Журналістське дослідження громадського простору Южноукраїнська триває. Прагнучи збагнути: взаємодіють, мирно співіснують чи рухаються окремими орбітами місцеві влада, бізнес і громада, ми зустрілися з людиною, що дотична до кожної з перелічених сфер.
Віолета Лагно – підприємиця, членкиня виконавчого комітету міської ради, людина з активною громадянською позицією. Вона відкрита до спілкування, гнучко реагує на виклики сьогодення, охоче бере на себе додаткові навантаження, працюючи на громадських засадах. В інтерв’ю ми дізнавалися, як воно – бути «пані три в одному»?
Зустріч в офісі Віолети Лагно.
Років чотири тому Віолету Лагно знали тільки ті, хто потребував оформлення документації на земельні ділянки, нерухоме і рухоме майно. Землевпорядкування й оцінка – два види діяльності, на яких вона спеціалізується. Участь у кампанії з виборів-2020 до органів місцевого самоврядування Южноукраїнська зробила Віолету впізнаваною, а робота у складі міськвиконкому додала їй досвіду вирішення питань місцевого значення, вчить розуміти потреби мешканців і можливості влади їх задовольняти.
– Віолето Валеріївно, маєте вигляд молодої дівчини, а минуло щонайменше 10 років від заснування Вами товариства з обмеженою відповідальністю. Розкажіть трохи про себе і свою трудову діяльність.
– Мені 37 років, маю дві вищі освіти: землеустрій і геодезія та архітектура й містобудування. Першим місцем роботи, яке я завжди з теплотою згадую, була Арбузинська селищна рада. Працювати прийшла з великим запалом, за 4 роки багато чому там навчилася. Приємно, що мене завжди підтримували. За посадою в бухгалтерії займалася тендерною документацією. У той час проводилося багато семінарів, і я охоче навчалася. Чергова віха – потреба у проведенні оцінки земель для цілей оподаткування. Отриманню сертифікатів передувало обов’язкове навчання. Не всі спеціалісти з досвідом мали на це бажання. Поштовх долучитися до цієї діяльності мені дала одна знайома. Так зі службовиці місцевого самоврядування я перекваліфікувалася у фахівчиню з оцінки.
Від роботи отримує задоволення
– Що саме є предметом оцінки? У чому особливості цієї роботи?
– Під час навчання жартували з колегами: «Ми оцінюємо все, крім зірок». Потреба в моїх послугах виникає, коли відчужують, дарують, успадковують майно. Оцінка потрібна для нотаріального посвідчення операцій із об’єктами власності. Людям нечасто доводиться оцінювати нерухоме й рухоме майно: комусь раз на десятиліття, комусь одного разу за життя. Коли, після відвідин нотаріуса, людина виходить із переліком того, що їй слід зробити, вона у стресовому стані. Стільки інстанцій треба обійти-оббігати! Як це незручно для людей, я зрозуміла ще оцінювачкою-початківцем. Прийшло розуміння того, що клієнту бажано прийти в одне місце й отримати послуги, як кажуть, під ключ. У своїй роботі я намагаюся кожного клієнта заспокоїти, «заколихати», щоб йому було максимально комфортно. Щоб він не клопотався зайвий раз, просто прийшов, швидко отримав якісну послугу за прийнятною ціною і пішов задоволений із повним пакетом документів.
Щодо землі, то я одночасно вийшла на сертифікацію – і як інженера-землевпорядника, і як оцінювача земельних ділянок. Далі було навчання в Івано-Франківську, де я здобула кваліфікацію архітектора. Маю плани розширювати спектр своїх послуг у цьому напрямку. В процесі роботи я отримую задоволення, я просто кайфую! Коли йду вулицею, і люди вітаються, я не завжди можу згадати хто це. Але коли бачу документи, моментально згадую і той кадастровий номер, і той припис, який давався, й усе інше.
