Південноукраїнцю Максиму Андронатію було 29 років коли він загинув на війні. У мирному житті – вчитель англійської мови, перекладач, а у війську – молодший сержант, командир підрозділу безпілотних систем. Чим би не займався Максим, робив це з віддачею на сто відсотків. Цей матеріал про шлях Максима Андронатія від вчителя воїна та спогади його молодшого брата – Кирила.
Воїн Максим Андронатій.
Максим Сергійович Андронатій народився сьомого вересня 1996 року у Південноукраїнську. Тут він і зростав. З дитинства був відкритим, енергійним і щирим, легко знаходив друзів. Відвідував дитячий садок № 8. Навчався у школі № 1, де проявив здібності до англійської мови. Захоплювався спортом – плаванням і тайським боксом. Дуже любив музику.
Після школи Максим вступив до Уманського педагогічного університету на факультет англійської мови та літератури. На четвертому курсі почав заробляти гроші. Юнак обрав роботу, яка дозволяла поєднати знання і мрію про подорожі — працював супервайзером на круїзному лайнері, що курсував Карибським морем. Це дало йому змогу подорожувати берегами американського континенту.
Пандемія, спричинена коронавірусом, змусила Максима повернутися додому. У Південноукраїнську він теж не сидів без діла: викладав англійську мову в ліцеї № 5. Згодом знову повернувся до роботи на судні. Додому остаточно приїхав за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Працював онлайн, багато часу проводив із рідними.
П’ятнадцятого липня 2024 року Максим став до лав Збройних Сил України. Обрав напрямок безпілотних літальних систем. Після навчання виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках. Служив розвідником безпілотних систем, згодом спеціалізувався на бойових скидах. Умів працювати з різними типами БПЛА.
Він постійно підтримував зв’язок із родиною – щодня надсилав повідомлення. Так було до початку квітня. Молодший сержант, командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів Максим Андронатій загинув 2 квітня 2026 року поблизу населеного пункту Олексієво-Дружківка на Донеччині.
Максим умів працювати з багатьма видами безпілотників.
Він навчив мене багато чого
Про Максима як про брата, друга і наставника розповів його молодший брат Кирило. Між ними була різниця у 12 років, і від самого дитинства Максим опікувався ним. Хлопці разом каталися на велосипедах, грали в комп’ютерні ігри, багато жартували. Старший брат намагався показати молодшому світ. Завдяки йому Кирило побував у літньому таборі за кордоном, подорожував Європою.
– Перше слово, яке я сказав, було «няня». Воно описувало мого брата. Він навчив мене багато чому. Був мені як батько, як брат і як найкращий друг. Найголовніше, чого я в нього навчився, – це йти до своєї мети, незважаючи ні на що, – щиро розповідає Кирил.
На службі Максим також не стояв осторонь. За словами брата, він допомагав іншим, якщо сам не був задіяний у виконанні завдань. Останнім захопленням Максима були безпілотники. Він придбав дрон типу «крило», однак не встиг його зібрати.
– Я також почав цікавитися безпілотниками, у мене є маленький дрон. А оскільки, вже немає Максима, то я буду збирати «Крило» – каже Кирило.
Два рідін брати. Це рідкісна світлина, адже Максим не любив фотографуватися.
Рідні, друзі та мешканці громади попрощалися з Максимом Андронатієм 16 квітня. Церемонія відбулася на площі біля палацу культури «Енергетик». Його запам’ятають як щиру, добру людину, яка вміла дружити, навчати і досягати поставлених цілей.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
