Раїса Георгіївна Росомаха (Шуба) народилась 29 лютого. Тому справжній день народження святкує лише у високосні роки. У 2020-му це буде двадцятий раз за її довге життя, хоча насправді цього дня їй виповнюється вісімдесят.
Вісімдесят або двадцять?
- Ще не було такого року, щоб не святкували мій день народження, - каже Раїса Георгіївна. – 29 лютого – обов’язково, а якщо ні, то 28. Кажуть, раніше неможна, а ми все одно святкуємо. Дивись, я скільки «прошкандибала». Мені циганка нагадала, що помру в 74 роки, а я живу далі.
Можливо гадалка мала на увазі лише високосні роки? Тоді Раїсі Георгіївні ще жити і жити – донесхочу.
Діамантове весілля
Нещодавно подружжя Раїса і Володимир Росомаха відмітили діамантове весілля – шістдесятиріччя спільного життя. Гості за столом дивувались, як це так швидко «промелькали» 60 років? Одружились вони дійсно рівно 60 років тому, а повінчалися недавно, на золоте весілля, тобто 10 років тому.
Весільне фото зроблене 60 років тому
Не думала Раїса Георгіївна широко відзначати свій 80-річний ювілей. Планувала, що зберуться тільки рідні та близькі з Южноукраїнська. Буде 12 - 15 осіб. Але по Вайберу шепнули, що родичі з Голованівського району, що на Кіровоградщині (її батьківщина), збираються зробити для неї сюрприз та несподівано приїхати. Це ще п’ять душ. Поки для тітки Раї це «секрет», але вона готується, бо за одним столом всі не вмістяться, треба буде накривати два.
Їй сьогодні 80, а на підвіконнях цвітуть 20 орхідей
Кобзар в її житті
Цікаво, що Раїса Георгіївна – селянка, але волею долі проживає в місті Южноукраїнську більше тридцяти років. Подружжя Росомахи разом із сім’єю доньки мешкає в трьохкімнатній квартирі на четвертому поверсі п'ятиповерхівки на бульварі Шевченка.
А на Кіровоградщині, згадує Раїса Георгіївна, в них була така ж, як у Шевченка хата-мазанка, де жили три сім’ї одразу.
Кожна сім’я повинна мати свій будинок
В пошуках кращого життя родина переїхала до Костянтинівки. Раї виповнилося 14 років. В неї були батьки та два брати: на два та на п’ять років молодші за неї.
Спочатку мешкали у кума, потім одна односельчанка віддала їм стару хату з сараєм. До неї прибудували ще кімнату та зробили собі будиночок. Самі місили саман, а батько робив вікна, двері, покрівлю. Цей будиночок і зараз стоїть в Костянтинівці на вул. Набережній.
Коли Володимир Прохорович та Раїса Георгіївна створили свою сім’ю, вони купили собі хату за 700 рублів, де прожили декілька років. А потім розпочали будувати новий великий дім 11х12 метрів.
Молодята Володя та Рая
- Побудувались швидко. Архітектор з Арбузинки нам надав дозвіл. Це було в 1977 році. Один рік Володя робив фундамент і підвал, а тоді найняв людей, вони коробку вигнали, центральний перестінок, з ракушняка. Я сама собі була штукатур і будівельник. Ззовні обкидала все розчином. Це тепер шпаклівка, а тоді цемент був, а в середині цеглина, тирса і пісок. В нас була веранда через весь будинок, котельна. Де вітальня, де спальні – стіни сама розподілила та зробила з саману. Поли дубові в нас там були. Дуб привезли з Кіровоградщини На той час це був дуже великий і красивий будинок.
На місці цього будинку зараз стоїть десятиповерхівка
Але не довго довелося пожити у новому будинку. Розпочалось велике будівництво гідроенергокомплексу та міста енергетиків. На місці, де стояв той будинок, зараз височить десятиповерхівка. Її адреса: проспект Незалежності, 26.
Родині Росомах надали квартиру у новобудові та компенсацію за будинок, але все одно вони шкодують за тим, що зводили власними руками. Звідти проводжали в армію старшого сина Олександра, там народилася їхня молодшенька донька Ірочка.
Діти - це радість життя
Проводжала сина в армію, а сама була при надії
Різниця у віці між дітьми вийшла аж в 19 років. Ірочка з’явилася на світ, коли її мамі було 40. Раїса Георгіївна не очікувала такого подарунку долі: спочатку нікому не казала, що при надії, а потім навіть соромилася ходити з коляскою. Саша служив тоді в армії в Поті, а коли дізнався, що в нього є сестричка, надіслав велику посилку з фруктами та рожевим конвертом для дівчинки.
Подружжя з сином Сашею
Зараз Ірина, в якої теж є сім’я і підростає син, - мамина радість і надія. В них дуже теплі взаємовідносини.
Донечка Ірина - мамина гордість і надія
Любить саджати квіти та дерева і задоволена життям
Напередодні свого ювілею Раїса Георгіївна згадує своє довге і нелегке життя. Як вона в 14 років розчищала щебінь на кар’єрі, як робила в колгоспі телятницею, дояркою, на ланці, потім – продавцем у магазині, у Сільгосптехніці диспетчером та бухгалтером. А коли вийшла на пенсію, ще десять років «простояла на ринку» - була приватним підприємцем.
Раїса Росомаха та її саджанці
Раїса Георгіївна дуже любить квіти. Проліски, тюльпани, нарциси та іриси в неї ростуть біля під’їзду. А в квартирі на підвіконнях цвітуть 20 орхідей. З боку біля будинку вона посадила декілька кущів бузку, а у дворі тішать око шість великих горіхів.
Підрахували, що за все своє життя Раїса Георгіївна посадила біля сорока дерев. Вона задоволена: «Дай Бог прожити так кожному. Нема на що ображатися.»
