Чим живе некомерційне комунальне підприємство «Южноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»? Про це для ЮжкаNews.City напередодні Дня медичного працівника розповідає його директор Дмитро Миколайович МІРОШНИК.

Автор: Лариса Мініна

- Як центр первинної медико-санітарної допомоги працює в умовах воєнного стану? Що змінилося після 24 лютого?

- Нічого особливо не змінилося. Працюємо у штатному режимі. Під час війни від нас пішли лише один лікар та одна медична сестра. На фронт забрали інженера із закупівель. Всі решта - на роботі.

Сімейний лікар Катерина Безпалько-Горкавчук разом із медсестрою І.М. Літутой, як і до війни, ведуть прийом пацієнтівСімейний лікар Катерина Безпалько-Горкавчук разом із медсестрою І.М. Літутой, як і до війни, ведуть прийом пацієнтівАвтор: Лариса Мініна

- Кажуть, під час війни люди рідше звертаються до лікарів. Це так?

- Це правда. Зараз людей набагато менше. Якщо порівняти з лютим: тоді приймали від 800 до 1000 пацієнтів на день, зараз - десь 220-250. Переважно це ГРВІ, хронічні захворювання, медогляди.

Лікар сімейної медицини Роман Кучківський на робочому місці: що вас турбує? Лікар сімейної медицини Роман Кучківський на робочому місці: що вас турбує? Автор: Лариса Мініна

- Ще кажуть, що війна перемогла ковід.

- На сьогодні у нашому місті ковіда нема, але це не обов’язково пов’язувати з війною. Може бути сезонний спад. У минулому році теж у травні-червні був великий спад по ковіду, але у вересні кількість випадків почала зростати. Цьогоріч у березні ковід ще був, трошки – у квітні. Зараз його нема. Може тому, що багато щеплених людей. За нашими даними, в Южноукраїнську двічі провакцинувалися від коронавірусу 51% дорослих, але це тільки ті, кому робили щеплення в центрі первинної допомоги. А є ще люди, які вакцинувалися в Арбузинці, Миколаєві, Києві тощо. Ми підрахували, що десь на відсотків 75 місто щеплене.

- Можна сказати, що в нас є вже колективний імунітет?

- Імунітет може і вироблений, але, як поведе себе ковід далі, невідомо. Вірус змінюється, мутує. Побачимо, що буде восени.

- Як вважаєте, щеплення від ковіда третьою дозою робити треба?

- Скажу так, воно не завадить. Ми робимо. Люди вакцинуються. Десь третина тих, хто провакцинувався двічі, йдуть на третю дозу. У нас є Pfizer і CoronaVac. Ми їх зараз великими партіями не беремо. Хто бажає, записується, ми потім повідомляємо, люди приходять, вакцинуються.

- Зараз з’явилася така нова категорія, як внутрішньо переміщені особи, які приїхали самі та з дітьми.

- Є такі. Стають на облік. Дехто просто приходить отримати консультацію. В основному звертаються з ГРВІ, дітям – щеплення. Нікому не відмовляємо, всіх приймаємо, призначаємо лікування, якщо треба.

Лікар-педіатр Л.Л. Кобзар та медична сестра А.В. Гаврікова завжди готові прийняти батьків з дітлахамиЛікар-педіатр Л.Л. Кобзар та медична сестра А.В. Гаврікова завжди готові прийняти батьків з дітлахамиАвтор: Лариса Мініна

- Як в южноукраїнській громаді працює сільська медицина?

- У нас в Костянтинівці відкрита сільська амбулаторія. Там працює сімейний лікар та дві медичні сестри. Крапельниці ставлять, уколи роблять. У Бузьке лікар виїжджає раз на два тижні з Костянтинівки та приймає людей. В Іванівці є пункт надання медичної допомоги, де на постійній основі працює медична сестра. Робить ін’єкції, видає ліки, але після призначень лікаря. Міряє тиск, рівень цукру в крові. Вона одна на два села - Панкратове та Іванівку, через день: то там, то там.

- Чи вплинула війна та все, що з нею пов’язано, на фінансування з боку держави?

- Фінансування за пакетами НСЗУ ми отримуємо вчасно. Із вакцинації поки що пакет закрили. Ми вакцинуємо, але нам по ньому не платять. Основний пакет і по туберкульозу оплачуються в повному обсязі. Грошей вистачає. У нас немає заборгованості ані кредиторської, ані по заробітній платі. Як буде далі, побачимо.

- Чи є допомога «первинці» з місцевого бюджету?

- У зв’язку з воєнним станом сьогодні ніяка допомога з місцевого бюджету не проходить. Не на часі зараз просити гроші з бюджету, ми намагаємося самі впоратися. Там і без нас вистачає проблем. Не знаю, як буде після війни. Звичайно, хочеться і те, і те, але ми розуміємо, що поки не на часі. Комусь ці гроші з міського бюджету потрібніші, ніж нам.

- А що з ліками?

- На початку війни були проблеми, тому що в аптеках ліків не було. Але, слава Богу, нам допомагали благодійники: і Мирне небо, і Юженергобуд, і штаб Чорноморова, а ми людям роздавали. І зараз роздаємо, особливо бабусям, дідусям. У лікарів є списки, вони дають, кому треба. Так само й із дитячим харчуванням. У цілому з цією проблемою впорались. На початку було трошки важко. Привозили те, що могли. Були такі ліки, які знайти дуже проблематично. Зараз і в аптеках постачання налагодилось.

- Як працює ваша нова лабораторія?

- Нормально, в штатному режимі. Меблі туди нові завезли вже після початку війни. Є й економічний ефект. Раніше платити по 100 тисяч щомісяця, зараз ті гроші залишаються у нас. Нових лаборантів ми не брали, перевели туди двох працівників зі свого штату. Є невеликі затрати на реактиви, витратні матеріали, але це далеко не 100 тисяч. Пацієнтам теж подобається. Я чув, як казали: зручно, що тут все на місці.

У новій лаборатороії працюють лаборанти І.І. Копитов та А.Ю. Ковальова

- Можна сказати, що за п’ять років функціонування Центру становлення його колективу вже відбулося? Адже починалося все з нуля.

- Я дуже пишаюся своїм колективом. Знаєте, кажуть, що друзі пізнаються в біді. Коли почалася війна, одна наша лікарка поїхала за кордон, і одна медсестра вивезла свою онуку. Решта всі працюють. Ніхто нікуди не тікав. Пацієнтів обслуговуємо. Кожен на своєму місці робить, що може. Укомплектовані повністю. По штату 104 особи, фактично працює трошки менше.

Що там лікар прописав? Медсестра процедурного кабінету Н.В. Дорошенко готує крапельницюЩо там лікар прописав? Медсестра процедурного кабінету Н.В. Дорошенко готує крапельницюАвтор: Лариса Мініна

- Важко керувати лікарями, медсестрами, санітарками, коли Ви самі не медик?

- Ні. У мене хороші помічники. Мої питання: організація роботи, забезпечення всім, чим потрібно. Проведення нарад. Все, що стосується лікування, – є заступник. Якщо треба, ми збираємось, обговорюємо питання. Я не бачу в цьому жодних проблем. Колектив хороший. Усі розуміють один одного. Допомагають один одному. Це найголовніше.

- Ваші побажання колегам напередодні професійного свята?

- Думаю, що сьогодні у всіх одне бажання: тільки б закінчилася ця війна! Усе інше буде потім. Найактуальніше і найпотрібніше побажання сьогодення – мирне небо над головою.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися