Складні життєві обставини – сталий вислів, за яким ховаються сотні людських доль. У Южноукраїнському міському центрі соціальних служб допомагають тим, хто опинився у скрутному становищі. Я провів один робочий день з працівницями цього закладу, щоб дізнатися більше про їхню роль у житті громади.

Тандем

Інна Зажерило та Олена Карпова – фахівчині із соціальної роботи. Вони працюють у тандемі, хоча у кожної є свій окремий напрям діяльності. Разом відвідують численних клієнтів центру: опікунські, прийомні та багатодітні родини, матерів-одиначок та представників інших категорій, які отримують допомогу від держави. Робота в тандемі – це вимоги безпеки, адже інколи доводиться мати справу з агресією. Також дуже зручно, коли є людина, здатна якісно підмінити колегу на час відпустки чи лікарняного, бо знайома з проблемами її підопічних.

Свій робочий день обидві фахівчині починають з планування розпорядку та телефонних дзвінків клієнтам. Тут же вносяться корективи. Наприклад, сьогоднішній візит до дитячого будинку сімейного типу довелося перенести у зв'язку з хворобою матері.

Укладають договір про надання соціальних послугУкладають договір про надання соціальних послугАвтор: Юрій Афанасенко

До Олени Олександрівни прийшов клієнт. Чоловік приніс пакет документів і написав заяву для укладення договору про надання соціальних послуг. У центрі їх 34. Це різноманітні консультації, посередництво та багато іншого, наприклад, переклад мовою жестів. Відвідувач обрав необхідні йому. Каже, що тут все гарно «розжовують», не сердяться, коли щось перепитуєш, і загалом ставлення дуже добре.

Моральна підтримка

Тим часом до Інни Олександрівни приходять бабуся з онукою. Спочатку фахівчиня проводить індивідуальну бесіду з юною відвідувачкою. А я, користуючись нагодою, трохи поспілкувався з її старшою родичкою, яка здійснює опіку, оскільки мама дівчинки померла. Бабусі з онукою складно порозумітися через різницю поколінь, також дається взнаки підлітковий вік. У центрі їм допомагають знайти спільну мову, підтримують морально.

– Інна Олександрівна нам уже, як рідна, – із вдячністю каже моя співрозмовниця.

Потім фахівчиня говорить з нею окремо, а після цього з обома візитерками водночас. Звісно, такі розмови є конфіденційними, тому я чекаю, щоб попросити зробити фото. Бабуся з онукою погоджуються, але, звичайно, обличчя треба приховати.

Візитерки покидають кабінет у доброму гуморі.

– Ця сім’я йде на контакт, як тільки виникають проблеми, діляться ними. У дівчинки зараз непростий період. Діти, в яких немає батьків, часто почуваються неповноцінними, нижчим класом. Вони дуже вразливі, але своїми переживаннями не мають з ким поділитися, тому важливо вислухати їх, підбадьорити, – пояснює мені Інна Олександрівна.

Інна Зажерило проводить бесіду з клієнткамиІнна Зажерило проводить бесіду з клієнткамиАвтор: Юрій Афанасенко

Олена Олександрівна теж веде прийом. До неї прийшла дівчина, яка мала дві спроби суїциду. Після цих випадків її родину взяли під соціальний супровід. Батьки розлучені, мама проживає за кордоном. Зараз ситуація покращилася, дівчина вже не намагається звести рахунки з життям.

Після прийому потрібно заповнити звітність. Взагалі паперова робота займає багато часу, бо, окрім ведення соціальних карток сім'ї, є ще оформлення документів, надання відповідей на листи від інших служб.

Робота в тандеміРобота в тандеміАвтор: Юрій Афанасенко

Взаємодіяти з різними структурами доводиться постійно. До Олени Олександрівни прийшов клієнт Віталій, який має інвалідність. Разом йдуть до міського відділу Пенсійного фонду. Там потрібно оформити соціальну допомогу.

Біля відділу Пенсійного фондуБіля відділу Пенсійного фондуАвтор: Юрій Афанасенко

– Складний випадок. Ми дуже довго проходили з Віталієм медогляд, щоб встановити інвалідність. Потім збирали документи в ЦНАПі, податковій. Зрештою, вдалося допомогти, – підсумовує фахівчиня.

Робота на ногах

Після обідньої перерви колежанки разом відвідують клієнтів. Службового транспорту немає, тому планують маршрут так, щоб охопити більше адрес поруч. Буває, що обходять понад десять родин за день. Переважно навідуються до людей, щоб дізнатися, як діти навчаються, чи не голодні, добре одягнені, мають охайний вигляд. Обов'язково звертають увагу на стосунки в родині, емоційний стан. З цією метою не завжди попереджають про візит, що інколи призводить до негативної реакції.

Сьогодні мали перевірити справи в багатодітній родині, до якої напередодні приїздила поліція через те, що сусіди поскаржилися на галас. Однак двері представницям центру соціальних служб не відчинили. У таких випадках лишають письмове повідомлення, щоб ця сім'я вийшла на зв’язок. Якщо через деякий час не буде реагування, доведеться підключати правоохоронців.

Клієнти не завжди відчиняють дверіКлієнти не завжди відчиняють дверіАвтор: Юрій Афанасенко

За іншими адресами все пройшло, як і планувалося. Фахівчині повертаються на робочі місця. До пані Олени на заняття з курсу «Батьківство без стресу» прийшла група жінок. З ними вона працює протягом двох годин до завершення робочого дня.

А до пані Інни на прийом завітав чоловік, який переїхав з Енергодара. Нещодавно він оформив опіку над племінницею, звернувся по допомогу до центру. Склали акт потреб, родину взяли на облік. Зараз чоловік уклав договір про надання соціальних послуг.

За цією рутиною робочий день непомітно закінчився. За його підсумками Інна Зажерило та Олена Карпова отримують черговий плюс до карми, а від мене особисто – захоплення та повагу.

Читайте також: Чим живуть наші села? Один день зі старостою Іванівки і Панкратового
Читайте також: Той, хто виховує борців. Один день з Денисом Чебановим

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися