Майор медичної служби Ірина Мінєнкова наразі завідує відділенням одного з військових шпиталів на сході, де отримують необхідну допомогу поранені українські бійці. Попри щільний графік роботи Ірини Олександрівни, ЮжкаNews.City пощастило поспілкуватися з нею телефоном.
Ірина Мінєнкова має за плечима майже 30-річний досвід у лікарській справі, зокрема, це і служба у гарячих точках нашої країни. У 2015-2016 роках вона рятувала наших захисників у зоні АТО/ООС.
Ірина Мінєнкова
Повномасштабна війна застала хірурга в Южноукраїнську. Оскільки вона є головою військової лікарської комісії військкомату, то одразу стала до роботи. Медик пригадує, що в перший же день комісію проходили 80 южноукраїнців, які йшли на війну. А 4 березня туди попрямувала і пані Ірина.
Спочатку хірург потрапила до тилового госпіталю, куди направляли на лікування поранених військових, яким уже провели первинну обробку ран у периферійних відділеннях шпиталів на передовій. Згодом її забрали до медзакладу, де українські захисники потребували первинної допомоги. Там Ірина Олександрівна невтомно служить і зараз: оперує та лікує.
Вона не скаржиться на втому, хоча працює цілодобово та без вихідних. Кожну вільну хвилину майор медичної служби використовує для того, щоб відпочити та відновити сили. Каже, що цьому її навчив попередній воєнний досвід, адже в іншому випадку бути на посту 24/7 вкрай важко.
Ірина Олександрівна за роботою
У день, коли ми спілкувалися з лікарем, в її відділенні перебували 62 пацієнти та поступили ще п’ятеро. Завдяки тому, що українські військові забезпечені касками та бронежилетами, важких хворих стало набагато менше. Більше - середньої тяжкості та легких, в основному з ураженнями кінцівок та м’яких тканин тулуба без проникнення в порожнини.
Хлопці хочуть, щоб у них все якомога скоріше загоїлося, аби повернутися на фронт, каже Ірина Олександрівна. Але вогнепальні поранення відрізняються тим, що заживають не так швидко, як хотілося б. Проте лікарі докладають до цього максимум зусиль.
У шпиталі, де працює южноукраїнка, медиків вдосталь. Медикаментів теж вистачає. У цьому неабияк допомагають волонтери. Серед них і однокурсники Ірини Мінєнкової, котрі надіслали хірургічні інструменти та шовний і перев’язувальний матеріал.
Поки Ірина Олександрівна служить на сході, її всіляко намагаються підтримати рідні та колеги. Вони знають, що на довгі розмови часу лікар не має, тому телефонують хоча б на декілька хвилин, аби переконатися, що в неї все добре.
Найбільше, звичайно, переймається чоловік, який дуже хотів служити поряд з нею, але за віком не може цього зробити.
До речі, доньки Ірини Олександрівни теж не стоять осторонь війни. Старша – входить до слідчої групи, що розслідує звірства росіян у Гостомелі, Ірпіні та Бучі. Молодша донечка мобілізована як солдат до військового шпиталю. Вона не медик, зазначає пані Ірина, проте там є робота і для неї.
Зараз нелегко всім українцям, каже Ірина Мінєнкова, але кожен живе лише нашою перемогою і свято вірить у неї.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал ЮжкаNews.City
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber.
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook.
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
