В Україні змінили правила відключення світла за борги. Тепер оператор системи сам оплатить вимкнення й повторне підключення електрики, якщо борг був невеликим. Хто ризикує лишитися без світла, газу чи води і як діяти боржникам розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Що змінилося

Нові норми затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Оператор системи покриватиме витрати на відключення й підключення власним коштом. Умова одна: борг споживача не має перевищувати половину прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У 2026 році цей мінімум дорівнює 3 328 гривень. Отже, межа захисту – 1 664 гривні.

Гарантія працює й тоді, коли показники лічильника стають відомі вже після відключення. Якщо виявилося, що борг був меншим за межу, платити споживач не буде. «У такому разі витрати на припинення та відновлення електропостачання покладаються на оператора системи», – пояснили в НКРЕКП.

За вимкнення й підключення не платитиме і той, кого відключили з порушенням процедури. Після робіт оператор складає акт. Один примірник отримує споживач. Якщо вдома нікого немає, акт надсилають протягом трьох робочих днів.

Оператор також має вибрати найпростіший і найдешевший спосіб виконати роботи. Вартість розраховують за єдиним механізмом. Вона не може перевищувати граничну суму, визначену правилами. Оператори мають публікувати цю інформацію на своїх офіційних сайтах.

Коли причини відключення усунуто, світло повертають протягом трьох робочих днів у містах і п'яти – у сільській місцевості.

Борги за комунальні послуги

Держстат підрахував, що станом на 30 червня борг українців за комуналку досяг 104,2 млрд гривень. Понад 17 млрд з них – за електроенергію.

Найбільше українці винні за теплову енергію та гарячу воду – 33,8 млрд гривень. За газ борг дорівнює 29,1 млрд.

До того ж люди платять. У другому кварталі 2026 року українці внесли за житлово-комунальні послуги 67,1 млрд гривень. Нараховано було 53,5 млрд. Різниця – це погашення старих боргів.

Що чекає на боржників

Уряд скасував заборону на припинення комунальних послуг за борги у 2024 році. Вона діяла з 24 березня 2022 року. Відтоді українцям знову можуть нараховувати штрафи та пеню і вимикати послуги.

Відключення – крайній захід. Спершу комунальники намагатимуться домогтися добровільної сплати. Надсилатимуть письмові сповіщення. Можливо, телефонуватимуть із кол-центру. Ще почнуть нараховувати пеню. Вона не має перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен прострочений день.

Постачальник має право припинити подачу світла, газу чи води за будь-яку суму боргу. Зазвичай підставою стає термін несплати. Підприємства орієнтуються на систематичне прострочення.

Споживачу мають надіслати письмове повідомлення не пізніше ніж за десять робочих днів до відключення. У ньому вказують суму боргу, обґрунтування, дату й час відключення та дані відповідальної особи. Послугу відновлять лише після погашення боргу.

Постачальники зазвичай ще й звертаються до суду. Якщо суд ухвалить стягнути борг, рахунки неплатника можуть заблокувати, а майно – арештувати.

Кого це не стосується

Залишається чинною заборона на примусове стягнення боргів за комуналку. Вона діє для людей, чиє житло розташоване в районах бойових дій або на територіях, які були тимчасово окуповані. Перелік таких територій оновлює Міністерство з питань реінтеграції.

Боргів не стягуватимуть і тоді, коли житло пошкодили внаслідок бойових дій.

Читайте також: «На вашому рахунку підозріла активність»: як шахраї виманюють банківські дані
Читайте також: Виплати родинам зниклих безвісти не можна припиняти передчасно: нове доручення Міноборони
Читайте також: Як не потрібно робити, аби не втратити гроші: шахрайські схеми, через які потерпали південноукраїнці