Захищаючи суверенітет та цілісність України, командир механізованої роти Дмитро Цибак з позивним Ахіл загинув у бою. Герой був мобілізований в Южноукраїнську. З перших днів повномасштабного вторгнення вступив добровольцем до територіальної оборони Южноукраїнської міської територіальної громади. Згодом пішов воювати на передову. На момент загибелі йому було 35 років.
Дмитро Цибак
Дмитро Петрович Цибак народився 25 січня 1988 р. у селі Горянка Вознесенського району Миколаївської області. З 1994 до 2005 рр. навчався в Козубівській середній школі в Доманівському районі, де одержав атестат про середню загальну освіту.
У 2005 р. вступив до Київського міжнародного університету на факультет правознавства, кримінальна спеціалізація, де здобув вищу юридичну освіту (магістр). Хлопець полюбляв спорт, під час навчання активно займався кікбоксінгом.
З 2007 по 2009 рр. проходив військову кафедру в університеті імені Т.Г. Шевченка. По закінченні отримав військове звання молодший лейтенант.
З 2013 по 2019 рр. служив в Южноукраїнському міському відділенні ГУ нацполіції в Миколаївській області. Починав дільничним, потім був оперативним працівником карного розшуку.
З болем Дмитро сприйняв повномасштабне вторгнення фр 24.02 2022 року. З перших днів вступив добровольцем до територіальної оборони Южноукраїнської міської територіальної громади.
З 28.04.2022 р. добровільно мобілізувався до військової частини А2227. З 4 вересня 2022 р., будучи командиром роти в/ч 4612, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в Донецькій області (м. Курахово, м. Маріїнка, м. Костянтинівка, м. Бахмут) та Харьківській області (с. Волохів Яр). Успішно виконував задачі, поставлені вищим керівництвом, з мінімальними втратами серед бійців-побратимів.
Дмитро Цибак
З 2 лютого 2023 р. доєднався до заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у складі механізованого батальйону 117 окремої механізованої бригади 10 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. Виконуючи бойове завдання поблизу с. Роботине на Запоріжжі (коректировку нашої артилерії по ворожих позиціях), командир механізованої роти лейтенант Цибак загинув 7 серпня 2023 р. внаслідок мінометного обстрілу.
Рідні виконали бажання Дмитра бути похованим в разі смерті у с. Козубівка.
Він не хотів помирати, будував плани на майбутнє разом із дружиною Іриною. Його сім’я мешкає в Южноукраїнську. Донька Віка – семикласниця, син Олег цього року пішов у перший клас. Їхньому татові назавжди залишиться 35 років.
Пам'ять про загиблого Дмитра Цибака живе у серцях родичів, друзів, знайомих, товаришів по службі. 10 листопада 2023 р. командир в/ч 4674 полковник С. Корсун відправив подання на нагородження лейтенанта Дмитра Цибака орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню посмертно.
Волонтери ГО «Южноукраїнці разом із ЗСУ» зібрали та направили пакет документів для присвоєння Дмитру Цибаку звання Почесний громадянин Южноукраїнської МТГ (посмертно).
Родина загиблого бійця звернулася до президента Володмира Зеленського з проханням присвоїти Дмитру Цибаку звання Героя України посмертно. Просимо підтримати відповідну петицію.
