.

Попрощатися з Максимом Антоновим прийшли його рідні, друзі, знайомі, побратими та земляки. Люди несли квіти, багато хто не стримував сліз. Державний прапор України, яким була обгорнута труна, передали мамі загиблого. До місця вічного спокою військовослужбовця провели стоячи на колінах.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Після траурної церемонії у храмі Христа Спасителя відбулося заупокійне богослужіння. Поховали Максима Антонова на Алеї Слави міського кладовища.

Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися