На літню редакційну каву до нас завітала Антоніна Мартинко, депутатка Південноукраїнської міської ради, голова постійної комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури, мови, прав національних меншин, міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту, туризму та реінтеграції ветеранів.

За кавою Антоніна Мартинко відверто відповідала на усі запитанняЗа кавою Антоніна Мартинко відверто відповідала на усі запитанняАвтор: Анна Бойко

- Антоніно Валеріївно, Ви голова профільної депутатської комісії із соціальних напрямків, тому до Вас таке питання: чи скоротилася соціальна допомога у нашій громаді після початку війни? Які тенденції?

- Ні. Навпаки, соціальна сфера розширилася, тому що додався напрямок роботи з ветеранами. З’явилися нові категорії, з якими працює соцзахист. Родини загиблих, військові, які повертаються з фронту, з полону, поранені. Ще ми опікуємося ВПО. У громаді їх понад 3,5 тисячі. І зараз почали активно співпрацювати з рідними військовополонених та безвісти зниклих. Ці люди потребують навіть не грошей. Вони потребують уваги, щоб їх побачили, підійшли, запитали. Перед Днем державності вони звернулися до мене з ініціативою щодо придбання та підняття в цей день Прапора Надії. Для них це дуже важливо.

Багато нововведень є і в територіальному центрі, і в центрі соціальних служб. Ветеранська політика – один із головних напрямків. У громаді діє офіс ветеранів «4.5.0», яким опікується директорка центру соціальних служб Алла Дизик. Туди приходить багато військовослужбовців та їхніх рідних. Спеціалісти, що працюють в офісі, мають відповідну фахову підготовку. Шкода, що не всі депутати розуміють важливість цього напрямку. І те, що додаткову штатну одиницю помічника ветеранів на сесії тричі не підтримали, для мене це дуже неприємний факт. Взагалі категорій побільшало, відповідно і фінансування збільшилося. Якщо говорити мовою цифр, наприклад, за програмою «Охорона здоров’я» на 2025 рік виділено 27 мільйонів 334 тисячі гривень. У нас завжди соціальні програми були найкращими в області.

- Ви кажете, нові категорії. Це не на шкоду соціально незахищеним верствам населення, які раніше отримували у нас в громаді соціальну допомогу?

- Ні. Ми не зменшили попередні допомоги, але збільшили перелік існуючих допомог. Наприклад, по військовослужбовцях і всьому, що стосується цієї категорії, цьогоріч було виділено 11 мільйонів. Це на підтримку військових, на лікування, оздоровлення, на поховання… Дані питання підтримуються депутатами одноголосно.

- Це крім того, що держава виділяє?

- Так. Це додаткові кошти.

- Це важливо. Бо не всі розуміють.

- Крім того, у цьому році на підтримку ЗСУ за потребою військових частин, які до нас зверталися, ми виділили з бюджету 38 мільйонів. Також з місцевого бюджету фінансується і центр соціально-психологічної реабілітації дітей – понад 10 мільйонів. Програма «Турбота» – 8 мільйонів, куди входить і перевезення пільгової категорії, талони на автобуси. Тому я вважаю, що у нас соціальні програми фінансуються на достатньому рівні, незважаючи на те, що цього року з нашого бюджету до державного вилучена велика кількість коштів – 260 мільйонів реверсної дотації. Війна, звичайно, внесла корективи, але ми будемо ці категорії підтримувати завжди.

- Ви казали про пільгове перевезення. Це така болюча тема для пенсіонерів, особливо дачників. Чи можливо якось вдосконалити механізм, щоб не було кожного разу великих хвилювань, скарг? Людей не влаштовує кількість талонів, прив’язка їх до місяців. І взагалі, чи можливо у нас ввести електронні картки замість талонів, як у Вознесенську, наприклад? Осучаснити для 21 століття, бо у нас залишилися талони як у Радянському Союзі.

- По картках питання обговорюється з року в рік. Вивчаємо. Якісь потуги робимо. Я навіть була присутня на одному із навчань щодо обладнання, яке необхідно встановити для системи «картка». Виходили до нас із пропозиціями фірми, які працюють на ринку за даним напрямком. Вартість на той час була за мільйон гривень, щоб облаштувати автобуси. Але проблема у тому, що перевізники, які у нас працюють, не йшли на встановлення, тому що їм невигідно. По пільговому перевезенню і члени виконкому ставлять питання, але поки все залишається так, як є. У цьому році – не знаю, чи змінимо щось, тому що може не вистачити коштів до кінця року по цих талонах. Є побоювання, що депутати не виділять додаткових коштів на ці перевезення. Але в нашому місті є така тенденція, що талони продають, міняють. Людина, що отримує пенсію 3 тисячі, для якої дача – це спосіб виживати, і пенсіонери з пенсією 8-10 тисяч отримують ті ж самі талони, навіть не користуючись. Моя особиста думка, що не правильно роздавати талони всім пенсіонерам. Потрібен індивідуальний підхід.

