До редакції ЮжкаNews.City надійшов лист від завідувачки інфекційного відділення южноукраїнської багатопрофільної лікарні Зої Нечитайло. У ньому медикологиня відверто розповіла все те, що закарбувалося в пам’яті, на душі та в серці за багато років керування «інфекційкою». Вона завжди прагнула, щоб у ввіреному їй відділенні були достойні умови для медиків та пацієнтів. Наразі ці проблеми вирішені. Як це відбувалося? Кому дякує Зоя Віталіївна?
Урочисте відкриття третього поверху. Зоя Нечитайло висловлює вдячність Дмитру Литвиненку.
Мрії здійснюються!
Ура!!! Нарешті!!! Здійснилася наша мрія. Найзаповітніша за останні 10 років мрія
нашого колективу! Відремонтовано та облаштовано на найвищому рівні,
за всіма європейськими стандартами, 3-й поверх нашого інфекційного відділення НКП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня».
Цієї миті ми чекали впродовж майже двох останніх місяців на кожне свято: День міста, День медичного працівника, День будівельника, але нам тактовно відповідали: «Зачекайте, залишилися дрібниці – деякі меблі доставити, що в процесі виготовлення».
Підібрати слова вдячності зараз дуже важко. Неможливо висловити все те, що закарбувалося в пам’яті, на душі та в серці за стільки років. Адже ми хотіли, чекали та добивалися проведення цього ремонту так довго та з неймовірними зусиллями.
Протягом двох десятиліть ми разом з керівництвом лікарні неодноразово зверталися до керівництва нашого міста та атомної електростанції, депутатів та благодійників за допомогою в проведенні ремонту нашого відділення, ремонту даху.
Найбридкіше відділення у лікарні
Наше відділення – це не просто один поверх в багатоповерховій будівлі, як інші наші відділення, а окремо розташована триповерхова будівля, яка зведена в 1985 р. за правилами типового боксованого інфекційного стаціонару (одна із 4-х на всю Миколаївську область).
Найбридкішого відділення відносно ремонту та обладнання, мені здавалося, не було по всій лікарні. І, дякувати Богові та всім земним силам, тільки в 2013-2014 рр. нас разом з головним лікарем-начальником СМСЧ Стахорською О.В. вперше за всі роки мого керування (завідую відділенням з 2003 року) почув колишній очільник міста Квасневський Є.А. Тоді ремонт нашого відділення почався з ремонту даху.
Відтоді дрібними кроками продовжувався ремонт в службових приміщеннях з участю та за допомогою керівництва лікарні та благодійних внесків. Потім потихеньку підключилась міська влада з депутатами передостаннього скликання та було відремонтовано приймальне відділення, соціальні палати, проблемні бокси 1-го та 2-го поверхів.
Ми раділи, і радості нашій не було меж! Але, хто б не побачив 3-й поверх нашого відділення, не могли оговтатись від побаченого та повірити, що в лікарні міста атомників може творитися такий жах. Адже за 35 років існування будівлі там жодного разу не було проведено навіть косметичного ремонту. Поверх був повністю відрізаний від життя: вимкнено електропроводку, тому що від протікання даху та затоплення приміщень траплялися часті замикання та загорання; перекриті та відрізані труби водопостачання (від частих поривів холодної та гарячої води); На всіх стелях приміщення – жахливе панування грибка, від чого лупилася та відпадала фарба, погнив та скрутився лінолеум. Але в тому приміщенні і надалі були роздягальні наших медичних працівників… за проєктом.
Таким був третій поверх інфекційного відділення.
У своїй уяві між медициною та будівництвом проводжу паралелі: будівництво – це зародження нового життя та процвітання; ремонт – це лікування, оздоровлення, реабілітація. Від злагодженої роботи що в медицині, що в будівництві залежить комфорт та життя населення.
Вони нам допоможуть!
