На площі біля ПК «Енергетик» 20 березня громада зібралася, щоб провести в останню путь захисника України, сержанта – Миколу Гузя. Після двох років і чотирьох місяців невідомості він повернувся додому на щиті.
Микола Гузь народився у 1974 р. в селі Володимирівка Доманівського району в родині бухгалтерів. У рідному селі минули його дитячі роки. Тут він зробив перші кроки, закінчив місцеву школу. Освіту здобув у Первомайському політехнічному коледжі. Служив в армії у десантних військах. У 1998 р. одружився, разом із дружиною виховував двох доньок. Працював ізолювальником на Південноукраїнській атомній електростанції.
У 2014 році, коли на сході України розпочалися бойові дії, Микола став на захист держави. У складі 57 окремої механізованої бригади тримав оборону поблизу Горлівки, Зайцевого, Шумів. За службу був нагороджений грамотами, орденами та медаллю «За визволення Донбасу».
Полотнищем Державного прапора обгорнули домовину загиблого захисника
Після повернення з АТО продовжив службу у відомчій воєнізованій охороні Південноукраїнської АЕС. А коли 24 лютого 2022 р. почалося повномасштабне вторгнення, Микола Гузь зранку вже був біля військкомату, готовий знову стати на захист, та тоді сказали зачекати. У серпні 2023 р. отримав повістку, пройшов підготовку і повернувся до виконання бойових завдань.
Перший бойовий вихід Миколи Гузя відбувся 28 листопада 2023 р., а вже з наступного дня стрілець-помічник гранатометника в/ч А4674 Микола Гузь вважався зниклим безвісти.
Для родини почалися довгі місяці болісної невідомості – пошуки, звернення. Лише 10 березня 2026 р. родині надійшло офіційне підтвердження, що 29 листопада 2023 р. під час бою в районі населеного пункту Роботине Запорізької області Микола Гузь загинув.
Слова співчуття родині під час церемонії висловили заступник міського голови Сергій Горностай, заступник генерального директора з персоналу ПАЕС Сергій Котельник, начальник відділення ЦВС першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний.
Попрощатися з відважним воїном зібралися рідні, друзі, побратими, колеги та мешканці громади. У тиші й глибокій скорботі люди підходили до труни, клали квіти, ставали навколішки. Пам’ять полеглого захисника вшанували хвилиною мовчання. Синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, передали дружині Миколи Гузя.
Після траурної церемонії відбулося заупокійне богослужіння у храмі Всіх Святих Українського Народу УГКЦ. Поховали Миколу Гузя на Алеї Слави міського кладовища.
Світла пам’ять і вічна шана захиснику!
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