- Це ж від Вас залежить, тобто від місцевої влади. Механізм можна змінити.

- Від нас залежить. Ми давали доручення вивчити це питання, але поки що залишається, як є.

- Талони прикріплені до місяців, тому більшість пенсіонерів їх не використали, тобто бюджет вже зекономив. Плюс вже півроку до залізничного вокзалу теж ніхто з пенсіонерів не може доїхати, скориставшись пільгами, бо досі нема автобуса. Відповідно і на залізничний транспорт у нас у громаді пільга для пенсіонерів фактично не діє. Це теж економія! Люди очікували, що хоча б з другого півріччя скасують прив’язку талонів до місяців. Але нічого такого не сталося. Тим, хто дійсно виживає, дуже потрібні ці талони саме зараз, влітку. Питання висять у повітрі!

- Я згодна. Підтримую. Але щодо механізму, як розповідає соцзахист, є тому причини. Коштів, що виділені, до кінця року не вистачає. Будемо вивчати. Пільги треба надавати в першу чергу пенсіонерам з низьким рівнем доходів. Питання відкрите, розробляємо новий механізм.

- Дуже актуальне питання безбар’єрності. У нас і до війни з цим було не все гаразд. А зараз у місті додалась категорія поранених на протезах, кріслах колісних. Що у нас з безбар’єрністю, на Вашу думку? Які перспективи? Що можна змінити на краще?

- Створена у нас рада безбар’єрності на чолі з міським головою. Вона збирається, але поки нема чим похизуватися. Це дійсно проблема. У нас зараз багато візочників і людей на протезах. Але ми не забуваємо, що завдань багато і не вистачає робочих рук, тобто працівників, які можуть виконувати певні будівельні роботи. У нас керівники всіх комунальних підприємств постійно заявляють на нарадах – немає людей. Нема, кому робити! Запитів багато, проблем багато, але ж, на жаль…

- Чула, що навколо приміщень соцзахисту, пенсійного фонду, офісу ветеранів тощо збиралися відремонтувати дорожнє покриття, зробити рівну поверхню, щоб люди не спотикалися.

- Так, ми виділили 2,5 мільйони на початок цих робіт. Вартість всього комплексу – близько 7 мільйонів гривень. Я спілкувалася з керівником КП ЖЕО Олександром Миронюком, він запевнив, що на цьому тижні розпочнуться роботи. Оголошували тендер. Вже відомо, хто переможець. Вважаю це кроком уперед, тому що ми три роки це обговорювали, починали з 5 мільйонів, зараз вже 7. Так само, як і проблема шкільних туалетів.

- Так. А що там в 4 ліцеї з туалетами?

- Цю проблему ми знали, але батьки на останній сесії ще раз нагадали. Вони мають на це право, тому що умови для дітей там неналежні. Для того, щоб зробити капітальний ремонт в туалеті, потрібна велика сума, зокрема на проєкт, експертизу. Якщо ми будемо робити капітальний ремонт, то в цьому році не побачимо цих туалетів. Там старі кабінки, плиткою викладені, без дверцят. Стоять унітази, і на тому все.

- А дверцята до кабінок можна зробити?

- Ми розглядали такий варіант, щоб до нового навчального року можна було поточним ремонтом зробити. Але, на жаль, там дуже мало місця між унітазом і дверцями, якщо їх поставити. Дітям буде незручно. Друге. Унітази в неналежному стані. Третє. Треба міняти вікна: як тільки дощ, вся вода затікає. Четверте. Зараз, відповідно до санітарних вимог, потрібні не унітази, а чаші Генуя. Думки депутатів розділилися – я спілкуюсь із колегами. Одні кажуть, що необхідно зробити поточним ремонтом все можливе, щоб встигнути до 1 вересня. І це правильно. Але чи є така можливість технічно? Інший варіант: у жовтні ми виділяємо кошти на виготовлення проєктної документації і після експертизи будемо знати остаточну суму даного об’єкта, щоб закласти у бюджет 2026 року. Хоча це теж не дуже вірогідно.

- А самі депутати не хочуть в такий туалет походити, поки не зроблять проєкт і все інше? Це ж великий стрес!

- Ми домовилися, що вийдемо ще раз подивитися особисто на ці туалети. Давали доручення управлінню освіти прорахувати. Ми віддали напрямок «поточний ремонт» освіті, то вони можуть проводити власними силами ремонти до 200 тисяч гривень. Проте, коли управління освіти прорахувало, з’ясувалося, що потрібно більше, не вкладаються в 200 тисяч.

- Я знаю людей, які переводять дітей в інший ліцей саме через туалети.

- Звичайно, так не можна в 21 столітті. Батьки праві в тому, що вони відстоюють. Я, наприклад, за те, щоб зробити все можливе до 1 вересня.

- У цьому році День медика перенесено на 27 липня, тобто ми спілкуємось напередодні. Це теж Ваш профіль. Як Ви, як голова комісії, оцінюєте нашу медицину?

- Завжди казала і кажу, що у нас дуже потужні медичні заклади. Десятиліттями наша лікарні була краща в області. Зараз бачу багато нових напрямків і досягнень в «первинці». Придбали за кошти МОЗа нову амбулаторію в Костянтинівці. Відкрили стоматологію, УДІ на платній основі. Є всі умови для пацієнта і демократичні ціни. Гінекологічні послуги. «Вторинка» теж працює.

- Працює, але там постійно відбуваються якісь скандали, що стрясають місто. Що там таке ?

- Не можу нічого сказати, тому що на певному етапі я зрозуміла, що добрими намірами викладена доріжка в пекло. Намагаюся не втручатися, тому що все перекручується. Хочеться зробити щось для людей, перш за все, тому що там дуже потужний колектив. Іноді кадрові рішення і призначення мене дивують, але… Якщо потрібна підтримка, ми завжди допомагаємо по програмах. Зверталися до нас по коштах, які вони брали з бюджету на поворотній основі, то ми прийняли графік погашення, а далі побачимо.

- Вони собі на зарплату заробляють від пакетів НЗСУ?

- На останній комісії сказали, що так. Хоча дуже багато питань. Мене турбує відділення гемодіалізу. Є рішення суду про те, що фірма, яка надала в користування обладнання, має його забрати. Намагаюся цю тему порушувати, тому що обладнання дороговартісне, 8-10 мільйонів. Таких пацієнтів у нас 19-21. Для них це велика проблема. Розумієте, я ж не маю на 100% опікуватися, якщо керівництво не лобіює цю тему. Намагаюсь нагадувати. Запитую кожного разу на профільній комісії. Поки працюють на тому обладнанні, але прийде час, коли треба бути до чогось дійти. Питання не вирішене.

Ще була створена робоча група щодо вивчення питання відкриття у громаді відділення реабілітації, зокрема для військових. Поки все на етапі обговорення. У Вознесенську і Первомайську такі відділення вже є, у нас – немає. І коли приїздять до нас високопосадовці з облради, обладміністрації, депутати, то всі говорять, що відділення реабілітації край потрібне. Є програми фінансування, тільки почніть.

- А що для цього треба?

- Насамперед відповідне приміщення та фінансовий ресурс громади. Ми попрацювали, вивчили досвід сусідніх громад та надали три пропозиції щодо приміщень на території лікарні, тому що лікарі мають бути поруч. Зараз міський голова вивчає ці пропозиції. Будемо чекати, що вирішиться.

- У сферу діяльності Вашої комісії ще входить спорт, культура і туризм. Як вважаєте, чи потрібно під час війни у місті розвивати туризм?

- Вважаю, що потрібно. Туризм – це нові люди на нашій території. Це можливості, залучення інвестицій. Це показ свого рідного краю з різних боків. Не тільки АЕС, яка, звичайно, є найголовнішим об’єктом, але й краса природи. Коли до нас приїздять делегації в місто, вони в культурному шоці від побаченого. Таке в них враження від нашої місцевості. У нас стільки гарних локацій. Щодо фінансування, то є інші важливі галузі. Але туризм, на щастя, це той напрямок, який можна популяризувати без великих коштів. У цьому я підтримую управління культури та його керівницю Нелю Захарко. Вона дуже ініціативна, є багато ідей. У нас є, що показати і є, чим пишатися.

- Питання на завершення. Чим депутати займаються влітку?

- Сьогодні в мене останній робочий день перед відпусткою. Чим буду займатися? Намагаюсь виїхати в інше місто. До друзів, тому що протягом року не маю можливості виїжджати. Дуже люблю Карпати. Нещодавно була у Львові пару днів, але той колорит надихає надовго. Як і в усіх господарок, зараз почнуться заготовки на зиму. Як завжди, не вистачає часу на якісь домашні справи.

- А чи будуть у нас канікули на літню відпустку, як це зазвичай робить Верховна Рада?

- Ні. Наступна сесія планується на 29 липня. Але є побоювання, – чи зберуться депутати? Тому що в багатьох відпустки. Проте я впевнена, що ми – депутати – люди відповідальні. Я, наприклад, навіть у відпустці прийду, тому що багато питань на цю сесію виноситься. І допомога ЗСУ, і соціальні та медичні питання. Наприкінці хочу подякувати колегам-депутатам, які підтримують усі соціально важливі ініціативи. Це життєво необхідно.

- Дякую за розмову.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися