У Південноукраїнську 23 листопада відбулася чергова акція-нагадування на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників України «Не мовчи! Полон вбиває!». На головному проспекті міста зібралися рідні та друзі оборонців. Вони принесли із собою плакати та прапори бригад, в яких служили їхні рідні та близькі.
Олександр Шива приєднався до акції вперше. Його похресник Микола Коробченко – гранатометник 115-ї бригади ЗСУ, зник безвісти у 2023 році на Харківському напрямку.
Олександр Шива шукає хрещеника
– Ми шукаємо мого хрещеника вже півтора року. Він зник безвісти у серпні 2023 р. На той час був поблизу Куп’янська, в районі села Петропавлівка. Ми зверталися всюди – до Червоного Хреста, до уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, до СБУ. Усі дані про Миколу зареєстровані, але поки що результатів немає. Я дізнався, що в нашому місті збирається група родичів зниклих безвісти та військовополонених, і вирішив приєднатися, щоб поспілкуватися та знайти можливих побратимів хрещеника. Сподіваюся знайти хоч якусь зачіпку. Сам я з Південноукраїнська, а Микола з Одеської області, – розповів Олександр Шива.
Син Людмили Сіроклин Юрій Лучко вважається зниклим безвісти з 3 вересня 2024 року. До лав Збройних сил України він став у червні 2024 року, а через три місяці його направили виконувати бойові завдання на курщину.
Людмила Сіроклин чекає на сина
– Він пройшов навчання і після цього одразу потрапив на курщину. Там із побратимами пішов на завдання і не повернувся. Є 200-ті, є зниклі безвісти. Командир написав, що вони не можуть туди зайти, бо там ідуть бої, – поділилася Людмила Сіроклин.
Чекає бодай на якусь звісточку про свого сина і Наталя Пушкар. Валерій Пушкар служив у 11-му окремому мотопіхотному батальйоні. Зник безвісти 16 вересня 2024 року під Покровськом, що на Донеччині.
Наталя Пушкар
– На позиції був недовго. Він лише два тижні, як після навчання. Більш нічого не знаю, взагалі нічого, – каже пані Наталя.
Із прапором 36-ї окремої бригади морської піхоти стояла мама воїна Станіслава Плєшка – Олена Плєшко, його сестра Тетяна Дорошенко та племінниця Поліна. Вони чекають, що син, брат та дядько повернеться з ворожої неволі. Станіслав Плєшко потрапив у полон 12 квітня 2022 року в Маріуполі. За увесь час рідні отримали від захисника лише два листи.
Мама Олена, племінниця Поліна та сестра Тетяна
– Хлопці, яких звільнили з полону, розповідали, що бачили його там. У листі Станіслав писав: «Годують, надають медичну допомогу. Все нормально. Люблю вас». Нашу вісточку він також отримав, а відповів аж через півтора року. Більше нічого не писав. Ми багато їздили в координаційний штаб, Червоний Хрест. Дзвонили в усі можливі інстанції. Сподіваємося, що повернеться. Чекаємо, – розповіла Тетяна Дорошенко.
Акції «Не мовчи! Полон вбиває!» планують проводити і надалі. Будь-хто з мешканців громади може доєднатися до неї, щоб підтримати рідних та близьких наших оборонців. Південноукраїнськ чекає на захисників удома!
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
