Поряд із селом Бузьке на території Костянтинівського старостинського округу є поле з лавандою й гісопом та плантація з павловніями. Ексклюзивні для Миколаївщини рослини вирощує сільськогосподарське підприємство ТОВ «Інтекс-Агро» вже третій рік. Журналісти ЮжкаNews.City познайомилися з власником господарства Олександром Лапою. Він розповів, що аби йти в ногу з часом потрібно екпериментувати. Він планує також започаткувати виробництво чаю та ефірної олії.
На Миколаївщині тепер також є провансове диво
Про те, що поблизу міста атомників є лавандове поле ще не всі южноукраїнці знають, але воно вже стало популярним серед любителів фотографуватися. Хтось приїжджає сюди просто, щоб вдихнути п’янкий аромат квітів та насолодитися краєвидом. Раніше таку красу можна було побачити хіба що на світлинах або десь за кордоном. Зараз в Україні з’являється все більше лавандових плантацій у різних регіонах. Найприємніше, що на Миколаївщині тепер також є це провансове диво, і не де-небудь, а на території нашої об’єднаної громади.
Сімейна фотосесія на лавандовому полі
Як розповів Олександр Лапа, господарству вже двадцять років. Починали з сімдесяти гектарів землі, а наразі обробляють вже понад 1200 га. Вирощують традиційні для нашої місцевості олійні та зернові культури. Лаванду аграрій вирішив посадити три роки тому в па’мять про свою маму. Вона дуже любила квіти. Досвід переймав у Болгарії, там замовляв і саджанці. У нагоді стали й власні знання: Олександр Лапа за фахом агроном із захисту рослин, доктор економічних наук та має ступінь кандидата сільськогосподарських наук.
Дослідивши показники повітря та сонячного світла, столичний науковець дійшов висновку, що поле розташоване в сприятливому для лаванди місці. Тут рослина може набирати достатню масу, щоб з неї робити ефірну олію. Але сировина має бути органічною. Експертиза ґрунту показала, що концентрація важких металів не перевищує допустимі норми.
Гісоп для чаю
За таких екологічно сприятливих умов було прийнято рішення вирощувати ще й лікарські рослини. Отже поряд з 2,5 га лаванди засадили гектар гісопу. Ця рослина має красивий фіолетовий цвіт, приємний аромат та широкий спектр лікувальних властивостей. Перший врожай гісопу в минулому році продали оптом, з цьогорічного – виготовлятимуть трав’яний чай.
Олександр Лапа насолоджується запахом гісопу
Аграрій розповів, що планує відкрити два цехи: один з переробки лікарських рослин на чай, другий – з виробництва лавандової олії. Дозвіл від місцевої влади вже отримав, обладнання придбав, але через війну проєкт цьогоріч реалізувати не вдалося. Тому поки що «Інтекс-Агро» укладає договори на переробку з іншими підприємствами.
- Ми працюємо за давальницькою схемою: з нашої сировини наші партнери виготовлятимуть продукцію під нашою торговою маркою. Косметичні засоби догляду за тілом з лаванди виготовлятимуть у Болгарії. Я щойно звідти повернувся зі зразками продукції. Залишилося розробити оригінальну упаковку і вже незабаром український споживач зможе оцінити високу якість наших товарів. Через місяць з’явиться у продажу «Мій чай». Продукт розфасують на одному з виробництв у Кропивницькому. Із купажем експериментуватимемо: комбінуватимемо гісоп із м’ятою та лавандою, щоб отримати різні смаки та вплив напою на організм (заспокійливий, тонізуючий чи нейтральний). Перед тим, як віддавати лаванду та гісоп на переробку, ми замовили у спеціальній лабораторії дослідження рослин на вміст важких металів та радіологічний контроль. Показники менші за допустимі норми на 70-80% (Олександр показав сертифікати). Такий контроль якості проходимо щороку. Іноземне підприємство не прийняло б сировину, якби вона не відповідала стандартам. А лікарські рослини не можуть застосовуватися без радіологічного контролю. Отже з цим у нас все гаразд.
Бджолам до смаку органічний пилок
Коли ми завітали до господарства, лаванду вже збирали. Для цього аграрій закупив спеціальну техніку. Це єдиний автоматизований процес, що застосовується у вирощуванні лаванди та гісопу. Усе інше роблять вручну. Пестициди та добрива також не застосовують. Виробництво повністю екологічне. До слова, бджолам до смаку органічний пилок, вони тут чи не на кожній квітці. Задля експерименту поряд із полем поставили шість вуликів. Якщо мед матиме приємний смак та високу якість, можливо, в майбутньому тут буде ціла пасіка.
Збір лавандового врожаю
Спіймали бджілку за роботою
Для «лавандового туризму» буде створено більше умов, запевняє бізнесмен. Вже наступного року тут з’явиться справжня фотозона з дерев’яними меблями, гойдалкою та іншим реквізитом для вдалих кадрів. Тож хто не встиг на цьогорічний сезон фіолетової краси, не засмучуйтеся, у вас ще буде шанс. Лаванда – багаторічна рослина, і з кожним новим сезоном вона ставатиме все розкішнішою. Але зважайте, що цвіте квітка всього декілька тижнів, зазвичай – з кінця червня до середини липня.
Павловнії вже ростуть, а шипшина в планах
«Інтекс-Агро» постійно намагається йти в ногу з часом та розширювати виробництво. Так, на території господарства три роки тому з’явилася не лише лавандова та гісопова плантації, а й парк з павловніями. На гектарі землі розмістилася тисяча дерев. В Україні вирощування диво-дерева лише набирає обертів.
Ділянка з павловніями
Кажуть, цей сорт павловнії особливо цінний: деревина використовується в суднобудуванні, для виготовлення меблів, музичних інструментів та інших виробів. Дерево вигідно вирощувати, адже воно не виснажує родючий шар ґрунту, дає нові пагони після вирубки і не вимагає повторної посадки упродовж декількох робочих циклів. Тобто через п’ять років стовбур зріжуть на ділову деревину, а на його місці з’явиться новий пагін. Це перший робочий цикл, усього їх може бути сім.
Олександр Лапа запевняє, що на досягнутому зупинятися не збирається. Він і надалі розвиватиме господарство в різних напрямках. Особливо його цікавить ековиробництво. Чоловік планує посадити більше лаванди, налагодити вирощування іван-чаю та шипшини без колючок.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал ЮжкаNews.City
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber.
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
