Стати промінчиком світла у житті тих, хто зіткнувся з діагнозом «рак». Така місія молодої громадської організації «Ахіллея», яка створена лише декілька місяців тому. Спільнота об’єднала довкола себе небайдужих людей, щоб створити безпечний простір однодумців і однодумиць, разом підтримати та допомогти здолати біду хворим на онкологію. Про унікальну для Южноукраїнської громади організацію розповіла її голова Ольга Галіч.
Головне – щоб було не пізно
– Пані Ольго, громадська організація «Ахіллея» ще дуже молода, скільки членів вона налічує наразі?
– Так, молода. Ми її створили у квітні. Наразі – 12 членів та членкинь. Це перша і, поки що, єдина в Южноукраїнську спільнота з таким напрямком.
– Розкажіть які цілі та завдання у вашої спільноти.
– Одна з головних функцій ГО «Ахіллея» – інформувати людей про онкологічні захворювання та спонукати їх до профілактичних обстежень. Бо насправді піти до лікаря на прийом в цілях ранньої діагностики – це проблема для багатьох, а відтак й одна з головних причин пізнього виявлення захворювання. На жаль, у нас немає культури дбати про своє здоров’я. Чимало людей не знають з якого віку варто робити скринінг і який саме. Мій чоловік пізно звернувся до лікарів і, на жаль, його вже немає з нами. Також, маючи власний досвід, спілкуючись із знайомими або незнайомими, я зрозуміла: люди, які мають історію онко, або в яких є близькі й знайомі з такою історією, не отримують належної підтримки. Ті хто захворів, не знають, з чого почати, не розуміють, який шлях потрібно буде пройти, до кого звертатися.
– Як ви плануєте спонукати людей до раннього обстеження?
– Про це потрібно постійно нагадувати, вести інформаційну кампанію. Ми розробимо й виготовимо листівки з переліком чекапів для жінок та чоловіків. Їх роздаватимуть в салонах краси, лікарнях та інших місцях. Ця інформація має спонукати до обстеження. Згодом плануємо влаштовувати живі зустрічі з працівниками й працівницями різних підприємств, спілкуватися в навчальних закладах зі старшокласниками та вчителями. У нашому суспільстві є таке поняття, як канцерофобія. Раку всі бояться, уникають про нього розмов, закриваються від цієї теми. Іноді оточення людин неадекватно реагує на звістку про діагноз онко. Дехто перестає спілкуватися з хворим. Хтось звинувачує, мовляв, сам винен, що занедужав. Навіть рекомендують лікуватися альтернативними методами. З цими стереотипами треба боротися, тоді впоратися з недугою ставатиме легше.
Ольга Галіч з авторкою книги у Львові.
Результат роботи вже є
– Чи вдалося вже щось зробити за час існування громадської організації? І як відреагували в Южноукраїнську на появу такої спільноти?
– Позитивно відреагувала влада громади. Наразі готуються документи щодо укладання меморандуму про співпрацю. Також працюємо над меморандумом з Червоним Хрестом. За рішенням влади міста збільшено суму матеріальної допомоги з 10 до 15 тисяч гривень людям, які хворіють на онкологію. Організація була ще на стадії реєстрації, коли це питання порушувалося. На засіданні профільної депутатської комісії нам надали можливість висловити свою думку. А потім на сесії депутати відгукнулися й прийняли рішення. Нас помітили однодумці й однодумиці з інших міст. У кінці травня ініціативна група ГО «Ахіллея» мала візит до Львова. Переймали досвід подібної громадської організації «Жити зараз». Отже, налагоджуємо зв’язки. І ще є одна крута новина: з настоятелем храму всіх Святих Українського Народу УГКЦ та медичним капеланом о. Ігорем Вороною ми починаємо спільний проєкт «Розмова по душам».
– Це дуже цікаво! Розкажіть докладніше: де проводитимете зустрічі і які теми обговорюватимете?
– Зустрічі відбуватимуться два рази на тиждень, у вівторок та четвер, в каплиці Святого Пантелеймона Цілителя. Її нещодавно відкрили в приміщенні міської багатопрофільної лікарні. Обговорюватимемо такі теми: «Пережиття втрати близької людини», «Як бути поруч і як себе поводити з людьми, яких спіткало горе». Зустрічі активно анонсуватимемо в соцмережах, щоб залучити тих людей, яким це зараз актуально.
Клумба з ахіллеєю та ініціативні представниці ГО «Ахіллея».
Потрібні меценати
– Яких ресурсів не вистачає, щоб розгорнути діяльність на повну силу?
– Людського й фінансового. Більше ініціативних людей – більше ідей. Меценатів шукаємо. Плануємо зробити круглий стіл з представниками атомної станції, влади, підприємців громадських організацій та ветеранських спілок. Заявити, що ми є і що плануємо робити. На жаль, за прогнозами експертів в Україні, через посттравматичний синдром кількість людей з онкологічними захворюваннями збільшуватиметься. Цьому посприяв ковід, а зараз – війна. Саме тому важливо надавати допомогу в зазначеному напрямку. Ми плануємо залучати психологів на благодійній основі. Вже є такі, що погодилися консультувати.
– Я так розумію, що для цього потрібно приміщення. У вас вже є воно?
– Немає. У нас така специфіка, що це має бути не просто маленький офіс на десять квадратних метрів для зберігання документації, а приміщення із зоною для групових зустрічей та спеціальним обладнанням: великим екраном, проектором, ноутбуком. Поки що таких можливостей не маємо. У Львові спільноті «Жити зараз» активно допомагає бізнес.
Ольга Галіч
Підтримувати треба ще вміти
– Що Вас надихає та дає сили? Така діяльність забирає чимало часу, а прибутку не приносить.
– Коли маєш якийсь талант, то не застосовувати його – це гріх. Тільки якщо ми ділимося добром, тоді це нас ще більше наповнює. Я скажу так: ми не можемо допомогти всім, але кожен із нас може допомогти мінімум одній людині. Зробити, якби пафосно це не звучало, світ кращим. Іноді досить сказати слова підтримки, і людина наповнюється силою, щоб впоратися з проблемою.
– Ви говорите про ту підтримку, якої самі потребували у складні часи?
– Я потребувала підтримки, але мої близькі, рідні та знайомі не знали, як це зробити. То ж виходило навпаки – я їх більше підтримувала, бо вони не розуміли, як поводитися в такій ситуації. А сама я шукала фахову допомогу. Тому на меті нашої спільноти – допомогти не лише тим, хто має історію онко, а й навчити їхніх родичів правильно реагувати. Нещодавно зустріла знайому, в якої захворіла мама. Вона зізналася, що не знає, як з нею спілкуватися, щоб випадковим словом не зробити боляче. Вже три дні не телефонувала мамі через це, хоч раніше щодня виходила на зв'язок. Насправді – це велика проблема. Про це треба говорити, й ми будемо це робити.
– Ваша місія важка, але важлива, тож бажаю успіху. Пані Ольго, можливо Ви хочете ще щось додати від себе?
– Так, щоб небайдужі люди долучалися до нас. Важливий будь-який внесок у загальну справу. І тоді буде успіх. Хто має креативні ідеї, фінансову можливість – ласкаво просимо. Я уважно спостерігаю за діяльність подібних спільнот у Львові, Луцьку та інших великих містах. Там люди об’єднуються й роблять важливі речі. А чим ми гірші у нашому маленькому містечку? Онкологічні хвороби настільки розповсюджені, що, на жаль, майже в кожній родині є така історія. То ж давайте разом діяти.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
