Цікавий захід, підготовлений Центром дитячої та юнацької творчості, зібрав третього листопада у ліцеї №1 ім. Захисників Вітчизни юних слухачів і шанувальників слова. Гостем зустрічі став наш земляк – поет і захисник Сашко Обрій (Олександр Кучеренко), лауреат премії ім. Василя Симоненка та член Національної спілки письменників України.
Попри коротку відпустку, військовослужбовець знайшов час завітати до рідного міста й поспілкуватися з ліцеїстами. Його візит відбувся після участі у поетичному фестивалі «Меридіан Миколаїв», де поет презентував свою нову книжку «ПростеП», надруковану у «Видавництві Старого Лева».
Сашко Обрій під час зустрічі «Меридіан Миколаїв»
На початку зустрічі Олександр трохи розповів про себе. Народився він у нашому місті 34 роки тому. Після школи навчався у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості, який встиг закінчити за пів року до окупації Криму. Інженер-атомник за фахом, чотири роки працював на Південноукраїнській атомній електростанції, але згодом вирішив змінити життєвий шлях і присвятити себе творчості.
У Києві він навчався в приватній школі журналістики, працював у Музеї книги та друкарства при Києво-Печерській лаврі, згодом повернувся на Миколаївщину. Паралельно писав вірші, зустрічався із читачами та видав чотири авторські збірки: «Абетка юності», «І.Де.Я», «Бусол» та «Сокира сатири».
Рік тому Олександр Кучеренко став до лав Збройних сил України. Нині він служить у 66-й окремій механізованій бригаді ім. Мстислава Хороброго, продовжуючи писати й підтримувати побратимів своєю творчістю.
Під час зустрічі з поетом ведуча Світлана Корчомна поцікавилася, коли в нього з’явилася любов до слова та як він зрозумів, що енергетика – не його покликання. Сашко щиро розповів про свої перші поетичні спроби. Ще у 14 років, коли на уроці української літератури вчителька дала завдання створити вірш на тему «Хліб усьому голова», він разом із мамою два вечори працював над римами. Вийшли такі рядки: «Хліб усьому голова, перший харч він на столі, бо коли йдуть жнива – працюють люди на землі. Людям він дається важко і тому серед харчів перше місце він посів. Хліб здавен наш годівник і в пекарні працівник! Всю роботу доробивши, хліба кусінь відломивши, радо дивиться на світ, витирає з лоба піт», – продекламував Сашко, зірвавши оплески зала.
Говорячи про свою нову збірку, Сашко Обрій розповів, що її назва «ПростеП» не випадкова. Її можна прочитати по-різному. І в цьому, зазначив поет, і є головна ідея.
Він зізнався, що любить приховувати у своїх творах невеликі «шифри», які змушують читача замислитися. Назва цієї збірки теж така, багатошарова. Степ для Сашка – не лише пейзаж, а символ рідної землі, сили, свободи й тиші, у якій народжується слово.
Під час підписання договору на друк поетичної збірки з «Видавництвом Старого Лева» (до речі, це було його давньою мрією), трапився кумедний випадок: у документах назву книжки помилково надрукували, як «Просто П».
– Я тоді пожартував, що «Просто П» – це якраз про те, що відбувається в країні останні роки, – згадує поет. – Але справжня назва – «ПростеП», суцільно, як єдність слова й землі.
Книга складається з трьох частин: «Просте», «Росте» і «Степ». Перша містить вірші з ранніх збірок, де звучить любов до рідного краю і перші пейзажні мотиви. Друга – нові, нещодавно написані тексти. Третя – про сам степ, про Миколаївщину, річку Південний Буг, кургани й козацький дух південного краю.
З особливою теплотою автор збірки говорив про Бузький Гард. Поет наголосив, що назва «Гард» – це не просто слово з минулого, а частина місцевої ідентичності, яку варто берегти й відроджувати. Сам він називає себе амбасадором цієї назви серед молодого покоління.
Поет закликав пам’ятати козацьку історію, не як легенду, а як частину власного коріння. Українці живуть на цій землі не з часу побудови Південноукраїнської АЕС, а з давніх віків, наголосив Олександр.
Сашко читав свої вірші: «Хата», «Місяць над Гардом», «Степ», «Це ти», «Колесо». Кожен із них був сповнений любові до рідної землі, її історії, природи, людей. Не обійшлося й без гумору, зал вибухнув сміхом під час виконання сатиричного твору «Як ти крала мій борщ».
Особливим моментом зустрічі стала поетична прем’єра. Сашко Обрій продекламував новий вірш, який увійде до наступної збірки. Перед читанням поет жартома зізнався, що мусить піддивлятися в текст, адже «вірш зовсім свіжий і ще не вивчений напам’ять». Твір має назву «Розбита хата» і присвячений зруйнованому будинку на Донеччині, який Сашко побачив під час служби.
Учні долучалися до розмови та ставили питання про творчість. Їх цікавило, як змінилася поезія Сашка під час перебування на фронті? Військовий із задоволенням відповідав.
На завершення ліцеїсти передали Сашкові смаколики та корисні речі, зібрані для захисників. Маскувальну сітку для воїнів підготували колектив Центру дитячої та юнацької творчості та волонтерки спільноти «Бугові Мавки». Від Галини Баргамон та усіх, хто долучився до збору коштів, оборонець отримав турнікети, а від приватного підприємця Віталія Приходька – тактичні ліхтарики. Редакція газети «Контакт» теж підготувала поетові смаколики, а ще – брендований блокнот і ручку для запису нових шедеврів.
Після зустрічі охочі фотографувалися з гостем, отримували автографи на пам’ятних листівках, а дехто просив залишити підпис поета просто на руці.
– Сьогодні ми переконалися, що зброя і слово можуть стояти поруч. Поет, який став воїном, доводить, що культура і сила духу – це теж наша перемога, – підсумувала ведуча Світлана Корчомна.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
