Сьогодні, 12 травня, у всьому світі відзначається День медичної сестри. Напередодні ЮжкаNews.City завітала до Южноукраїнської міської багатопрофільної лікарні, щоб поспілкуватися з представниками цієї гуманної професії. Головна медична сестра Галина Калинка розповіла про особливості своєї роботи та познайомила нас з колегами. Загалом тут працює великий і дружний колектив. Дивіться самі.
Від сестри-анестезистки до головної медичної сестри міської лікарні
Галина Калинка. Тендітна жінка із загостреним почуттям відповідальності не боїться складнощів на професійній ниві
- Я відповідаю за санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим усього медичного закладу. Слідкую, щоб достатньо було засобів дезинфекції, щоб не виникало внутрішньолікарняної інфекції. У мої обов’язки також входить контроль за навчанням медичних та старших медичних сестер. Кожна з них має підвищувати свій професійний рівень: отримувати нову категорію або підтверджувати існуючу. До речі, наш заклад має достатню базу для того, щоб медсестри проходили курси на місці. Лікарі читають лекції для них, а потім приймають залік. Я назвала лише декілька пунктів зі списку своїх обов’язків, насправді їх набагато більше.
- Наразі є гостра нестача у медичних препаратах?
- У кінці 2021 року за кошти міського бюджету для лікарні придбали велику партію медикаментів, але ж вони постійно використовуються, виникає нова потреба. Проте медикаментів не бракує завдяки благодійникам та волонтерам. Дуже багато потрібно було ліків під час пандемії коронавірусу. Дякувати Богу, Covid-19 стих, та він може знову початися, тому ми тримаємо про всяк випадок запас препаратів для лікування цієї недуги.
- Ким Ви мріяли стати в дитинстві?
- Бажання надавати допомогу було притаманне мені з дитинства. Я любила піклуватися про рідних та близьких мені людей. Не боялася, як інші діти, ходити до лікарні. Задивлялася на людей у білих халатах і мріяла стати однією з них.
- Яким був Ваш професійний шлях?
- У 2006 році закінчила Первомайське медичне училище, здобула фах фельдшера за спеціальністю «лікувальна справа». Потім працювала у Вознесенську в реанімаційному відділенні сестрою-анестезисткою. У мене не виникало страху перед складнощами цієї професії. Згодом була перерва у професійній діяльності, я народила сина. Після декретної відпустки працювала в рідній Арбузинці теж сестрою-анестезисткою. Через три роки стала там головною медичною сестрою. А далі життя так склалося, що я переїхала до Южноукраїнська. У міській лікарні якраз з’явилася вакансія головної медсестри. Я одразу погодилася на пропозицію обійняти цю посаду. Вже два роки, як працюю тут. Прийшла саме у розпал епідемії Covid-19. Спочатку була чужа, але згодом все налагодилося. З колегами легко знайшла порозуміння.
- Ви сказали, що Вам пощастило з колективом, розкажіть детальніше про нього.
- Можу сказати, що це досвідчені люди, професіонали-фахівці. Взагалі це великий злагоджений механізм, у складі якого 223 медичні сестри, до цього переліку відносяться також лаборанти й акушери.
Головна медсестра Галина Калинка із старшою лаборанткою Людмилою Васильченко показують умови, які створив для пацієнтів лабораторії благодійник ПрАт Юженергобуд. Раніше під відкритим небом людям доводилося чекати своєї черги. Наразі тут умови європейського рівня.
- На останній нараді директор лікарні Сергій Лупов казав, що якийсь спонсор із Канади пропонував направити тамтешніх медичних сестер до Южноукраїнська. Як Ви до цього ставитеся?
- Наскільки я знаю, у «вторинці» вистачає персоналу середньої ланки. Але хай би приїхали колеги з Канади, ми б перейняли у них досвід. Може б вони нас навчили чогось нового.
- На початку року медикам підвищили заробітну плату, цього вистачає, щоб нормально жити?
- Дякувати Богу, що нам підняли зарплату. Якби не захмарні ціни, через війну, то цих грошей вистачило б на нормальне життя. Зараз медсестри в середньому отримують 11 тисяч. Ті, хто працює в стаціонарних відділеннях, заробляють трохи більше за рахунок додаткових чергувань. Але ж раніше ми отримували таку ж зарплату, як і молодший персонал (санітарки). Оце було по-справжньому прикро. Я не хочу сказати, що санітарки роблять мало роботи, але ж медсестри повинні мати освіту, а потім протягом всього професійного шляху вдосконалюватися. Та й відповідальність зовсім інша.
- Є такі працівники, які через війну звільнилися та евакуювалися? І взагалі зараз важко працюється медикам?
- Таких, які звільнилися немає. Декілька осіб взяли відпустки, але вони вже повертаються на свої робочі місця. У нас в Южноукраїнську бойові дії не ведуться, тому працюємо майже як зазвичай. Було важко під час пандемії: гарували на межі можливостей, особливо у 2021р., тоді пішли дуже важкі пацієнти. Медики також хворіли на коронавірус. Були й втрати серед з летальними випадками: троє працівників, на жаль залишили нас назавжди.
- Як Ви вважаєте, на кого більше навантаження - на лікарів чи на медичних сестер?
- Тут не можна порівнювати. Так, медсестри роблять багато процедур, але ж лікар несе більшу відповідальність за життя та здоров’я пацієнтів.
- А медбрати у вас є?
- Є, у терапевтичному відділенні, у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, в клініко-діагностичній лабораторії, у приймальному відділенні.
- Раніше з нагоди професійного свята медичних сестер в лікарні проводилися якісь цікаві заходи з конкурсами, творчими номерами, а зараз щось плануєте?
- У нас як не пандемія, то війна. На жаль, зараз не можна збиратися великими групами. Є в нашому колективі цікаві творчі особистості. Почекаємо, коли все налагодиться, тоді й святкуватимемо – після перемоги.
- Що б Ви принагідно побажали своїм колегам?
- Насамперед, міцного здоров’я, мирного неба, добробуту і тепла в родинному колі. Побажання, на перший погляд, банальні, але насправді - це чи не найголовніше в житті.
Южноукраїнські медики пишаються лікарнею, в якій вони працюють
Після розмови пані Калинка провела екскурсію лікарнею. Ми побували в клініко-діагностичній лабораторії, терапевтичному, хірургічному, акушерсько-гінекологічному та дитячому відділеннях.
Нам вдалося поспілкувалися з медичними сестрами Чому вдалося? Бо їм весь час ніколи, всі зайняті роботою. Працюють, як ті бджілки. До того ж, багато хто, ніяковів перед пресою, адже сестри не звикли до публічності. Вони просто роблять свою роботу, важливість якої важко переоцінити.
На питання, чому обрали саме таку професію, майже всі відповіли, що це була їхня дитяча мрія. Багато хто з наших співрозмовниць має чималий стаж роботи, і працюють вони, переважно, весь час у тих самих відділеннях.
Марина Литовченко працює медичною сестрою в терапевтичному відділенні 11 років. Що обере таку професію, знала з дитинства.
Оксана Стеценко та Олена Герасименко допомагають одужувати пацієнтам хірургічного відділення
Ірина Михайлова 16 років тому прийшла працювати в хірургічне відділення. Зараз обіймає посаду старшої медичної сестри в тому ж відділенні.
Раїса Галасюк - дитяча медсестра пологового відділення вже 42 роки піклується про новонароджених. Її ласкавий голос і привітна усмішка - найкраще заспокійливе для малюків та їхніх матусь.
Олександр Пилипенко допомагає лікарям поставити правильний діагноз: він один з 20 лаборантів відділення клініко-діагностичної лабораторії.
Любов Фокіна теж має чималий стаж роботи медичною сестрою - 42 роки. Увесь цей час вона трудиться в гінекологічному відділенні. Каже, що до южноукраїнської лікарні приїжджають лікуватися жінки з усієї області.
Оксана Труляєва три роки, як старша медсестра дитячого відділення. До цього вона була 15 років на посаді акушерки.
Із побаченого та почутого можна зробити такі висновки: малі та дорослі пацієнти южноукраїнської багатопрофільної лікарні в надійних руках професіоналів своєї справи.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал ЮжкаNews.City
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber.
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