« - У процесі роботи я отримую задоволення, я просто кайфую! »
Хоча маю трьох найманих працівників, нема жодного об’єкта в роботі, де б я була не в курсі справ. Там обов’язково або моя зйомка, або попередня чи проміжна консультація. Я маю обов’язково побачити замовників і дізнатися, що саме вони планують робити з тою земельною ділянкою. Та й уважно вислухати – недостатньо. Треба порадити: як буде краще, як раціональніше вчинити, щоб клієнт отримав саме те,чого очікував, а не просто якийсь документ.
– Замовлень не бракує, не доводиться простоювати?
– Роботи є стільки, що вистачає на основні виплати: заробітну плату, оренду тощо. Коли випадає вільна хвилинка-годинка, продумую реалізацію ще якихось ідей. Завжди є щось новеньке, чим слід оволодіти, програмне забезпечення, яке належить вивчити. Взагалі, коли є ідеї по роботі, сумувати ніколи.
Нині моя діяльність зосереджується, переважно, в межах Первомайського і Вознесенського районів. До повномасштабного вторгнення я через майданчик держзакупівель онлайн могла брати замовлення в будь-якому регіоні України. Це було реально й цікаво – інша територія, інші фахівці-суміжники, інший досвід. Вони давали потужний заряд енергії, можливість підвищити професійний рівень. Зараз, на жаль, щоб виїхати в іншу область, передусім слід оцінити економічну складову доцільності відрядження. Я не можу дозволити собі працювати зовсім у нуль. Дивлюсь на ті замовлення і розумію, що у кращому випадку можу взяти замовлення десь у Новій Одесі – і край.
Підтримка на державному рівні, доступність – на місцевому
– Побутує така думка, що бізнес треба підтримувати. Ви потребуєте підтримки на державному чи на місцевому рівнях?
– Бізнес – частина мене. І коли на початку війни призупинив свою роботу Держгеокадастр, не працювали реєстри, ми не могли надавати свої послуги впродовж 8 місяців, частина мене ніби вмирала. Це був тяжкий період нерозуміння, ніхто не знав, чи відновлять свою роботу реєстри і коли це станеться. Без роботи опинитися страшно, а коли реєстри відкрили, довелося перебудовувати свою роботу.
Я вже не могла, як до війни, залучати до геодезичних зйомок спеціалістів-хлопців. Для дівчат же обладнання, м’яко кажучи, трохи важкувате. Тут в нагоді стала урядова програма єРобота. В рамках проєкту «Власна справа» я скористалася можливістю виграти мікрогрант, отримала позитивне рішення і за надані кошти придбала сучасне обладнання – GPS для геодезії – полегшеного типу, модернове. Вважаю, що це дуже круто: держава в тяжкі часи не залишає наодинці зі своїми проблемами, допомагає і підтримує бізнес. Та хіба лише бізнес? Ще один приклад – програма єОселя. Вона дає можливість отримати житло освітянам, медикам тощо. Знаю про це, бо мої брат і мама вчителі, а сестра – лікар.
На місцевому рівні для мене дуже важливою є відкритість виконавчих органів Южноукраїнської міськради. Я найбільше стикаюсь у своїй роботі зі ЦНАПом і двома відділами – екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин; архітектури та містобудування. Наш ЦНАП недарма вважається одним із кращих, якщо не в країні, то на Миколаївщині точно А коли клієнт приходить до мене і каже, що був у земельному відділі, йому надали всі потрібні документи, проконсультували – я просто в захваті. Після їхніх консультацій сама іноді сідаю прочитати, настільки професійно вони це роблять. Вони великі молодці! Те саме можна сказати про фахівців відділу архітектури та містобудування. В їхній роботі мені подобається публічність і доступність. Можна з будь-яким генеральним планом ознайомитися, отримати необхідну інформацію, на звернення завжди вчасно реагують. Я не знаю,чи є там приймальні дні, але точно знаю, що люди мають туди доступ. Це круто!
Роль пасивного спостерігача не для неї
– А як Вам працюється у виконкомі? Нагадайте, з чиєї рекомендації Вашу кандидатуру затвердили у складі цього колегіального органу?
– У 2020 році я балотувалася в депутати Южноукраїнської міськради. Тоді було багато зустрічей, спілкування, перемовин. У депутати не пройшла, а через деякий час мені зателефонували й запросили на засідання виконавчого комітету вже як повноправну членкиню.
Для чого це мені? По-перше, для того, щоб брати активну участь у житті міста, де живу, де працює мій бізнес. Я маю бажання, сили й енергію бути всередині процесів і віддавати частинку себе громаді. Роль пасивного спостерігача не для мене. Є ще професійний інтерес: брати участь у розробці проєктів та прийнятті рішень з питань землекористування та містобудування й архітектури. Вважаю, що не марную час на засіданнях, і приношу певну користь. На початку каденції в інших питаннях я мало розумілася. Не знала навіть чим відрізняються комунальні підприємства СКГ і ЖЕО. За три роки набула певного досвіду й розуміюся на тому, за що маю голосувати.
– Наскільки злагоджено працює виконавчий комітет? Рішення з яких питань даються непросто?
– Вважаю, що нам вдається командна робота. Не зірвалося жодного засідання, що скликалося. Не було такого, щоб якесь питання не розглянули. Кожен член колегіального органу визначається самостійно, як йому голосувати. Можуть бути розбіжності, і це нормально в демократичній країні, в демократичній команді.
Найтяжчими для мене є тарифні питання. Перед голосуванням я зважую аргументи за і проти підвищення тарифів на комунальні послуги, як на шальках терезів. З одного боку, не маю ілюзій з приводу того, що тарифи слід підвищувати, адже успішна економіка, беззбиткова діяльність підприємств мають базуватися на економічно обґрунтованих тарифах. Це логічно, але не завжди логічне є популярним. З іншого боку, війна, я розумію, що людям і без того тяжко: ціни на все ростуть, а зарплати і пенсії не встигають за цим ростом. І хоча на час воєнного стану підвищення тарифів населенню компенсує бюджет Южноукраїнської громади, люди відчують його вже після війни, кожного разу дуже ретельно зважую все, перш ніж проголосувати. Це ж людські гроші!
– Крім роботи під час засідань виконкому, до чого Вас іще залучають?
– Робота йде паралельно. Я входжу до складу архітектурно-містобудівної ради і трьох комісій: з питань розвитку підприємництва; стратегічного планування; з переведення нежитлових приміщень у житлові. Це чималий обсяг роботи, але поки що вона мені під силу і в задоволення. Маю надію, що приношу користь, адже в зазначених питаннях я досить добре орієнтуюся.
На одному з засідань виконавчого комітету.
Сила громади – в єдності
– Ваш, пані Віолето, приклад участі у вирішенні питань місцевого значення надихає. Чи багато ще таких ентузіастів у нашій громаді? І що треба для того,щоб зробити голос громади гучнішим?
– Ентузіастів не бракує. Найпоказовішим для мене є те, як громада Южноукраїнська допомагає ЗСУ, скільки у нас благодійних фондів та різних волонтерських організацій. Задіяні практично всі. Хтось плете сітку, хтось крутить тушонку, хтось виготовляє смаколики – це безцінно. Хотілося б більшої залученості мешканців до визначення стратегії розвитку. Війна закінчиться, яким пріоритетам надати перевагу? Думаю, проєктам для дітей і молоді. Щоб були якісь платформи, де вони могли б висловлювати своє бачення – який вони хочуть хаб, який простір для спілкування, велодоріжки чи ще щось. Але щоб це запрацювало, треба аби якнайскоріше закінчилася війна. Я не кажу, що зараз нічого не варто робити. Однак нині це робиться якось притишено, з оглядкою, бо в країні третій рік точаться бої, гинуть люди, руйнуються окремі об’єкти й цілі населені пункти. Зробити голос громади гучнішим можна, лише об’єднавшись. Сила голосу в об’єднанні, як окремої громади, так і всієї країни.
Віолета Лагно за робочим столом
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
