Ветеранська політика в Україні кардинально змінилася після 2022 року: від символічних виплат і разової допомоги до системної підтримки військових і їхніх родин. У Південноукраїнську ключову роль у цій сфері відіграє управління соціального захисту населення.

Його начальниця Ельвіра Гехад розповіла, як громада адаптується до нових викликів, з якими проблемами стикається система і чому місту потрібен сучасний ветеранський простір.

– Як Ви визначаєте пріоритети ветеранської політики у Південноукраїнську?

– На основі поєднання державних вимог, місцевих ресурсів та актуальних потреб ветеранів громади у різних напрямках.

– Наскільки, на Вашу думку, місто готове до зростання кількості ветеранів, рідних захисників, які потребують підтримки?

– Це питання залежить від кількох факторів: стану місцевої інфраструктури, роботи органів місцевого самоврядування, рівня громадської активності та співпраці з державними і недержавними організаціями. Громада частково готова, але без додаткових ресурсів і програм підтримки існує ризик перевантаження системи. Необхідна ширша співпраця між владою, громадами та міжнародними партнерами.

– Чим відрізняється ветеранська політика тепер, під час повномасштабної війни, від тієї, яка була раніше?

– Дуже цікаве питання. Різниця є досить помітною. До 2022 року основний акцент був на старших поколіннях ветеранів: ветерани Другої світової, воїни-інтернаціоналісти, ліквідатори аварії на ЧАЕС, пенсіонери. Форми підтримки – матеріальні виплати до свят, допомога у лікуванні, разові соціальні пакети. Ветеранські організації займалися здебільшого культурними заходами: вшанування пам’яті, догляд за пам’ятниками, зустрічі ветеранів. З боку держави підтримка йшла переважно в межах стандартних соціальних гарантій: доплати, пільги на проїзд, комунальні знижки та інші. Інакше кажучи, підтримка мала традиційний і соціально-допоміжний характер, з акцентом на минуле.

З 2022 року, особливо протягом 2023–2025 років, розширилася комплексна програма підтримки ветеранів уже сучасної війни. Зараз фокус на їх реабілітацію (компенсації за лікування, оздоровлення, санаторії та інше), адаптацію, психологічну допомогу. Також на підтримку членів сімей військовослужбовців.

Стосовно роботи у цьому напрямку Південноукраїнської міськради, то тут прийняли програму увіковічнення пам’яті військовослужбовців, добровольців, які віддали життя за незалежність України та поховані на території нашої громади. Створили Сервісний офіс у справах ветеранів «Територія 4.5.0» для їх соціальної, юридичної й психологічної підтримки. У ЦНАПі працює «Єдине вікно», де надають комплексні адміністративні послуги для ветеранів, ветеранок і родин загиблих захисників і захисниць. Тобто громада перейшла від символічної та соціальної підтримки до системної ветеранської політики, яка враховує нові виклики війни.

Територія управління соціального захисту населенняТериторія управління соціального захисту населенняАвтор: Анна Бойко

– Скільки ветеранів і членів їх родин за останній рік звернулися до управління?

– Тільки з початку 2025 року – 585 ветеранів війни та 20 сімей загиблих з різних питань.

– Чи спостерігаєте тенденцію зростання кількості звернень?

– На загальноукраїнському рівні і на рівні нашої громади ця тенденція чітко простежується. Ми готуємося до цього, проводимо ряд заходів, з внутрішнього резерву зміцнюємо сектор у справах ветеранів: плануємо переведення спеціаліста з іншого відділу.

– Які категорії звертаються найчастіше: демобілізовані військові, родини полонених, родини загиблих?

– Статистика звернень демобілізованих військових незначна. Найчастіше це ветерани війни та родини загиблих воїнів, але трапляються поодинокі випадки звернень родин безвісти зниклих і полонених військовослужбовців, які приходять за консультаційною підтримкою.

– Які послуги мають найбільший попит?

– Психологічна допомога, забезпечення протезування кінцівок, соціальна адаптація, матеріальна підтримка, медичне обслуговування, реабілітація.

– З якими викликами стикаєтеся найчастіше: кадровий дефіцит, фінансування, законодавчі обмеження?

– Повільні зміни у законодавстві, обмежена кількість кваліфікованих психологів і реабілітологів з досвідом роботи з військовими травмами.

– Чи траплялись випадки, коли бюрократія завадила допомогти людині вчасно?

– Вимоги, передбачені нормативно-правовими актами для отримання тих чи інших послуг або пільг військовослужбовцями, ветеранами війни та їхніми родинами, на жаль, іноді потребують часу та зусиль. Працівники управління соціального захисту населення роблять усе можливе, щоб ветерани війни або їх родини вчасно отримали допомогу.

Інформаційні стенди у приміщенні соцзахистуІнформаційні стенди у приміщенні соцзахистуАвтор: Анна Бойко

– Чи залучаєте підтримку від місцевого бізнесу, благодійних фондів, міжнародних організацій?

– Так, зовнішня підтримка є: бізнес надає гуманітарну та матеріальну допомогу; фонди та громадські організації проводять заходи, тренінги, консультують, надають юридичну та матеріальну допомогу; міжнародні організації дають ресурси для психологічної реабілітації, інтеграції, роботи сервісних просторів.

Завдяки цьому громада не залежить лише від бюджету громади і може розширювати спектр допомоги ветеранам війни та їх родинам.

– Чи достатня підтримка від державних структур на вищому рівні?

– Це питання дуже важливе, адже саме баланс між місцевими ініціативами та державною політикою визначає якість підтримки ветеранів війни.

На державному рівні діють загальні програми: грошові виплати, медичні пільги, реабілітація, освітні ваучери. Держава надає нормативно-правову базу, але практичні інструкції для реалізації не завжди чіткі. Через це місцевим органам доводиться імпровізувати або покладатися на донорів. Підтримка від державних структур є, держава виділяє кошти, але вони часто не покривають потреби. Бюджет громади змушений «підхоплювати» те, що держава не профінансувала. Наприклад, компенсації за лікування, придбання житла, оздоровчо–реабілітаційні послуги та інше. Держава задає рамки, але реальну підтримку ветерани відчувають на місцевому рівні.

Ельвіра Гехад - начальниця соцзахисту на сесії міської радиЕльвіра Гехад - начальниця соцзахисту на сесії міської радиАвтор: Анна Бойко

– Яким Ви бачите ідеальний ветеранський простір у місті, і роль вашого управління в ньому?

– Ветеранський простір у громаді має стати не лише «кімнатою для зустрічей», а центром інтеграції, підтримки та розвитку ветеранів війни і їхніх сімей. Це місце, де ветеран зможе швидко вирішити питання, отримати психологічну та професійну допомогу, реабілітацію, поспілкуватися з побратимами та залишатися активним у житті громади. А управління соціального захисту населення має бути системним координатором: забезпечувати сервіс і підключати партнерів, щоб простір працював швидко та ефективно.

Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО «Агенція розвитку локальних медіа АБО». Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.

Читайте також: Місце довіри: як «Територія 4.5.0» допомагає ветеранам Південноукраїнська і які проблеми має
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися