Кав’ярні «Urban cafe» та «Leaf Cafe». Як відкрити бізнес під час війни та працювати на благо міста

Від технічної освіти до власного бізнесу: як два підприємці з Южноукраїнська стали засновниками кавового руху у місті. Розмова з власниками популярних кав’ярень міста - Тетяною Борисенко та Євгеном Корчомним про початки, розвиток та майбутні плани у часи війни та викликів бізнесу.

На шляху до мрії

- Розкажіть про себе. З чого починався, взагалі, ваш бізнес? Звідки черпали ідеї?

- Т: Розпочалося все з того, що кожен з нас здобувши технічну освіту й працюючи на державних підприємствах, завжди мріяв про щось своє. Я працювала на Смолінській урановій шахті на Кіровоградщині й дуже давно хотіла відкрити кав'ярню, в цьому допоміг мій брат з його дружиною, які жили у Южноукраїнську й запропонували мені переїхати. Років 8 тому, спільно ми відкрили "BEET" кафе й, як нам здається, стали засновниками кавового руху в нашому місті.

Цей заклад вже закрився, та саме там ми познайомилися з Євгеном, який приніс нам на пробу каву власної обсмажки. Так і почалося наше спільне «кавове» життя - він обсмажує каву, я її готую.

- Є.: Закінчивши університет, за направленням я повернувся додому, аби працювати на атомній електростанції. Але в мене завжди була ідея займається власною справою. Мені подобалась кава, її культура й різноманіття, ось так і прийшла ідея самостійно обсмажувати каву та зробити виробництво власного бренду свіжообсмаженої кави "Pivdenna Kava".

Як ми познайомилися з Тетяною Ви вже знаєте, після продажу їх кавʼярні ми планували переїзд в інше місто та будувати майбутнє там, але якось прогулюючись ввечері містом побачили, що здається в оренду непогане приміщення. Ми закохалися в це ідеальне місце, поруч парк, прохідна зона, і так до нас прийшло бажання відкрити свій заклад “Urban cafe”, що в перекладі означає "міське кафе", концепція якого полягала в "каві з собою", щоб люди могли насолоджуватися прогулянкою парком з улюбленим напоєм, звареним на каві свіжої обсмажки - це була наша фішка!

Розвиток бізнесу: від заснування "URBAN" до відкриття "Leaf Cafe"

- Ви собі уявляли одразу яким хочете бачити заклад?

- Все збіглося з нашими бажаннями: вітражні вікна, маленьке приміщення та невеличка прилегла територія для розміщення відкритої зони відпочинку. Хотілося щось світле й ненавʼязливе.

- Скільки років вже існує кав’ярня URBAN? І чи одразу люди активно стали відвідувати її?

- Т.: Нещодавно відсвяткували п'ять років нашій кав'ярні. Перед відкриттям ми провели рекламну кампанію в Інстаграмі, тим самим привернули багато уваги до закладу. Крім того, вже багато людей знали, що Женя сам обсмажує каву і ми мали певне коло поціновувачів саме його справи.

Локація URBAN сама по собі людна, це постійно прохідна зона. Та й в нас була цікава ідея: ми до кави пропонували не тільки смачні десерти місцевих кондитерів, а й ще, вперше в місті, почали продавати макаронси, на той час їх взагалі не було у Южноукраїнську. Плюсом ми завезли сири з Миколаївської сироварні, це теж дуже здивувало людей й притягнуло до нас нових відвідувачів. З відкриття ми працювали з місцевими кондитерами і надалі продовжуємо нашу співпрацю.

- Є.: До відкриття у нас був вже достатньо великий досвід з кавою. Ми їздили по різних містах України, набирались досвіду: як треба працювати, як обсмажувати, дізнавалися про інновації, вивчали сорти та смаки кави. Спілкувалися з найкращими обсмажувальниками кави та баристами України. Тобто, намагалися вникнути в цю культуру споживання та намагались якнайбільше взяти з того, що вже є найкращим і втілити це в наш заклад. Це й спонукає людей довіряти нам й до сьогоднішнього дня.

До відкриття кав'ярні, я здобув Міжнародний диплом SCA (Specialty Coffee Association) рівня Roasting Intermediate - це ще одне підтвердження того, що ми з повагою ставимося до того чим займаємося, й люди це цінять!

Євген Корчомний має Міжнародний диплом SCA (Specialty Coffee Association) рівня Roasting IntermediateАвтор: З особистого архіву

- Чи важко було знайти відповідальних працівників?

- Є.: Пів року ми працювали самостійно. На нашу думку, це було правильне рішення, кожен бізнес треба починати самостійно, щоб зрозуміти його зсередини. Ми хотіли зрозуміти чого бажають гості, що саме їм не вистачає та які в них є пропозиції. Окрім того, ми хотіли познайомити людей з різновидами сортів кави які й наразі є в кав’ярні.

В Урбані є троє працівників, які полюбляють свою справу - це наш найголовніший критерій. Тут і в новому закладі просимо спілкуватися з гостями українською мовою, ну і звісно, бути ввічливими.

- Чи є критики у вашій праці?

- Т.: Так є, як і в кожній справі. Траплялись неприємні моменти, коли у відгуках писали, що в нас дорого, а через дорогу можна придбати таку ж саму каву за 8 грн. Для нас це було досить болісно, адже ми закуповуємо зелену каву у двох найкращих постачальників зерна України, самостійно обсмажуємо й вкладаємо душу в кожен напій.

Хочемо всім дати пораду - якщо ви чуєте у свою сторону необґрунтовану й нічим не підкріплену критику, не звертайте уваги!

- Щодо вашого другого закладу - Leaf Cafe. Ви відкрилися вже під час війни? Ризикувати не боялися?

- Т: Нам здається, що протягом війни вже всі зрозуміли, що треба жити зараз й робити все те, що давно бажали. Вже через півтора року з моменту відкриття URBAN, ми розуміли, що нам там тісно. Ми хотіли дещо інший формат. Ми знали, що люди нас зрозуміли й вже самі хочуть чогось більшого та масштабнішого. Саме в цій локації, в цій частині міста, ми бачили майбутній заклад, подалі від міської метушні, щоб можна було посидіти, відпочити, випити кави не з картонних стаканчиків, а з гарних філіжанок.

- Є.: Це приміщення нам сподобалося, адже воно знаходиться у сквері імені Т. Г. Шевченка. Представники міської влади обіцяли, що будуть займатись розвитком цього парку. Нині це питання рухається досить повільно, але ми віримо, що буде краще.

- Т: Назву придумав чоловік. "Leaf" - значить "листочок", а оскільки ми знаходимось у зеленій зоні, біля скверу, то ця назва досить символічна.

- У вашому кафе дуже стильний інтер’єр. Наймали дизайнера чи самі над ним працювали?

- Т.: Все робили самостійно. З доставкою та виготовленням меблів було складно. Адже це був 2022 рік, не всі фабрики були спроможні працювати під постійними обстрілами. Тому більшість меблів обирали з тих, що є на ринку. Стіл у центрі залу ми дуже довго чекали, бо завод де він виготовлявся обстрілювали двічі. Головне - ми хотіли, щоб у закладі було багато зелених рослин і квітів. Щоб люди відчували себе тут спокійно. Могли посмакувати каву, насолодитись затишком. У теплу пору року в нас функціонує літній майданчик, його нам виготовляли місцеві майстри.

- Крім різновидів кави, що ви пропонуєте у закладі?

- Є.: У нас тут повноцінне меню. Працює кухня.

- Т.: Ми намагаємося завжди пропонувати щось новеньке та унікальне гостям. Тому в нашому меню є дуже багато цікавих та різноманітних страв.

Співпраця з місцевою владою та плани на майбутнє

- Які у вас відносини з місцевою владою? Бо наскільки пам’ятаю, ви пропонували висадити у сквері Т.Г. Шевченка сакури, в пам’ять про полеглих героїв Южноукраїнська...

- Т.: Так, ми пропонували висадити сакури, бо розуміли, що зараз на місцеву владу звалилася дуже велика відповідальність, і ми, як молоде покоління підприємців, повинні з ними співпрацювати. Якщо хочеться змінювати рідне місто, то треба робити кроки до цього, і працювати разом, в унісон. На той час мені дуже сильно сподобалось як влада відреагувала на мою пропозицію, вони комісійно приходили, оглядали територію, планували. Але ми поставили це питання на невеличку паузу, бо розуміємо, що наразі це технічно не можливо. Нам сказали, що цей парк буде реставрований, вже навіть виготовлений проєкт. Тому, вже після реставрації, ми сподіваємось заплановане завершити і висадити сакури.

- Чи відчуваєте ви перевагу над іншими підприємцями?

- Т.: Звісно, що ні. Безперечно ми прагнемо до унікальності. Але з іншими представниками бізнесу ми радо спілкуємось, ходимо і до інших закладів міста з задоволенням. З нами багато підприємців співпрацюють, закуповують каву не тільки в нашому місті, а й замовляють у Львів, Київ, Одесу, Миколаїв та інші міста України.

- Які маєте плани на майбутнє?

- Є.: Ну, першочергово, треба дочекатися завершення війни Перемогою з найкращими умовами для нашої країни. А там, можна вже говорити і про відкриття ще одного закладу. Але поки зарано. Ми щиро радіємо, що маємо шанс працювати, радувати людей, і головне - донатити на ЗСУ.

Читайте також: Неля Захарко: «Культура - це візитна картка громади»

Читайте також: Вишитий код нації: як в Южноукраїнську відзначили День вишиванки. Фоторепортаж