Якщо не знають достеменно, то чули всі про вавилонське стовпотворіння. Розгніваний бог змішав мови будівельників, які втілювали зухвалий намір спорудження вежі, що сягала неба. Робітники перестали розуміти одне одного, і будівництво – «творення веж (стовпів)» – невдовзі припинилося. Про це йдеться в біблійній оповідці.

Сучасний Южноукраїнськ – не древній Вавилон, і прагнення місцевого люду не такі дерзновенні. Не збудувати, а лише відремонтувати; не стовп, а тільки сходи; не до неба, а всього-на-всього до дверей; не захмарного замку, а просто до входу в занедбану будівлю на бульварі Мрій. Про це «мріють» мешканці територіальної громади з числа соціально незахищених категорій. Хто чи що стало на заваді втіленню в життя цього заповітного й водночас такого приземленого бажання? Чому нема порозуміння між народом і тими, кому він довірив господарювати у місті?

Поріг як камінь спотикання

У владних колах Южноукраїнська порозуміння, виявляється, якщо не крихке, то досить хистке. Трапляється, що й зовсім відсутнє, коли йдеться про відносини між виконавчими органами ради, підпорядкованими їм комунальними підприємствами та обранцями громади. Це випливає, зокрема, з висвітлення в тутешніх ЗМІ перебігу 36-го пленарного засідання місцевого парламенту. Серед іншого різні «гілки влади» не досягли згоди й у питанні виділення коштів для ремонту злощасного порогу. Розбіжності виникли нібито на ґрунті вартості робіт. Депутати дорікали «рахівникам», що ті п’ять східців недешево, м’яко кажучи, обійдуться бюджету. А що, не можна було з’ясувати це, і підкорегувати суми заздалегідь? Хоча б під час розгляду в постійних комісіях відповідного профілю – бюджетній, ЖКГ? Та й чому, зрештою, саме казенним коштом мають фінансуватися ці ремонтні роботи?

36 пленарне засідання Южноукраїнської міської ради 14 березня36 пленарне засідання Южноукраїнської міської ради 14 березняАвтор: Анна Бойко

Хто в будівлі хазяїн?

Донедавна балансоутримувачем нежитлової будівлі колишніх магазину «Світанок» і кафе «Старий друже» було комунальне підприємство «Служба комунального господарства». Рішенням міськради від 30.11.2022 р. її передали у відання комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання». КП СКГ будівля дісталася у спадок від попередників «випотрошеною» пусткою. Незадіяний понад два десятки років, об’єкт комунальної власності руйнувався на очах у всього міста. Уже й не злічити, скільки керманичів змінилося в Южноукраїнську за цей час, а щоб навести там лад руки не дійшли у жодного. «Наполеонівські» плани плекав мер – попередник нинішніх правителів, та правду кажуть байкарі: « А хура й досі там». Ні осередку культури та дозвілля, ні штабу надзвичайників, ні влаштованого відповідно до сучасних вимог «бомбосховища».

От фінансування укриття для населення, з огляду на реалії минулого року й сьогодення, якраз і варто було закладати в бюджеті, не шкодуючи коштів. Та де там – дали хоча б на сходи! А вони сипались би й досі, якби не прикрий випадок, що стався там у перших числах лютого.

2003 рік2003 рікАвтор: з архіву

Проднабір ціною в життя?

Того дня відновили після тривалої перерви видачу «гуманітарки» людям похилого віку. Пенсіонерів, розмір виплат яких становив 3-4 тис. грн на місяць, посходилося багатенько. Панували безладдя, гармидер – таке собі «вавилонське стовпотворіння» містечкового масштабу. Брати «Світанок» штурмом і навалою – так повелося ще з осені 2022 р.

Тоді приміщення колишнього продмагу виділили терцентру соціальних послуг під пункт складування, формування та видачі гуманітарної допомоги. Найспритніші пенсіонери продиралися до входу широким півколом. У тисняві мало хто бачив, як саме сталося, що в гущі натовпу зі сходів раптом упала людина. Очевидці розповідали, що після удару об асфальт чоловік похилого віку залишився лежати без мови й без руху, аж поки не приїхала «швидка». Чим закінчився інцидент, офіційно не сповіщалося. Подейкували про серйозне травмування і навіть про летальний кінець.

Черга біля колишнього кафе «Старий друже» 14 жовтняЧерга біля колишнього кафе «Старий друже» 14 жовтняАвтор: Анна Бойко

Підлампічили, що далі?

Невдовзі біля горезвісного ганку можна було спостерігати якісь млявоплинні роботи. Демонтували рештки розкришених «мозаїчних» плит, якими були оздоблені східці, встановили опалубку, забетонували. Одним словом, підлампічили за два місяці. Зробити ж підхід до дверей пункту з видачі гуманітарної допомоги повністю безпечним для людей господарі-комунальники так і не спромоглися. Про зручність – годі й говорити.

2023 рік2023 рікАвтор: Анна Бойко

Окрім надійних щаблів потрібні поручні і пандус, адже серед пільговиків – отримувачів гуманітарної допомоги – чимало людей із інвалідністю, за проднаборами приходять одинокі матері з дітьми у візочках та громадяни ще деяких вразливих верств населення. Над входом доречно улаштувати новий дашок, навіс чи козирок, бо ж старий ось-ось комусь на голову впаде.

Аби цього не сталося, Олександру Миронюку – виконувачу обов’язків директора КП ЖЕО та голові постійної комісії міськради з питань бюджету в одній особі – доведеться взяти гроші у касі чи на рахунку підприємства. Ну, не зумів же переконати колег-депутатів виділити їх із міської скарбниці! До речі, на подібні ремонти, утримання об’єктів тощо КП ЖЕО вправі використовувати кошти від плати за оренду іншого нерухомого майна.

Актуальність «сходотворіння» на бульварі Мрій буде й надалі. Терцентр продовжує видачу продуктових наборів людям похилого віку. Далеко не молоді люди непевною ходою долають сходи з довгоочікуваними пакетами провізії в руках. Побоюються: тільки б устояти на ногах, не втратити рівноваги, не оступитися…

Читайте також: Ажіотаж навколо «гуманітарки» в Южноукраїнську: великі черги та суперечки
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися