Южноукраїнський міський історичний музей поповнився унікальними стародавніми експонатами. Гранітні менгіри-стели тепер будуть прикрашати музейну фотозону біля виставкової зали. Операцію перевезення антропоморфних каменів з правого берега Бугу на лівий та встановлення їх на території меморіалу 5 квітня здійснив ПрАТ «Юженергобуд».
Ці каміння люди обробили не менш, ніж ІІІ тисячі років тому
Сучасна історія южноукраїнських менгірів розпочалася в осені минулого 2023 року, коли Миколаївська експедиція Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом Віктора Фоменка проводила розкопки поселення і могильника Усатівської культури (перша половина ІІІ тисячоліття до н.е.) та поселення Лідина Балка, де знайдені стели Культури багатопружкової кераміки (КБК) доби середньої бронзи (перша чверть ІІ тисячоліття до н.е.).
Артефакти, що були виявлені на місцях розкопок, археологи забрали для подальшого вивчення, а багатокілограмові камені залишили. Вони лежали у важкодоступних місцях, куди проблематично заїхати автотранспортом. Проте начальник Миколаївської археологічної експедиції передав кам’яні менгіри-стели на постійне зберігання Южноукраїнському міському історичному музею, про що був складений відповідний Акт.
Залишилось лише доставити експонати до Южноукраїнська, щоб їх могли бачити люди. Директорка музею Зореслава Клименко звернулася за допомогою до керівництва ПрАТ «Юженергобуд». Там відгукнулися на ініціативу та, як тільки грунт трохи просохнув після зими, здійснили перевезення менгірів до міського музею.
В операції-передіслокації брали участь трактор та телескопічний навантажувач Manitou у супроводі спеціалістів Юженергобуду.
Для встановлення точного розташування старовинних каменів будівельників супроводжувала директорка южноукраїнського музею. Історичні кадри та відео відображала Лариса Мініна, редакторка газети «Контакт».
Менгіри ІІІ тисячоліття до н.е. з поселення Усатівської культури лежали в ямі, яку розкопали археологи, тому їх легко було ідентифікувати. Складнощі були лише з тим, як спуститися техніці крутим схилом, завантажити ці каменюки, а потім піднятися наверх.
Маневрена, компактна та потужна «Манітушка», як її з любов’ю називають будівельники, чудово впоралась з незвичайним завданням. Спочатку великій менгір, а за ним й менший у ковші перевезли та перевантажили на тракторець.
Щодо двох антропоморфних стел у Лідиній Балці, датованих ІІ тис. до н.е., то їх довелося пошукати. Зореслава Клименко навіть телефонувала начальнику Миколаївської археологічної експедиції. Спільними зусиллями й ці камені ідентифікували, витягли на більш-менш рівне місце та вивезли з берегу на гору.
Переправившись на паромі через Південний Буг, техніка з цінними експонатами попрямувала в Южноукраїнськ.
Біля музею довелося вирішувати нову задачу: як встановити менгіри-стели у вертикальному положенні та при цьому не пошкодити газони і огородження історичної фотозони. Спеціалісти Юженергобуду, наскільки це було можливо, використали «Манітушку», після чого довелося вкопувати менгіри вручну. Це була важка праця, достойна справжніх титанів.
Під кінець п’ятниці, 5 квітня, основна справа зроблена. Експонати зайняли своє місце біля будівлі музею. Залишилося лише виготовити пояснювальну табличку, щоб відвідувачі знали, що це за камені. З табличкою не забариться, запевнила директорка музею, бо вона її вже замовила.
Зореслава Клименко та мегаліти
Менгір – доісторична пам'ятка мегалітичної культури, що є вертикально поставленим кам'яним блоком (стовпом, брилою). Досить часто трапляються у вигляді груп, алей (паралельних рядів). Більшість знахідок менгірів датуються періодом неоліту (кам’яна доба), енеоліту (мідна доба), бронзового віку.
Менгіри широко розповсюджені в Західній Європі, зокрема у Франції, Іспанії, Великій Британії, а також у Північній Африці, Індії, Західному та Південному Сибіру, на Кавказі. На території України менгіри знаходять рідко (переважно в Криму). У Кіровоградській області існує алея менгірів, але цю археологічну пам'ятку ще не вивчали спеціалісти.
Тепер менгіри виявлені й на Миколаївщині, а саме на березі річки Південний Буг поряд з Южноукраїнськом.
Призначення менгірів не має однозначного пояснення — швидше за все це були религійно-культові споруди, пов'язані з культом Сонця. Є думка, що крім сакрального призначення, вони використовувались у первісній астрономії.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
