До найромантичнішого свята - Дня закоханих ми поспілкувалися про сокровенне з поважними сімейними парами, які прожили у шлюбі 40, 45, 50, 55 та 60 років! Подружжя розкрили секрети, як їм вдалося зберегти теплі стосунки, як вирішують непорозуміння між собою, та що вважають найголовнішим для щасливого сімейного життя. Вони щиро відповіли на питання: що таке кохання, і чи вірять вони в нього. Можливо, ці секретики стануть лайфхаками для пар, що лише починають спільне життя?

Діамантове подружжя Віктора Леоновича та Олени Костянтинівни Олексієнкових у шлюбі вже 60 років! Життя їхнє непросте, тому один для одного вони стали цілим всесвітом. Зараз –це люди поважного віку: панові Вікторові 87 років, пані Олені – 83. Мають доньку та дорослу онуку. Дівчатами пишаються неймовірно.

Вона вольова, він – м'який та спокійний

Поспілкуватися вдалося лише з Оленою Костянтинівною. На жаль, Віктор Леонович важко перехворів на коронавірус й досі відновлює своє здоров’я. Жінка згадала, як познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Обоє працювали на заводі «Криворіжсталь»: 22-річна дівчина – лаборанткою, 26-річний хлопець – кранівником.

Серце сильної та вольової Олени підкорила м’якість характеру Віктора. Він дав чоловіче тепло, якого вона не отримала від тата. Батько повернувся з фронту, й у 1945-му, коли малій було лише 5 рочків, помер.

– Ви навіть не уявляєте, як я виживала в цьому світі. Але я сильна людина. Ми мешкали в Кривому Розі. Жили бідно. У 1947-у пережили голод. Мама пішла з життя в 1965 році, коли мені так потрібна була її підтримка. Тоді я десять місяців, як народила донечку Аню. Сама дуже хворіла. Довгий час перебувала в лікарні. Чоловік на роботі. З дитиною допомагали сусіди. Одне добре, що мені все життя щастило на хороших людей, поділилася своїм болем пані Олена.

Згодом за рекомендацією лікарів подружжя переїхало в Одеську область, в Іллічівськ. Там влаштувалися на роботу в порт. У 1978 році приїхали на будівництво Південноукраїнського енергокомплексу. У 1980 – отримали квартиру. Віктор Леонідович працював у тепличному господарстві теплотехніком, Олена Костянтинівна – лаборанткою в хімцеху на атомній станції.

30.06.1963 р. молодята Віктор та Олена зі свідками.30.06.1963 р. молодята Віктор та Олена зі свідками.Автор: з сімейного альбому Олексієнкових

Зцілювали серця одне одного

Секрет тривалих подружніх стосунків простий, каже жінка – вони стали один для одного цілим всесвітом. У голосі Олени Костянтинівни відчувається те, що вона в родині лідерка. Особливо зараз, коли чоловік важко хворіє.

– Він не зовсім був пристосований до сімейного життя, бо виріс в дитячому будинку. Вітя став круглим сиротою у дев’ятирічному віці. До 14 років виховувався в дитячому будинку. Я жаліла його, плакала, коли уявляла, як йому там було. Особливо, коли його сестри розповідали, як він писав їм листи: «Дорогие сестрички, целую вам ножки и ручки, только заберите меня отсюда». Взагалі мій чоловік досить м’яка людина, обожнює нашу доньку. У них повна гармонія в стосунках. Я вам скажу так: найголовніше у сімейному житті – терпіння, терпіння і ще раз терпіння. Потрібно вміти поступатися один одному, вважає поважна та мудра пані Олена.

Кохання – це…

- Не знаю, що таке кохання, я в нього не вірю. Коли працювала в порту в Іллічівську позмінно 12 годин на добу, один із хлопців сказав слова, що запам’яталися на все життя. Як мантру повторюю: «Любовь – это вышивка воображения на канве природы».

Подружжя Віктора Леонідовича та Олени Костянтинівни Олексієнкових готуються відзначити діамантове весілля 30 червня.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися