Южноукраїнська громада знову в скорботі. Сьогодні, 21 листопада, містяни провели на вічний спочинок загиблого земляка – військового Давида Стоянова. Захиснику було лише 24 роки.
Давид Стоянов народився та виріс у Костянтинівці. Після закінчення селищної школи навчався у Криворізькому авіаційному коледжі. Захоплювався технікою та програмуванням. Мріяв про власну родину із коханою дівчиною Анастасією, але одружитися не всиг.
У листопаді 2019 року Давид призваний служити Батьківщині до військової частини 3044 Національної гвардії України.
Вірний військовій присязі, у бою поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області сапер 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення в/ч 3044, старший сержант Давид Стоянов 16 листопада 2023 року загинув.
Без сина лишилися батьки, без брата – брат та три сестри, без нареченого – кохана.
Останніми словами Давида були: «Передай рідним, що я їх усіх дуже люблю!» Про це розповів земляк-побратим Вадим Пронін, який був поруч з Давидом у тому бою, намагався допомогти другу та сам отримав поранення.
Зі словами співчуття до рідних та близьких Давида звернулися секретар Южноукраїнської міської ради Денис Кравченко, командир військової частини полковник Олег Худолій та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Євген Левченко.
Присутні схилили голови у скорботі під час хвилини мовчання.
Прощання з побратимом розпочали військові. Далі до закритої труни підходили городяни, клали квіти та ставали на коліна перед полеглим захисником. Державний прапор України, яким була покрита домовина, передали безутішній матері загиблого.
Поховали Давида Стоянова на Алеї Слави міського кладовища.
Щемливий допис на своїй сторінці в соцмережі написала сестра Давида Софія: Мені ще так боляче не було, вирвали усе і не залишили нічого, нічого крім ненависті. Мені хлопці пишуть, що помстяться за тебе, я вірю. Клята війна забрала в мене мого сонечка, частинку мене. Я так кричала від того, що тебе нема, і ще буду, буду кричати, тільки мене ніхто не чує, крім тебе, тільки ти мене розумієш, завжди ти розумів, завжди підтримував. Боже, підкажи, як мені жити, як мені дихати без нього, серце розірване на шматки. Залишилися тільки відео і фото з тобою, де ти посміхаєшся, моє ти сонечко, моє янголятко, чому саме ти? Чому, скажи мені, я дзвонила тобі – ти не брав слухавки, я пишу – ти не відповідаєш, ти мені обіцяв, обіцяв що все буде добре, але без тебе добре не буває. Братику, янголе мій, я так тебе люблю, я не зможу без тебе.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
