Рак молочної залози в жінок та передміхурової в чоловіків – найпоширеніші види онкологічних захворювань у світі. Вони непомітні на початковій стадії й розвиваються майже безсимптомно. Ми з’ясували, яка ситуація з цими захворюваннями в Україні, які скринінгові методи для чоловіків та жінок доступні в медичних закладах Южноукраїнська, чи є в лікувальних установах вузькі спеціалісти – онколог, мамолог та андролог. Також дізналися, чи правда, як подейкують, що в місті можуть закрити жіночу консультацію.

В Україні, за даними національного канцер-реєстру, в рейтингу чоловічої онкології рак простати займає третє місце, друге – колоректальний, перше – немеланомні новоутворення шкіри. Жінки найчастіше хворіють на рак грудей, на другому місці – злоякісні захворювання шкіри, на третьому – рак шийки матки. Усі ці види онкологічних захворювань успішно лікуються, якщо вони виявлені на ранній стадії.

Чоловіки не поспішають до медзакладів

Андролог спеціалізується на захворюваннях чоловічої репродуктивної системи. На жаль, такого фахівця в медичних закладах Южноукраїнська немає й ці функції частково виконують урологи. У міській лікарні таких фахівців два. Один із них – Ярослав Добровський. Він розповів, що за останній рік у своїх пацієнтів-чоловіків виявив близько десяти випадків злоякісних новоутворень сечового міхура або простати. У більшості з них була вже занедбана стадія. Пацієнти не відчували болю і звернулися за допомогою, лише коли побачили в сечі кров. Переважно це були чоловіки від 50 років.

– Коли я запитував у цих людей, чому вони раніше не зверталися до лікаря та взагалі не проходили профілактичні огляди, вони дуже дивувалися й казали, що навіть не знали, що це потрібно робити. Цей вид раку успішно лікується на ранній стадії без оперативного втручання та хіміотерапії. Якби чоловіки проходили обстеження раз на рік, то не було б такої сумної статистики. Вони зізнаються, що іноді відчували якийсь дискомфорт, але думали, що це простатит або аденома

Лікар додає, що онкологія простати у молодих чоловіків трапляється вкрай рідко. Вони більше страждають на запалення передміхурової залози, яке трапляється переважно через переохолодження. Злоякісні новоутворення – проблема старших чоловіків. Саме тому, згідно з рекомендаціями МОЗ, вони мали би щорічно проходити скринінг: робити УЗД простати, здавати аналіз на визначення специфічного пухлинного маркера передміхурової залози PSA та консультуватися в андролога чи уролога. Однак чоловіки не поспішають до медичних закладів.

Діти соромляться говорити про хвороби «особливих» органів

Чому так відбувається? Можливо, ця проблема тягнеться ще з дитинства через стереотипність у вихованні: «Терпи, ти ж мужик, а мужики не ниють!». Чи розмовляють батьки зі своїми синами про хвороби статевих органів? Чи мають довірливі стосунки, аби діти не боялися самі розповісти, що з їхнім тілом відбуваються незрозумілі речі? На цьому акцентував увагу Роман Кучківський, заступник директора з медичного обслуговування Южноукраїнського міського центру первинної медико-санітарної допомоги. Зокрема лікар розповів, як у хлопчиків може розвиватися рак грудних залоз, а батьки навіть не підозрюють про це.

– Хлопчик входить у пубертатний вік. У нього може сформуватися гінекомастія – патологічне захворювання, що проявляється збільшенням у розмірах грудних залоз. Можуть бути виділення з грудей на кшталт молока. Юнак соромиться, нікому не розповідає про це. Натомість він носить одяг більших розмірів, щоб приховати «проблему». З часом ознаки захворювання проходять, але гулька всередині грудей залишається – це фіброзно-кістозна мастопатія. Хлопчик стає чоловіком й живе з цією хворобою, нічого не підозрюючи. Він може травмуватися, наприклад, під час занять спортом, кладучи штангу на руди. А потім – рак грудних залоз. Такі випадки не дуже розповсюджені, але проблема існує й про неї потрібно говорити. Інформація насамперед актуальна для батьків, які не знають про гінекомастію і не звертаються вчасно до лікаря. У цьому випадку - до ендокринолога. У дорослому віці чоловікам з підозрою на рак грудей рекомендовано обстеження на мамографі.

Говорити про хвороби «особливих» органів соромляться не лише хлопчики, а й дівчатка. Свою історію нам довірила вже доросла жінка (на її прохання ім’я не називаємо), яка з дитинства страждає на хронічний цистит та слабкий сечовий міхур. У дитинстві вона не могла стрибати на скакалці разом з подругами або виконувати вправи на фізкультурі, пов’язані з підстрибуванням. Точніше, вона робила це, щоб не здаватися не такою, як всі, але відчувала, як щоразу в неї неконтрольовано витікала сеча. Дівчинці доводилося по декілька разів на день міняти спідню білизну. З батьками були начебто й довірливі стосунки, однак на такі теми розмови не велися. Тому терпіла, а згодом навіть призвичаїлася до хвороби. Коли наша героїня стала дорослою, їй навіть не спало на думку самостійно звернутися до лікаря. Якось все не вистачало часу на такі «дрібнички», каже вона. В родині не було заведено «бігти в лікарню, як тільки припече».

Рідним потрібні ви, а не гроші

Проблема нашого суспільства – це знецінення своєї цінності. Особливо це стосується сільських мешканців, зауважує Роман Кучківський. Лікар разом з іншими медиками на спеціально облаштованому автомобілі періодично виїжджає в села Южноукраїнської громади, щоб на місці обстежувати мешканців. Він поділився сумним досвідом:

– У серпні за один виїзд у Бузьке й Панкратове ми виявили одинадцять випадків онкозахворювань! Усі в запущеній стадії. Четверо з цих людей вже померли. Семеро інших навіть не збираються звертатися до лікарів. Вони кажуть: «А кому ми там потрібні?».

Пан Роман розповів, що серед хворих були дві жінки з раком грудей у вкрай важкому стані. Коли він питав, чому вони не зверталися раніше, йому відповідали, що не було грошей або часу. У кожної – сім’я, господарство, город. Зазвичай українські жінки приносять себе в жертву, не усвідомлюючи, що рідним потрібні саме вони, а не гроші чи якісь інші матеріальні цінності. А потім вже пізно…

На цьому акцентує й Нелля Смілянська – завідувачка южноукраїнської жіночої консультації.

– Ті жінки, в яких виявляють запущену форму захворювання, не відвідували лікарів десять і більше років. Рак ніколи не виникає на порожньому місці. Йому передують певні захворювання. Ми називаємо їх передракові: міома матки, ерозії шийки матки, аденома та вузлові форми фіброзно-кістозної мастопатії молочних залоз. Щоб рак виріс, зазвичай потрібні роки. Беззаперечно, багато залежить і від способу життя та імунної системи. Якщо людина зловживає алкоголем, курить та мало спить, ризик захворіти підвищується. Тому кожна жінка, навіть якщо вона почувається абсолютно здоровою, раз на рік має відвідати гінеколога. Якщо вона ще й сама собі щомісяця обстежуватиме груди – взагалі чудово

За даними Неллі Смілянської, станом на 2023 рік, на обліку в гінекологів перебуває 406 жінок з онкологічними захворюваннями репродуктивних органів: раком молочних залоз – 219, статевих органів – 187. У нинішньому році виявлено ще 20 випадків онкології, з них 13 – злоякісні новоутворення в грудях. На жаль, щороку трапляються занедбані стадії – III та IV. Через несвоєчасне звернення жінок до гінекологів, онкологів-мамологів ефективність спеціалізованого (онкологічного) лікування суттєво знижується.

Лікарі усувають лише наслідки захворювання, зауважує гінекологиня. Часто через якийсь час рак локалізується в інших органах, наприклад, з однієї молочної залози переходить на іншу. Жінки, що побороли підступну хворобу, мають все життя бути під наглядом та регулярно проходити онкоскринінг. Гінекологиня наголошує: не лише хворим, а й усім життєво необхідно проходити мінімальний перелік щорічних обстежень. Особливо зараз, коли люди перебувають у постійному стресі (ковід, війна).

Щодо можливого закриття жіночої консультації (питання, яке активно обговорюють у місцевих пабліках) – завідувачка сподівається, що такого не станеться, інакше це буде злочином проти жіноцтва. Щоб підсилити свої слова, дістає теку зі статистикою. У минулому, 2022 році, гінекологині-акушерки Южноукраїнська проконсультували майже 30 тисяч пацієнток, з них 1 тисяча – діти й підлітки. Зі скаргами звернулися 17 тисяч жінок, у рамках обов’язкових медоглядів – лише 5 тисяч. Крім цього, щорічно в амбулаторних умовах виконується 500-600 операцій.

Мамограф дійсно необхідний

Нелля Смілянська вважає, що в Южноукраїнську медичні послуги на високому рівні, однак не вистачає деякого обладнання, яке вже давно є в сусідньому Первомайську, а нещодавно з’явилося й у Вознесенську. Мова йде про мамограф. В Южноукраїнську доступне лише ультразвукове дослідження. Його можна зробити в жіночій консультації або в приватних медичних закладах. Але найточніше обстеження молочних залоз робить саме мамограф: він показує аномальний розвиток тканини за декілька років до того, як лікар або жінка зможуть виявити такі зміни методом пальпації (обстеження руками). Таке обстеження, як і лікаря-мамолога, южноукраїнки шукають в інших містах.

– Мамографія – точніший метод обстеження, ніж УЗД, адже це рентген. Під час ультразвукового дослідження датчик охоплює тканини молочних залоз лише на 3,5-4 см вглиб. Є випадки, коли без мамографа ніяк не обійтися. Я вважаю, що таке обладнання – не розкіш, а необхідність. Ми направляємо на мамографію жінок в інші міста, навіть даємо їм контакти, щоб вони швидше зорієнтувалися. Але якщо ми говоримо про тих, кому 60 років, то маємо розуміти, що людині потрібно добратися в інший населений пункт, а це додаткові кошти та зусилля. Не всі мають таку можливість, особливо під час війни. Був би в нашому місті мамограф, скільки б випадків ми виявляли вчасно… А може, і зайвих маніпуляцій би не робили. У нас на обліку понад тисяча молодих жінок з мастопатією, їм теж необхідно регулярно обстежуватися. Приїжджають на консультацію з навколишніх сіл та селищ, вони б теж проходили мамографію

За новими стандартами МОЗ рекомендує жінкам із 40 років обстежуватися на мамографі раз на три роки, після 50- ти – раз на два роки, після 60-ти – щорічно. Це за умови, якщо немає скарг та підозр на новоутворення в грудях. Гінекологиня звернула увагу на вразливу категорію жінок старшого віку, проте є й інші. Наприклад, багатодітні мами, які не можуть залишити своїх малих дітей, щоб поїхати в інше місто на обстеження. Жінки-домогосподині, в сім’ї яких працює лише чоловік, швидше витратять гроші на щось корисне для своїх рідних, ніж на власне здоров’я. Не секрет, що багато українців та українок буквально виживають у складних економічних умовах. Тому перш, ніж зробити додаткові витрати, крім комунальних платежів та закупи продуктів, сто разів подумають.

Про те, з якими проблемами стикаються южноукраїнки, що мають хвороби грудей, куди їздять на мамографію та скільки це коштує, ми напишемо в одному з наступних матеріалів. Стежте за нашими публікаціями. В коментарях діліться своїми міркуваннями – чи робите ви профілактичні огляди, в яких лікарів, як часто, чи є чинники, які заважають це робити, і які вони, тощо.

Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися