До найромантичнішого свята - Дня закоханих ми поспілкувалися про сокровенне з поважними сімейними парами, які прожили у шлюбі 40, 45, 50, 55 та 60 років! Подружжя розкрили секрети, як їм вдалося зберегти теплі стосунки, як вирішують непорозуміння між собою, та що вважають найголовнішим для щасливого сімейного життя. Вони щиро відповіли на питання: що таке кохання, і чи вірять вони в нього. Можливо, ці секретики стануть лайфхаками для пар, що лише починають спільне життя?
Історія друга - про сапфірове подружжя Краснюка Олександра Петровича та його дружину Любов Георгіївну. 45 років шлюбу вони відзначають сьогодні, 10 лютого. Випробовування, які випали на їхню долю, не розлучили їх, навпаки – зміцнили стосунки. Подружжя виростило дві доньки, має двох дорослих онуків.
Почуття спалахнули
Зараз Олександру та Любові Краснюкам по 65 років. Вони знаються ще з дитинства, адже обоє родом з Арбузинки. З п’ятого класу разом вчилися в одній школі. Потім кожен пішов своїм шляхом: Олександр вступив до Одеського вищого артилерійського командного училища, а Любов здобувала професію вчителя у Глухівському педінституті. Вони майже не бачилися до 1978 року. Тоді, в лютому, обоє приїхали на канікули до рідних домівок, там і зустрілися. На той час їм було по 20 років.
Почуття юнака спалахнули з новою силою. Виявляється, він ще зі школи симпатизував дівчині, але не наважувався освідчитися. Однак зволікати більше не збирався і зробив Любі пропозицію руки і серця. З реєстрацією шлюбу молодята вирішили не чекати й через тиждень розписалися. Весілля відіграли вже влітку, в липні.
Труднощі єднали, а розлука зближувала
Офіцера Олександра Краснюка за розподіленням направили служити до Угорщини на п’ять років. Молода дружина теж поїхала з ним. Там у подружжя народилися дві доньки: у 1980 р. – Олена, через два роки – Вікторія.
Як відомо, військові не обирають, де їм служити. Після закордону Олександра Петровича перевели в Амурську область. Разом з родиною на Далекому Сході прожили 10 років. Там дружина та діти чекали на голову сімейства, коли він служив в Афганістані (1987-1988 рр.). Після розпаду Радянського Союзу офіцер Краснюк два роки добивався переведення в Україну. Відпускати його з російської армії не хотіли.
– Нарешті Міністерство оборони України погодилося забрати мене з тих ординських військ, і в 1993 р. ми приїхали в Арбузинку. Тут вакантних посад для себе не знайшов, але в 36 років у мене було достатньо стажу, щоб піти на військову пенсію за вислугою. Я влаштувався працювати на атомну станцію, спочатку в цех радіаційної безпеки, потім у перший відділ служби хімзахисту. Там працював понад 15 років, – згадує пан Олександр.
Любов Георгіївна теж трудилася на атомній електростанції, останніх 22 роки перед виходом на пенсію – на посаді лаборантки-радіометристки в цеху радіаційної безпеки.
Ілюстративне фото з мережі.
Секрет успішних стосунків Краснюків
Він – В Угорщині європейські умови, достойна зарплата, тому проблем не виникало. На Далекому Сході побутові й кліматичні умови дуже важкі: зима 6 місяців, температура до мінус 38°С. Діти часто хворіли. Але труднощі нас скріпили. Ми намагалися один одного зрозуміти, підтримувати. Разом пройшли через усі випробування. Я відчував відповідальність перед дітьми, дружиною і намагався зробити для них все, що міг. Ідеально в житті не може бути, і в нас по-всякому було. Якщо сварилися, то давали один одному можливість обдумати все. На це часу в нас було вдосталь, адже я ходив у наряди, їздив у відрядження, на військові збори. Розлука зближувала нас. Ми трималися разом, тримаємося і будемо триматися.
Вона – Попри важкі умови, я залишалася поруч із чоловіком через його порядність. Це мені додавало сил. Він дуже піклувався про нашу родину. Був стержнем, справжнім головою сімейства. За ним, як за кам’яною стіною. Наші доньки також виросли порядними людьми, ми пишаємося ними. Радіємо досягненням онуків: 16-річна Каріна срібна призерка Чемпіонату України з бальних танців, 17-річний Максим готується вступати до вишу.
Кохання – це…
Кохання дорівнює терпіння, переконаний пан Олександр. Коли по-справжньому тебе переповнює це почуття, то власні потреби стають другорядними. Кохання – це коли без цієї людини не можеш жити, доповнює пані Любов.
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber.
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
