Поки у Європі оцінюють економічний вплив української міграції, термін дії спецстатусу для біженців поступово добігає кінця. Наразі країни ЄС намагаються знайти компроміс. Вони шукають баланс між подальшою допомогою українцям та викликами внутрішньої політики.

Згідно з даними, наданими на електронну пошту ЮжкаNews.City Центром громадського моніторингу та контролю, тимчасовий захист для українців у ЄС діятиме до березня 2027 року. Попри дискусії, внесок українців у європейську економіку є суттєвим. Наприклад, у Польщі вони згенерували понад 328 мільярдів злотих ВВП, що у вісім разів перевищує витрати на їхню підтримку. Наразі уряди розробляють плани, як залишити працевлаштованих українців у себе після завершення терміну допомоги.

Цифри та демографія: як змінюється потік

За показниками ООН, з початку повномасштабного вторгнення за кордон виїхали близько 7 мільйонів українців, з яких 4,3 мільйона отримали прихисток саме в ЄС. Основними країнами-реципієнтами залишаються:

  • Німеччина (28,7% від загальної кількості біженців у ЄС);
  • Польща (22,3%);
  • Чехія (9%).

Хоча жінки (40%) та діти (31%) залишаються основними категоріями отримувачів захисту, за останній рік на 2% зросла частка чоловіків, яка наразі становить 29%. Водночас загальна інтенсивність міграції поступово падає: за даними Євростату, кількість нових рішень про надання захисту у 2025 році зменшилася на 14%.

Економічний внесок проти політичних дискусій

Попри заяви деяких політичних сил про навантаження на бюджети, офіційна статистика свідчить. про значну користь від присутності українців. Загальний рівень працевлаштування біженців становить близько 57%.

У Польщі, наприклад, українці згенерували для економіки 328,6 мільярдів злотих додаткового ВВП. Це у вісім разів більше за суму, яку Варшава витратила на їхню підтримку.

Рівень суспільної підтримки в ЄС залишається високим (близько 80%), проте він суттєво різниться за країнами. Найвищі показники у Фінляндії та Швеції (97%), тоді як у Чехії він становить 53%, а в Болгарії - 69%.

Інфографіка РБК-УкраїнаІнфографіка РБК-Україна

Нові правила гри: досвід різних країн

Деякі держави вже почали впроваджувати зміни, не чекаючи 2027 року:

  • Австрія, пропонує переходити на картку «Rot-Weiß-Rot Karte Plus», що вимагає підтвердження доходу, роботи та знання мови.
  • Норвегія, припинила надання колективного захисту чоловікам віком 18–60 років (за винятком пільгових категорій), переводячи їх на загальну процедуру розгляду заявок.
  • Данія, планує обмежити захист для вихідців з регіонів, які вважаються «відносно безпечними».

Яким буде спільне рішення ЄС?

За інформацією видання «Європейська правда», Єврокомісія наразі розглядає кілька сценаріїв: від чергового продовження захисту ще на один рік до створення абсолютно нового спеціального статусу для українців.

Очікується, що фінальну пропозицію, яка визначить долю мільйонів людей, Єврокомісія має представити державам-членам до кінця травня 2026 року. Головним викликом залишається непередбачуваність тривалості бойових дій в Україні, що робить питання повернення людей передчасним для багатьох експертів та політиків.

Читайте також: Нерестовий «термометр» та обмеження: як українцям рибалити з 1 квітня. Відео
Читайте також: В автівці – одинадцять людей та собака. Історія біженців з Херсона
Читайте також: Затверджено схему розміщення модульних будинків для переселенців: що ще потрібно для їх заселення?
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися