У практиці місцевого самоврядування Южноукраїнська такого ще не було. Безпрецедентну процедуру позбавлення депутатських повноважень затіяли партійці тутешньої «Європейської Солідарності». Остракізму піддали обранця громади Вячеслава Губу.
Нехтує обов’язками чи збився на манівці?
Почалося все майже чотири місяці тому – «неправильним» голосуванням з приводу звернення нашої міськради до вищих органів державної влади. На сесії 30 листопада 2022 р. голова фракції ЄС Олена Петрина ініціювала клопотання про пришвидшення розгляду у Верховній Раді законопроєкту щодо позбавлення депутатського статусу обранців місцевих рад від заборонених у 2022 році партій. Із п’ятьох присутніх депутатів-єесівців двоє не підтримали пропозицію лідерки фракції. Реагування, кажуть, не забарилося. У владних кулуарах ширилися й вихлюпнулися в народ чутки про накладення стягнень на «незгодних з лінією партії». Одного нібито попередили, іншого – виключили зі складу фракції. Останнє підтвердив 14 березня під завісу сесії секретар ради Олександр Акуленко. Вигнанням із лав фракції закінчився перший акт процесу усунення того, хто «крокує не в ногу».
Дружна команда ЄС у день першої сесії Южноукраїнської міської ради VIII скликання.
Антракт тривав недовго. Вже 18 березня питання щодо позбавлення В.В. Губи мандату розглядало партійне зібрання Миколаївської територіальної організації політичної партії «Європейська Солідарність». Скупе повідомлення, яким обмежилася того дня партія на сторінці обласної організації ЄС у фейсбуці, сповіщало про схвалення пропозицій щодо відкликання двох депутатів місцевих рад Миколаївщини. Депутатці Баштанської районної ради ставиться в вину колабораційна діяльність, співпраця з представниками держави-агресора в окупованій Снігурівці. Южноукраїнському парламентареві закидають інше: «невиконання депутатом зобов’язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними; не входження до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний; невиконання ним без поважних причин обов’язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі».
Другий акт процесу усунення Вячеслава Губи з депутатських лав завершився прийняттям на обласному рівні рішення «звернутися до З’їзду Політичної партії «Європейська Солідарність» про його відкликання за народною ініціативою».
З огляду на режим воєнного стану, в умовах якого Україна живе вже другий рік, навряд чи слід очікувати проведення партійних з’їздів найближчим часом. А значить, Вячеслав Губа й надалі залишатиметься депутатом Южноукраїнської міської ради і матиме можливість попрацювати на благо громади. А от ігнорувати виконання депутатських обов’язків, зустрічі з виборцями та звіти перед ними про свою роботу не слід. Про це не варто забувати кожному обранцю громади.
Шануйтеся, депутати, а то ще відкличуть
Боротьбу за чистоту депутатських рядів можна тільки вітати, якщо необхідність такої боротьби підкріплена вагомими аргументами. Якщо це не банальне зведення рахунків чи намагання позбутися незручного, норовливого, зарозумілого та ще якогось «не такого» колеги.
В очікуванні остаточного вердикту у справі забирання у В. Губи мандату не зайвим буде поміркувати про правомірність відкликання ще декого з місцевих депутатів. Стосовно двох «злісних прогульників» зробити це можна, як кажуть у народі, легко. За бажання, звісно. Та ним однопартійці і не дихають, судячи з відсутності реагування.
Та досить знеособленості – громада має знати імена своїх обранців-негероїв. Йдеться про Михайла Устюшенка, «Слуга народу», (на фото ліворуч) та Каріне Маілунц, «Батьківщина», (на фото праворуч).
Ця пара не бере участі в роботі міської ради взагалі, принаймні публічно. На офіційному сайті Южноукраїнська в розділі «Міська влада» є відомості щодо депутатської діяльності. Наявні дані незаперечно свідчать про те, що пані Каріне зволили показатися в сесійній залі лише двічі, а «слуга» Устюшенко брав участь тільки у п’яти пленарних засіданнях. Починаючи з лютого 2021-го й донині, ні він, ні вона на сесії не з’являлися. Аналогічна ситуація і з роботою у складі постійних комісій ради. До речі, якщо авторці не зраджує пам’ять, на початку каденції одну з комісій - з питань законності - очолював саме Михайло Устюшенко.
Єдине фото з сесійної зали де були присутні депутати Михайло Устюшенко та Каріне Маілунц.
А ще пригадується, якими зусиллями М. Устюшенко потрапив до когорти володарів мандатів довіри южноукраїнської громади. Самотужки пробитися йому не вдалося. Мандат дістався молодому юристові ціною відмови п’ятірки кандидатів із результатами, кращими за підсумками виборчої кампанії 2020 р. Невже ці люди зреклися свого прийдешнього депутатства заради того, щоб упродовж двох із гаком років омріяне крісло в рядах місцевих «слуг народу» залишалося порожнім? Риторичне запитання…
Так чому ж ці «недоторканні» депутати продовжують залишатися недоторканими? Про справжні мотиви можна лише здогадуватися. Кричущий факт і досі обходять мовчанкою місцеві осередки «Слуги народу» й «Батьківщини», що мають клопіт тримати в своїх організаціях «почесних мандатоносців». Німує і постійна комісія ради, до чиїх повноважень належать питання депутатської етики. Однак не все так безнадійно, як може здатися на перший погляд. Наряду з партіями ініціатива з відкликання депутата місцевої ради може виходити й від людей. Недарма ж законодавчо означений термін має формулювання: відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 37) передбачено п’ять підстав для відкликання за народною ініціативою. Однією з них є пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії.
Чи знайдуться у нашій громаді сміливці, які наважаться потривожити своїх обранців вимогою дотримання законодавства? Якщо не в реальних справах, то хоча б у питаннях депутатського статусу?