Пізніше я збагнула, що були адекватні люди, які миттєво почули та зрозуміли наші проблеми і готові були негайно допомагати. Я вдячна абсолютно всім депутатам та благодійникам, які на той час нам допомагали і, повірте, ми Вас завжди пам’ятаємо! Але сьогодні дещо про інше…
Декілька будівельних фірм та компаній приходили на оглядини 3-го поверху. В черговий раз, коли прийшли ще одні будівельники, я була зайнята з важкохворими, адже пандемія в місті була саме у розпалі. Попросила старшу медичну сестру нашого відділення провести людей на поверх та все показати. Після спілкування з будівельниками Світлана Юріївна доповіла: «Відчуваю інтуїтивно, ці люди – люди свого слова! Вони нам допоможуть!».
Але не все так сталося, як гадалося. Все літо 2020 р. наша лікарня та найпотужніша будівельна компанія Южноукраїнська ПрАТ «Юженергобуд» на чолі з директором Литвиненком Дмитром Анатолійовичем долали бюрократичні перешкоди, аби розпочати будівельно-ремонтні роботи. І тільки після зміни влади в місті 25 жовтня 2020 р., в перших числах листопада почалися ремонтні роботи, не дивлячись на масовість захворювання і вкрай заповнене хворими на COVID-19 відділення.
Сказати, що той період для нас був важким, – це нічого не сказати. Це треба було пережити, пропустити крізь себе.
Це треба було пережити
Досі в кожного з нас, хто рятував життя хворих в той період, кожне буріння, сверління, стукання молотком, гуркіт – викликають емоції, переймання та тривоги за пацієнтів. Крізь весь цей шум та ґвалт прослуховувалися накази: підключайте кисень, підключайте крапельницю, коліть жарознижуючі, давайте антибіотики, викликайте «швидку», перевозимо пацієнта до реанімації. Бачили сум та жах в очах наших пацієнтів. Але ми мовчки виконували свою роботу, все, що залежало від нас для порятунку хворих. Пацієнти з розумінням ситуації лікувалися з надією на швидке одужання, а будівельники терпляче та рішуче, а головне – швидко та професійно - виконували свою роботу.
Ремонтні роботи на третьому поверсі інфекційного відділення.
Мені як завідувачці було дуже приємно, коли Дмитро Анатолійович та його помічники в усіх питаннях стосовно ремонту консультувалися з нами та робили все, що ми їх просили, а ще частіше надавали свої класні пропозиції.
З такими людьми можна «гори вернути»
За увесь період роботи юженергобудівців спостерігалися налагоджені дії професіоналів та співпраця: чіткі, лаконічні розпорядження директора; мудрі та професійні вирішення проблем компаньйонів (електрика, пожежна безпека, телекомунікації, водопостачання та опалення, облаштування приміщень та багато іншого) та ретельне виконання своєї роботи простими будівельниками.
Усе зроблено на найвищому рівні.
Переконана, що злагодженою дружньою командою можливо «гори вернути». Варто відзначити ефективну організацію виробничого процесу, компетентність фахівців компанії, індивідуальний підхід та гнучкість у вирішенні всіх ситуаційних проблем.
Я щиро та сердечно вдячна всім енергобудівцям, особисто Дмитру Анатолійовичу Литвиненко та інженеру Світлані Анатоліївні Толстяк за ініціативність і відданість в проведенні ремонту у відділенні саме в такий скрутний для міста та країни час, за віддані сили, вкладені кошти та чесні старання. Ні на секунду не було сумнівів, що ви доведете свою справу до перемоги!
Маю надію та думаю, що керівництво нашої лікарні, депутатський корпус міста та атомна електростанція підтримують мене в прагненні перетворення нашого відділення в інфекційну лікарню північного округа області для лікування від інфекційних хвороб населення.
Бажаємо всім того, за що ми боремося, міцного здоров’я, а також щасливих довгих років життя та розуміння!
З повагою та великою вдячністю завідувачка інфекційного відділення, головний інфекціоніст З.В. Нечитайло та колектив інфекційного відділення
P.S. Ми готові, у разі необхідності,
бути поруч та разом з Вами!
Вони завжди готові прийти на допомогу: завідувачка Зоя Нечитайло, лікарка Юлія Берднікова та старша медсестра Світлана Юркевич.
