Наближається Різдво Христове. У деяких українців виникає питання, коли його святкувати: 25 грудня за Григоріанським календарем чи 7 січня - за Юліанським? ЮжкаNews.City розбиралася, чому у православних та католиків Різдво припадає на різні дні? Як зміняться дати всіх «нерухомих» свят, якщо Церква перейде на новий стиль?
Нам важлива ваша думка з цього приводу, тому ми підготували опитування та пропонуємо взяти в ньому участь. Для цього опустіться вниз сторінки.
Живемо за Григоріанським, а святкуємо - за Юліанським
Насправді дата свята Різдва Христового у православних та католиків одна й та ж - 25 грудня. Розбіжність виникла через те, що ми відзначаємо його за різними календарями. Коли католики та переважна більшість православних святкують Різдво 25 грудня за Григоріанським календарем, то за Юліанським це тільки – 12 грудня. Чималій частині українських православних та греко-католиків треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Тож, коли на Юліанському (церковному) календарі нарешті настає 25 грудня, на Григоріанському, за яким живе більшість світу, вже 7 січня.
У результаті маємо цікаву ситуацію. Коли, відповідно до Юліанського календаря, православні й греко-католики мали б дотримуватися посту, за Григоріанським календарем настає Новий рік. Його гучно відзначають, панує всезагальна веселість. Про піст якось забувається. Потім люди різко згадують, що вони християни, починають готуватися до Різдва, аби потім відсвяткувати його 7 січня.
Юліанський календар запровадив Юлій Цезар 1 січня 45 року до Різдва Христового. Звідси й назва – Юліанський. Проте календар виявився неточним. Земля робить оберт навколо Сонця на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво наближалося до весни, а Великдень до літа. За півтори тисячі років Юліанський календар відстав на 10 днів.
Реформував календар папа Римський Григорій XIII у 1582 році, коли математик та астроном Алоізій Ліліус зробив сенсаційне відкриття. Рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Коли створювали Юліанський календар, 5 годин врахували (тому раз на чотири роки бувають високосні роки, які тривають 366 днів), а ось про 48 хвилин та 6 секунд забули. Тому 1582 року помітили, що календар «відстає» від сонячного циклу. Папа послухав астронома і вирішив створити новий календар, який назвали Григоріанським.
Деякі країни Європи, зокрема протестантські, не відразу перейшли на Григоріанський календар. Не прийняли новий календар і патріархи православних церков. Однак сталося це з мотивів, радше, політичних. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим - Юліанським. «Католик православному не брат», – вважали в імперії.
Під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий Григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але Церква трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів. Склалася ситуація, що звичайні люди жили за новим стилем (Григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (Юліанським).
Наразі більшість православних церков відмовилися від Юліанського календаря. У травні 1923 року Вселенський патріарх Мелетій IV скликав собор, на якому було вирішено відзначати «нерухомі» християнські свята за Новоюліанським календарем, що був розробленим сербським астрономом Мілутіном Міланковичем. Цей календар відзначається високою точністю й практично збігається з Григоріанським.
ПЦУ дозволила святкувати Різдво 25 грудня
Наразі старим Юліанським календарем користуються лише Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ). Цікаво, що остання вже готова переглянути свої позиції, про що є рішення №19 Синоду Православної Церкви України.
Православним українцям святкувати Різдво 25 грудня можна, але з умовами: «Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 р. звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмової інформації про число учасників такого богослужіння.»
Як зміняться всі дати православних свят, якщо Церква перейде на Григоріанський календар
Йдеться не лише про дату відзначення Різдва, а й інших «нерухомих» християнських свят – Благовіщення, Преображення, Миколая тощо. Наразі похибка церковного (Юліанського) календаря 13 днів, тому й свята змістяться на таку кількість днів.
Різдво Христове припадатиме на 25 грудня замість 7 січня.
Щедрий вечір (Маланки) - 31 грудня замість 13 січня.
Василя - 1 січня замість 14 січня.
Водохреще - 6 січня замість 19 січня.
Вербна неділя - так само, оскільки свято прив'язане до Великодня.
Благовіщення - 25 березня замість 7 квітня.
Великдень - святкується першої неділі після весняного повного місяця. Історично християнський Великдень, чи то Пасха, святкувався у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
Юрія - 23 квітня замість 6 травня.
Зелені свята - не змінюються.
Різдво Іоанна Хрестителя - 23 червня замість 7 липня.
Петра й Павла - 29 червня замість 12 липня
Іллі - 20 липня замість 2 серпня.
Маковея - 1 серпня замість 14 серпня.
Преображення - 6 серпня замість 19 серпня.
Перша Пречиста - 15 серпня замість 28 серпня.
Друга Пречиста - 8 вересня замість 21 вересня.
Покрова - 1 жовтня замість 14 жовтня.
Андрія - 30 листопада замість 13 грудня.
Миколая - 6 грудня замість 19 грудня.
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber.
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
