Дванадцять років Аліна прожила у нездорових стосунках зі своїм хлопцем. Вона постійно себе звинувачувала в тому, що не здатна зробити щасливим кохану людину, хоч і сама не відчувала не тільки щастя, а й безпеки поряд. Постійний контроль та насаджування почуття провини, обмеження кола спілкування – саме такі методи використовував партнер, щоб якомога міцніше прив’язати до себе дівчину.

Спочатку Аліні навіть не спадало на думку, що проблема насправді не в ній. Мабуть тому, що сама виросла в сім’ї, де вчинялося домашнє насильство. Зрештою їй вдалося розірвати це замкнене коло, зцілитися й почати будувати нові стосунки на повазі та взаєморозумінні. Ім’я героїні змінено на її прохання.

– Мама постійно казала мені: «Потрібна сім’я, стосунки, ти вже засиділася в дівках». А мені тоді було двадцять з хвостиком років. Але ці слова засіли в голові. Треба щось робити. Познайомилася з хлопцем. Мені здалося, що він може бути непоганим партнером. Через деякий час почали жити разом.

Спочатку Аліна вважала, що в їхніх стосунках все добре. Вона з розумінням сприймала слова: «Додому можеш не повертатися!», – коли збиралася піти з подругою на каву. Думала, треба більше присвячувати себе сім’ї. Потім «гайки» почали настільки закручуватися, що в неї не залишилося друзів. Було лише коло спілкування хлопця. У пари почалися ще більші непорозуміння, коли дівчина відкрила власну справу. Таку новину партнер зустрів зі спротивом.

– Він боявся моєї незалежності. Казав: «Сиди вдома, я заробляю достатньо». Водночас він не забезпечував мене в достатній мірі. Наприклад, якщо я просила купити якісні продукти, то він обирав дешевші, навмисне зауважуючи, що дорогі страви він може замовити в ресторані, коли ходить туди обідати. Також постійно порівнював: «Он моєму товаришеві дружина готує смачний обід на роботу, а ти цього не робиш». Тобто всіляко маніпулював, щоб я відмовилася від своєї мети – стати успішною.

Світлина ілюстративнаСвітлина ілюстративнаАвтор: pexels.com

І так складні стосунки стали ще нестерпнішими від постійних патологічних ревнощів. Часто відбувалися сварки. Хлопець не бив Аліну, однак він її виснажував психологічно. Вона вже почала сумніватися сама в собі. Думала: може десь недолюбила його, не додала уваги, турботи.

– На людях він виглядав дурнуватим і наївним. Однак насправді – це людина з подвійним дном. Я дуже боялася вийти з цих стосунків. У дитинстві думала: ну чому мама не може розлучитися з татом, якщо він її так ображає? То тепер я відчула, як це – жити з аб’юзером. Виходить, що інтуїтивно я обрала собі такого ж партнера, як мій тато.

Читайте також: Терпіла побиття і думала, що так треба. Історія про батьківське насильство і його наслідки

Аліна відчувала психологічне безсилля. Вона втратила смак життя, лише страждала. Хлопець почав підігрувати дівчині й запропонував разом піти до психолога. Мовляв, це наша спільна проблема, вирішуватимемо її разом. Хоча насправді розбиратися в собі він не бажав. Він хотів лише бути позитивним героєм у цій історії.

– Він вдавав із себе нещасного, а з мене робив якогось монстра. Ніби в усьому винна лише я. Навіть його мама почала мені казати: «Він приходить до мене, плаче, боїться тобі навіть подзвонити, щоб ти вибачила його». Також мені телефонували його друзі та просили, щоб я йому за щось там пробачила. Тобто він формував про себе позитивне уявлення і грав на публіку.

Аліна встановила чіткий строк, щоб налагодити стосунки. Якщо нічого не змінитися, то їх потрібно буде припинити. Час минув, а жодних позитивних змін не сталося. Після 12 років спільного життя наважитися на розрив було важко, але вона розуміла, що так теж більше не може.

Читайте також: Чому про насильство не хочуть говорити. Пояснює психологиня - Лідія Лемещук

– Я пішла з цих стосунків. Але полегшення відчула не відразу. Він постійно дзвонив та пропонував почати все з чистого аркуша. Шукав якісь моменти, щоб тиснути. Його слова змушували мене постійно думати й сумніватися у правильності вибору. Деякий час він переслідував мене, однак рішення своє я не змінювала. До речі, спеціально розповіла всім знайомим, який він насправді, щоб не було дороги назад. Це моя порада жінкам, які надумали розірвати стосунки. Навіть якщо оточуючі будуть думати, що ви це робите, щоб «насолити», – байдуже. Це ваше життя і вам його жити. Вони просто спостерігачі. Потрібно взяти себе в руки і витягнути з цього.

Аліна взялася відновлювати свій психологічний стан. Крім індивідуальної роботи з психологами проходила терапію в групах.

– Моєму здивуванню не було меж, коли почула, що з такою проблемою я не одна. Коли кожна з постраждалих від насильства жінок розповідала свою історію, я зрозуміла – вони всі схожі. Кривдники діють однаково! По цей час не усвідомлюю, як я те все витримала. У мене є знайома пара, в якій токсичні стосунки. Чоловік може накричати на свою дружину привселюдно, гримнути кулаком по столу. Коли така ситуація повторилася, я спитала, навіщо вона це терпить? Відповідь вразила: «Ну зате він є, він справжній мужик. У мене попередній чоловік був взагалі безхарактерний». І тоді я подумала: а в чому ж проявляється характер, коли стукають кулаком по столу чи об стіну? Ні, характер – це вміння знаходити компроміс, поступатися в розумних рамках.

Світлина ілюстративнаСвітлина ілюстративнаАвтор: pexels.com

На компромісі й розумінні нині Аліна будує здорові стосунки з другим чоловіком. Вона каже, що зараз ніби в іншому світі живе: там, де безпека, любов і турбота, а не звинувачення, контроль і неповага. Невдалий досвід інколи ще дає про себе знати в якихось моментах. Але, на щастя, пара багато розмовляє про це. Людина, що зараз поруч, розуміє, через що пройшла Аліна й допомагає з цим впоратися. Звичайно, у них бувають конфлікти, але вирішуються вони конструктивним шляхом.

– Хочу дати поради жінкам, які живуть з тираном. Особливо коли є діти, не терпіть і не доводьте ситуацію до крайнощів. Якщо ви фінансово залежите від свого партнера, підіграйте певний час та підготуйте шляхи відступу, підстеліть собі соломки. Не важливо, яке насильство в сім’ї: психологічне, економічне, фізичне чи сексуальне. Не наражайте себе на небезпеку. Якщо пішли, то ніколи більше не повертайтеся до тирана! Не соромтеся, звертайтеся за допомогою. Зараз є багато хабів для постраждалих від домашнього насильства. Вам нададуть житло на якийсь час, допоможуть фінансово та проконсультують з усіх питань. Головне – це ваша безпека. Є гарячі лінії, є фонди. Моя знайома скористалася такою можливістю. Автівкою її забрали в обумовленому місці і завезли на соціальну квартиру, щоб уникнути переслідування. Для неї це було дуже важливо.

Аліна більше ніколи не буде такою, як раніше. Вона пройшла довгий і нелегкий шлях. Їй вдалося вирватися з кола домашнього насильства.

Пропонуємо пройти тест та дізнатися чи є у ваших стосунках насильство.

тест

Якщо ви чи ваші близькі люди є постраждалими від домашнього насильства, зверніться, будь ласка, за цими контактами:

102 – Національна поліція України;

15-47 – безкоштовна цілодобова «гаряча» лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству;

116-123 (з мобільного) та 0 800 500 335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства;

116-111 (з мобільного) та 0 800 500 225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія;

0 800 213 103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги;

0 800 213 103 – Миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

(05136) 5-55-08 – бюро з надання безоплатної правової допомоги Южноукраїнську;

@police_helpbot – чат-бот з протидії домашньому насильству в Telegram;

https://t.me/survivors_support_bot – чат-бот в Telegram,

(05136) 5-45-12, 097 971 26 31 – Денний центр соціально-психологічної допомоги» в Южноукраїнську,

(05136) 5-51-81 – Южноукраїнський міський центр соціальних служб.

Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися