Більшість адміністративних правопорушень військовослужбовців розглядають у дисциплінарному порядку. Однак за окремі порушення вони відповідають на загальних підставах, а за військові адміністративні правопорушення можуть отримати штраф або арешт з утриманням на гауптвахті. Які діяння належать до цієї категорії та як відбувається притягнення до відповідальності, пояснили в Міністерстві оборони України.

Чому для військових діє особливий порядок відповідальності

Відповідно до статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за більшість порушень, за які цивільні особи отримують адміністративні стягнення, військовослужбовці відповідають за Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Стягнення в межах своїх повноважень накладає командир.

Різниця між дисциплінарною та адміністративною відповідальністю військовослужбовцівРізниця між дисциплінарною та адміністративною відповідальністю військовослужбовців

Проте є винятки, коли військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, зокрема за:

  • порушення правил дорожнього руху;
  • корупційні адміністративні правопорушення;
  • правопорушення, пов’язані з домашнім насильством;
  • порушення митних правил, правил полювання та рибальства, санітарних норм тощо.

До військовослужбовців не застосовують громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Окремо передбачена відповідальність за військові адміністративні правопорушення, визначені главою 13-Б КУпАП (статті 172-10–172-20), якщо діяння не тягне за собою кримінальної відповідальності.

За які правопорушення військових передбачені штрафи

Глава 13-Б КУпАП містить 11 складів військових адміністративних правопорушень, пов’язаних із проходженням військової служби.

Наприклад, за статтею 172-10 КУпАП передбачена відповідальність за відмову виконувати законні вимоги командира або начальника. За таке порушення можуть накласти штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або призначити арешт з утриманням на гауптвахті строком до 10 діб.

Якщо порушення вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, штраф становить від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або може бути призначений арешт на гауптвахті строком від 10 до 15 діб.

Відповідальність за СЗЧ (стаття 172-11 КУпАП) залежить від тривалості відсутності та обставин. Для військовослужбовців строкової служби самовільна відсутність або запізнення на службу без поважних причин тривалістю до трьох діб карається арештом на гауптвахті до 10 діб. За повторне аналогічне порушення протягом року – від 7 до 15 діб.

Для інших військовослужбовців, а також військовозобов’язаних і резервістів під час зборів, відсутність до 10 діб може каратися штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на гауптвахті до 10 діб. В умовах особливого періоду, крім воєнного стану, передбачений штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів або арешт на 10–15 діб.

Якщо тривалість відсутності перевищує встановлені законом строки, діяння можуть кваліфікувати вже як кримінальне правопорушення за статтею 407 або 408 Кримінального кодексу України.

Недбале ставлення до військової служби (стаття 172-12 КУпАП) карається штрафом від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на гауптвахті до 10 діб. Якщо порушення вчинене в умовах особливого періоду, штраф становить від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів або може бути призначений арешт на гауптвахті строком від 10 до 15 діб.

Які стягнення можуть застосувати до військовослужбовців

За військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б КУпАП, застосовують два види стягнень:

  • Штраф – у розмірі, визначеному відповідною статтею Кодексу. Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, для розрахунку штрафу як покарання застосовується базове значення 17 гривень.

  • Арешт з утриманням на гауптвахті – військовослужбовця утримують на гауптвахті Військової служби правопорядку (ВСП).

Арешт на гауптвахті застосовують лише у виняткових випадках за окремі військові адміністративні правопорушення. Відповідно до статті 32-1 КУпАП, його може призначити лише суд. До військовослужбовиць-жінок таке стягнення не застосовується.

Адміністративні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу або арешт із утриманням на гауптвахтіАдміністративні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу або арешт із утриманням на гауптвахті

Адміністративний арешт на гауптвахті не слід плутати з дисциплінарними заходами, передбаченими Дисциплінарним статутом ЗСУ.

Як військовослужбовця притягують до адміністративної відповідальності

Процедура передбачає кілька етапів.

1. Складання протоколу. Командир військової частини або уповноважена посадова особа ВСП складає протокол про адміністративне правопорушення протягом 24 годин із моменту його виявлення. Документ оформлюють у двох примірниках, один із яких під розписку вручають військовослужбовцю. Він має право надати письмові пояснення та зауваження до протоколу.

2. Передання матеріалів до суду. Протокол разом із матеріалами справи надсилають до районного, районного в місті, міського або міськрайонного суду за місцем вчинення правопорушення.

3. Судовий розгляд. Суд досліджує докази, перевіряє наявність складу правопорушення та встановлює, чи доведена вина військовослужбовця. Якщо вину не доведено або є інші передбачені законом підстави, провадження закривають. За результатами розгляду суд ухвалює постанову про застосування стягнення або закриття справи.

Судова постанова є обов'язковою до виконанняСудова постанова є обов'язковою до виконання

4. Отримання рішення. Копію постанови протягом трьох днів вручають або надсилають особі, щодо якої її винесли.

5. Оскарження. Постанову суду можна оскаржити протягом 10 днів із моменту її винесення. Постанова, що набрала законної сили, є обов’язковою для виконання.

Чим адміністративна відповідальність відрізняється від кримінальної

Розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності залежить від конкретного складу правопорушення та обставин справи: характеру й тривалості діяння, способу його вчинення, наслідків, форми вини, мети та інших юридично значущих ознак.

Самовільне залишення частини (СЗЧ). За визначені законом випадки передбачена адміністративна відповідальність за статтею 172-11 КУпАП. Водночас в умовах воєнного стану самовільне залишення військової частини або нез’явлення на службу без поважних причин тривалістю понад три доби підпадає під частину п’яту статті 407 Кримінального кодексу України. Якщо військовослужбовець мав мету ухилитися від військової служби, йдеться про дезертирство за статтею 408 КК України.

Невиконання вимог командира. Відмова виконувати законні вимоги командира може кваліфікуватися за статтею 172-10 КУпАП. Відкрита відмова виконати наказ начальника є непокорою за статтею 402 КК України. В умовах воєнного стану або бойової обстановки за неї передбачено від п’яти до десяти років позбавлення волі.

Отже, вид відповідальності визначають не лише за тяжкістю наслідків, а й за наявністю конкретного складу адміністративного або кримінального правопорушення. Якщо діяння містить ознаки кримінального правопорушення, застосовують відповідні норми Кримінального кодексу України.

Читайте також: У «Дії» можна оформити Європротокол після ДТП без виклику поліції
Читайте також: Хто відповідає за самокати? У Південноукраїнську влада взялася за проблему