Там, де раніше була витоптана земля біля під’їзду, тепер цвіте справжній сад: понад сто сортів троянд, деревовидні півонії, декоративне озеро з місточком і лелеками, казкова хатинка з котами. Усе це власноруч створила Лариса Петрова, жителька будинку № 19 на проспекті Незалежності. Ми запросили її до редакції, щоб вручити подарунки, в рамках конкурсу «Найкращий двір Південноукраїнська-2026», та поспілкуватися.

Про іншого переможця конкурсу ми також написали: «Як без бюджетних коштів і дорогих підрядників навели лад: історія одного двору у Південноукраїнську».

Автор: Анна Бойко

Лариса Петрова народилася 1959 року в Сімферополі. Уже майже 30 років вона живе у Південноукраїнську. Саме тут, біля свого під’їзду, жінка перетворила звичайний занедбаний простір на квітник, яким милуються не лише мешканці будинку, а й усі, хто проходить повз.

Пані Лариса згадує, як колись на цьому місці не було ні троянд, ні декоративних композицій – лише пустий простір, через який люди ходили навпростець.

Такий вигляд раніше мала клумба біля будинку №19 на проспекті Незаленжності.Такий вигляд раніше мала клумба біля будинку №19 на проспекті Незалежності.Автор: Лариса Петрова

Зараз ця ділянка має зовсім інший вигляд.Зараз ця ділянка має зовсім інший вигляд.Автор: Лариса Петрова

Одного дня жінка побачила біля під’їзду старий пеньок, а на ньому – забуту дитячу іграшку.

Подумала: та це ж як на цвинтарі. Захотілося щось змінити, щоб тут було красиво, – розповідає Лариса Петрова.

Першою рослиною, яку жінка купила за власні кошти і посадила, був невеликий ялівець. Через тиждень чоловік приніс додому такий самий кущ. Посадили їх по обидва боки під’їзду. Люди звикли ходити навпростець, але ялівець чіплявся за одяг, тому почали його минати. Потім з’явився ще один кущ ялівцю, згодом інші рослини. За роки невелика ділянка перетворилася на справжній сад.

Кожній рослині потрібні різні умови: одні люблять сонце, інші – тінь. Багато ідей знаходжу в інтернеті, щось придумую сама. А найбільша радість – коли бачиш, як усе цвіте.

Лариса Петрова купує сортові рослини лише у спеціальних розсадниках. Вона вважає, що якісний посадковий матеріал потребує більше уваги. Від цього залежить кінцевий результат. Найбільше вона любить троянди, серед яких є навіть одна особлива, з якою жінка «спілкується» з балкона.

Лариса Петрова
Катерина Правник

На квіти щомісяця витрачаю понад дві тисячі гривень. Разом із чоловіком їздимо до розсадників, вибираємо рослини. Він мені допомагає з поливом та перевезенням рослин.

Особливого шарму клумбам пані Лариси додають декоративні композиції: казкова хатинка з котами, дід і баба, озеро з місточком, равликами та лелеками – кожну деталь господиня створювала власноруч.

Лариса Петрова
Лариса Петрова

Перехожі часто зупиняються біля цього куточка: фотографуються, дякують за працю, а дехто надихається і починає облаштовувати власні подвір’я. Під час цвітіння троянд охочих узяти живці деяких сортів так багато, що утворюється черга.

На жаль, трапляються прикрі ситуації: із квітника неодноразово викопували дорогі сортові тюльпани, після вечірніх посиденьок серед квітів залишали недопалки, пляшки та сміття. Це трохи засмучує пані Ларису.

У Лариси Петрової непроста життєва історія. Її 29-річна донька має інвалідність з дитинства. Родина живе на восьмому поверсі. Батьки хочуть частіше вивозити доньку на свіже повітря, однак це справжнє випробування. Щоб вийти з під’їзду, потрібно подолати п’ять сходинок. Відкидним пандусом місце не облаштоване. Чоловік пані Лариси теж має проблеми зі здоров’ям – він переніс інфаркт. Самостійно встановити конструкцію для безбар’єрного доступу сім’я не може, а в ОСББ пояснюють, що наразі на це немає коштів.

Попри усі труднощі, які випали на її долю, Лариса Петрова щодня опікується своїми трояндами. «Коли виходжу до квітів, забуваю про все», – каже вона. І, може, саме тому її двір так цвіте. У ньому проросла не лише краса, а й жіноча сила.

Територія біля будинку з усіх боків засаджена рослинами та впорядкована.
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися