Сьогодні працівники радіо, телебачення та зв’язку України відзначають професійне свято. Вже 31 рік як в Южноукраїнську працює мережа кабельного телебачення. 1 березня 1991 року мешканці третього мікрорайону на своїх телеекранах побачили та почули першу в історії міста власну телетрансляцію. Згодом до мережі було підключено четвертий, а потім перший та другий мікрорайони. Про нові проєкти, колектив та зміни ЮжкаNews.City розповів директор ДПТС «Квант» Микола Скуляр.

Микола Сергійович Скуляр стояв біля витоків, спочатку працював на «Кванті» інженером, а з 1996 р. – головним інженером. У 2000 р. він очолив підприємство й донині обіймає цю посаду.

Автор: з архіву Миколи Скуляра

- Миколо Сергійовичу, як змінилася робота підприємства з початку повномасштабного вторгнення? Як вплинули ці події на колектив?

- Перш за все - психологічно. Доволі тяжко обслуговувати клієнтів під час повітряних тривог, тому що не знаємо, що буде через п’ять хвилин. Свою відповідальність розуміємо, і робимо все для того, щоб підприємство працювало й абоненти отримували необхідні послуги. Є кадрові проблеми – дефіцит професійних працівників, які можуть виконувати технічні роботи, планувати технічний розвиток, вирішувати доволі складні питання пов’язані з експлуатацією телекомунікаційної мережі нашого міста.

- Чому виник дефіцит кадрів?

- Частина співробітників виїхала за кордон, двоє наших хлопців служать в ЗСУ. Тому є велике навантаження на тих, хто залишився: обсяги роботи такі ж, а кількість людей поменшала. Попри це ми тримаємося, виконуємо свої обов’язки, щоб наблизити перемогу.

- А кількість абонентів змінилася, яка тенденція в цьому напрямку?

- Аудиторія помітно зменшується, чимало містян виїхали з початку війни. Але з’являються й нові абоненти (переселенці), хоч і не багато. Незважаючи на труднощі, працюватимемо й далі.

Автор: Анна Бойко

- Чи підіймали абонплату з початку війни?

- Ні, вона залишилася на довоєнному рівні. Наступного року теж не плануємо підвищувати.

- Як змінилася сітка мовлення після 24 лютого?

- У деяких напрямках сітка мовлення зазнала помітних змін. Наприклад, зникла медіагрупа «Україна», яка займалася каналами «Україна», «Україна24», «НЛО», «Індиго». Також перестали транслюватися три канали «Футбол», поціновувачі цього спорту не дуже задоволені такою ситуацією. Загалом, кількість каналів у державному медіапросторі зменшилася, але, як не дивно, ми дотримуємося того, що обіцяли, коли встановлювали абонплату. Кількість каналів, яку гарантували, на сьогоднішній день зберігаємо, що буде далі - невідомо. Класичне телебачення поступово зникає, люди переходять на нові системи одержання інформації – інтернет. Ми також його розвиваємо, але залишаємо і класичні інформативні джерела для людей, які звикли до цього.

- Хто ваші головні конкуренти?

- У телебаченні конкуренція технологічна: якщо людина має можливість користуватися глобальною мережею, то може дивитися будь-які канали через спеціальні додатки, які надають такі послуги (Megogo і т. д.). Стосовно інтернету, то на території міста, крім нас, є й інші провайдери, але ми не конкуруємо, а даємо мешканцям можливість вибору. В технічному плані всі однакові, співіснуємо разом.

- Чи є в планах нові проєкти для розвитку підприємства?

- Плануємо й далі розширювати територію обслуговування: три роки тому провели інтернет у Костянтинівці, у найближчих планах – село Бузьке. Туди протягнути кабель доволі складно та дуже дорого, тому будемо створювати бездротовий радіочастотний канал зв’язку. Проте є юридичні труднощі – необхідні спеціальні дозволи. Як тільки їх отримаємо, одразу розпочнемо монтаж.

- Кажуть, що у вас є безплатний WI-FI на території підприємства?

- Так, це правда, до нього можна підключатися без пароля. Це не єдина безплатна опція для людей. На нашому сайті є можливість дивитися онлайн TV. Послугою може користуватися кожен, у будь-якому місці. Для цього потрібен лише смартфон з доступом до інтернету.

- Розкажіть про цікаві моменти в роботі. А взагалі, Ви часто даєте інтерв’ю?

- За останні роки - це перше інтерв’ю. Цікаві моменти бувають. У цей складний час співробітники іноді приходять на роботу з дітьми. В один період одночасно перебувало аж шестеро малят. Навіть пісню разом вивчили «Ой, у лузі червона калина». Ми тут вже як одна велика родина.

- Чи відзначатимете цьогоріч професійне свято?

- Буде символічне святкування, привітаю колектив і продовжимо працювати далі.

- Пане Миколо, що побажаєте колегам?

- Найперше – перемоги та миру. Щоб цього досягти, бажаю нам набратися терпіння, мати силу волі, не зупинятися, а йти далі, долаючи всі перешкоди. Родинам зичу спокою, затишку та здоров’я. Будьте привітніші один до одного.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися