Історичними місцями Южноукраїнської територіальної громади мандрували журналістки ЮжкаNews.City разом зі співробітницями міського музею. Гідом на цій ексклюзивній екскурсії був знаний краєзнавець Анатолій Петровський. Тим, що побачили та почули цікавого, ділимося з нашими допитливими читачами
Багато років свого життя Анатолій Петровський віддав вивченню історичних документів про наш край та написанню наукових матеріалів. Останнє ілюстроване видання на 724 сторінки («Аспринт», 2023 р., м. Одеса) називається «Земля Асів. Забуті сторінки минулого українських земель». У книзі розвінчуються фальсифікація історії в літописах ще з часів Петра І та Катерини ІІ, імперські та радянські міфи про минуле.
Анатолій Петровський та його книга
Спираючись на скандинавські та інші західно-європейські джерела, автор дивує новим поглядом на історію нашого краю не тільки часів козацтва, а й раннього середньовіччя. Можна сказати, що екскурсія наша проходила якраз деякими сторінками цієї книги.
Перша зупинка маршруту відбулась на дорозі, що прямує у бік так званої «Березки». Тут серед полів з видом на Южноукраїнськ мова заходить про стародавню державу. Середньовічний автор 7-томної «Історії Норвегії» Тормод Торфей називає її Гардарія-Русь. Її столицею різні джерела називають Острогард, Хольмгард, Асгард, Кунгард…
Анатолій Петровський на основі своїх досліджень вважає, що історичний топонім «Гард» є головним претендентом на легендарне місто, тим більше, що на території нинішнього Южноукраїнська під час будівництва АЕС були знайдені залишки стародавнього городища. Старожили Костянтинівки, та й сам пан Анатолій, пам’ятають, як вони долали глибокий рів, коли добиралися до колгоспного саду за яблуками (зараз це місце за Ташлицьким водосховищем). Це залишки фортифікаційних укріплень навколо Гарду, стверджує краєзнавець. Рів з’єднував дві річки: Ташлик і Золотарку. При будівництві АЕС його засипали.
Прямуємо далі на східну околицю Южноукраїнська. Там на в’їзді в місто є всім відомий курган з геодезичною вишкою. Дізнаємося, що це поховання правителя стародавньої держави. Археологи свого часу проводили там розвідку та встановили, що курган відноситься до епохи середньовіччя, але давно був розграбований. На його схилі бачимо сліди розкопок.
Наступна наша локація на крутому березі Південного Бугу неподалік від наскального барельєфа козака на коні. Біля сходів на міський пляж Анатолій Петровський показує фрагмент кам’яного фундаменту. Колись це була фортечна стіна давнього поселення, вважає він. Поряд збереглася старовинна дорога.
Із західного боку Южноукраїнська, на межі з Костянтинівкою, теж на березі, знову бачимо фрагменти кам’яного муру та сліди покинутої каменоломні. Вони теж відносяться до середньовіччя, стверджує наш гід.
На поромі переправляємося в Богданівку.
На тому березі трохи ліворуч від автодороги бачимо місце, поросле чагарником. Там збереглися фундаменти містечка, де мешкали козаки після того, як війська російської імперії витіснили їх з Гарду, тому краєзнавець називає це поселення Гард-2.
Також він має відомості про старовинне козацьке кладовище на високому пагорбі понад Бугом. Анатолій Петровський знає свідків того, як викопували там дубові козацькі труни з людськими останками та зброєю. Це в тій місцевості, де зараз міститься меморіал пам’яті жертв Голокосту, поруч з балкою, в якій у роки Другої світової війни окупанти масово знищували євреїв.
Їдемо далі по ґрунтівках увздовж Бугу, споглядаючи мальовничі краєвиди. Навпроти Южноукраїнськ, як на долоні.
З нового незвичайного ракурсу відкривається нам скеля Пугач, руїни запорозького млина та острів Клепаний або Гардовий. Русло річки тут робить поворот, після якого з висоти скелястого берега відкривається дивовижний простір. Аж дух захоплює!
Анатолій Петровський показує місце стародавньої козацької переправи, де вбрід перевозилися різноманітні вантажі та товари.
Крапкою в нашому дивовижному маршруті став сюрприз від пана Анатолія. Майже непомітною стежкою він провів нас до джерела з прозорою та холодною водою. Хто не знає, той знайти його не зможе. Але є люди, які піклуються про водойму: обгородили парканчиком, регулярно чистять. Із задоволенням ми випили джерельної води, яка на смак здавалася аж солодкою.
Куштували та уявляли, що так само, як ми зараз, колись тут набирали воду наші предки – бугогардівські козаки, гайдамаки, а може й анти, аси, скіфи, сармати… Багата та різноманітна історія нашого краю, і ми не повинні цього забувати.
Разом з Анатолієм Петровським мандрували Гардом Зореслава Клименко та Олена Гармаш (міський історичний музей), Лариса Мініна та Наталя Кравець сайт ЮжкаNews.City .
P.S. Докладніше про історію нашого краю можна буде почитати в новій книзі Анатолія Петровського «Земля Асів. Забуті сторінки минулого українських земель». Хто бажає замовити цю монографію, звертайтеся до редакції «Контакту» або ЮжкаNews.City, ми допоможемо. А слідами нашої екскурсії, сподіваємось, буде створений туристичний маршрут.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
