У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 16114, який пропонує оновити правила працевлаштування молоді. Документ передбачає можливість укладати трудові договори повністю в електронній формі, збільшення дозволеної тривалості роботи для неповнолітніх, зміни правил випробування, медоглядів та оплати праці. Також пропонується дозволити неповнолітнім працювати у вихідні дні та змінити окремі гарантії під час звільнення. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Автори законопроєкту вважають, що чинні правила праці молоді сформувалися за інших соціально-економічних умов і не повною мірою відповідають сучасному ринку праці. Серед завдань документа – спростити оформлення трудових відносин, зменшити адміністративне навантаження на роботодавців та створити більше можливостей для молодих людей отримати перший офіційний досвід роботи.

Трудовий договір можна буде оформити онлайн

Одна з новацій законопроєкту стосується не лише молодих працівників. Якщо документ ухвалять, трудовий договір можна буде укладати повністю в електронній формі. Для цього сторони мають погодитися на електронне оформлення та підписати договір кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті.

Такий договір матиме статус письмового. Ідентифікацію працівника проводитимуть за допомогою засобів електронної ідентифікації. У такому випадку подавати паперовий документ, що посвідчує особу, не потрібно, якщо закон не встановлює інше. Створення, надсилання та зберігання електронних документів відбуватиметься за згодою працівника і роботодавця відповідно до законодавства про електронний документообіг.

Неповнолітнім можуть дозволити працювати довше

У законопроєкті пропонується збільшити максимальну тривалість робочого часу для неповнолітніх. Зараз для працівників віком від 16 до 18 років встановлено скорочений робочий час – не більше 36 годин на тиждень. Для осіб від 15 до 16 років та учнів від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, не більше 24 годин. У разі ухвалення законопроєкту ці показники пропонують збільшити до 38 та 26 годин відповідно.

Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, вікові обмеження щодо тривалості роботи залишаться.

Ще одна зміна стосується випробування під час прийняття на роботу. Зараз особи, які не досягли 18 років, входять до категорії працівників, яким випробування не встановлюють. Законопроєкт пропонує прибрати неповнолітніх із цього переліку. Таким чином, роботодавець зможе встановлювати їм випробування на загальних підставах.

Спеціальний облік неповнолітніх пропонують скасувати

Чинний КЗпП вимагає вести спеціальний облік працівників, яким ще не виповнилося 18 років, із зазначенням дати народження. У законопроєкті пропонується відмовитися від такого окремого обліку. Інформація про всіх працівників, зокрема неповнолітніх, має міститися в Реєстрі застрахованих осіб. Автори документа пояснюють це бажанням прибрати дублювання інформації та зменшити адміністративне навантаження на роботодавців.

Щорічні медогляди – лише до 18 років

Зараз неповнолітні проходять попередній медогляд перед працевлаштуванням, а потім – періодичні огляди до 21 року. Проєкт пропонує проводити щорічні обов’язкові медогляди лише до досягнення працівником 18 років. Тобто спеціальний віковий період медичного контролю для неповнолітніх скоротиться з 21 до 18 років.

Неповнолітнім можуть дозволити працювати у вихідні

Зміни пропонують внести і до правил роботи неповнолітніх у вихідні. Чинна редакція КЗпП забороняє залучати працівників до 18 років до нічних, надурочних робіт та роботи у вихідні дні. У законопроєкті пропонується залишити заборону на нічні та надурочні роботи, але прибрати окрему заборону на роботу у вихідні.

Це не означає, що роботодавець автоматично зможе залучати неповнолітнього до роботи в будь-який вихідний. Інші вимоги трудового законодавства щодо роботи у вихідні залишатимуться чинними.

Зарплату пропонують прив’язати до фактично відпрацьованого часу

Законопроєкт також змінює підхід до оплати праці неповнолітніх зі скороченим робочим часом. Замість нинішньої норми про оплату в розмірі, передбаченому для відповідної категорії при повній тривалості щоденної роботи, пропонується виплачувати заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу. При цьому мають зберігатися встановлені законодавством гарантії щодо мінімальної заробітної плати.

Для учнів закладів загальної середньої та професійної освіти, які працюють у вільний від навчання час, зберігається можливість оплати пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Також роботодавцям пропонують дозволити встановлювати для них доплати.

Можуть змінити правила звільнення неповнолітніх

Також у законопроєкті пропонується виключити зі КЗпП статтю 198, яка встановлює спеціальний порядок звільнення працівників до 18 років з ініціативи роботодавця. Зокрема, зараз для такого звільнення передбачені додаткові вимоги, серед яких – згода відповідного органу у справах дітей.

Батьки зможуть вимагати звільнення, якщо робота шкодить дитині

Оновлена редакція статті 199 передбачає право батьків або інших законних представників неповнолітнього вимагати розірвання трудового договору. Це можливо у випадку, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або не відповідає його інтересам. Також таке право матимуть державні органи, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства.

Вимога має бути обґрунтованою та підтвердженою відповідними документами або висновками. Якщо всі передбачені умови виконані, роботодавець буде зобов’язаний звільнити неповнолітнього. У тексті законопроєкту також є технічна неточність: в одному з пунктів зазначено нову редакцію статті 192, хоча за змістом документа та пояснювальною запискою йдеться про статтю 199.

Законопроєкт № 16114 наразі є саме проєктом, тому запропоновані правила ще не є чинними. Документ має пройти розгляд Верховної Ради.

Читайте також: Електрика, субсидії, ФОП, військовий облік, пенсії та інше: що зміниться у жовтні для українців
Читайте також: Перехід на зимовий час: коли переводити годинники у жовтні 2026 року
Читайте також: Субсидія та пільга на опалення: хто може отримати допомогу у 2026–2027 роках