В Южноукраїнську вже 45 років мешкає мисткиня, чиї автентичні твори важко сплутати з іншими. Унікальні картини Регіна Овчаренко створює за складною авторської технікою. Знайомство з художницею-флористкою відбулося під час вернісажу в міському музеї. Згодом ЮжкаNews.City пощастило побувати в святая святих кожного творця – майстерні.
Майстерня пані Регіни
Про мисткиню
Регіна Георгіївна народилася на станції Уштобе в Казахстані. Потім разом з мамою мешкала в м. Бійськ на Алтаї. Коли їй було вісімнадцять, Регіна познайомилися з українським хлопцем Миколою Овчаренком, який приїхав працювати в те місто. То була любов з першого погляду. Закохані побралися в Бійську, там народився їхній первісток Володимир. Донька Тетяна з’явилася на світ на Луганщині, куди переїхала молода родина. У 1976 році Овчаренки оселилися в робітничому селищі – майбутньому місті-супутнику Южно-Української АЕС.
Через два роки після переїзду чоловік Регіни загинув. Їй довелося освоїти фах зварювальника, аби якось прогодувати сім’ю. Жінка працювала в ЕЮМі, а потім в Дирекції. Пані Регіна називає свою колишню роботу ювелірною, оскільки працювала з найтоншими трубами (діаметром 14, 16, та 18 мм), зварювальники іменують їх «соломою».
Творчість у життя пані Овчаренко прийшла після виходу на пенсію та досі посідає в ньому важливе місце.
Регіна Овчаренко презентує свої роботи в міському історичному музеї
Про творчість
У кімнаті квартири Регіни Георгіївни, де вона працює над своїми роботами, дуже затишно. Свого часу дожидаються акуратно складені заготовки для майбутніх картин за японською клаптевою технікою кунісайга.
Для основи таких панно мисткиня використовує пінопласт. Потім на нього кладе ескіз та прорізає за контуром усі елементи малюнку, проклеює та вставляє у прорізи, за допомогою спеціальних інструментів, шматочки заздалегідь підготовленої тканини. Потім Регіна за допомогою батика надає тканині потрібних відтінків.
Дві стіни майстерні займають полички, а там – величезна кількість коробок із заготовками для об’ємних картин. Для них художниця використовує тільки природні матеріали: плівку яєчної шкаралупи (винахід Регіни Георгіївни), лушпиння з цибулі та часнику, напівдорогоцінне каміння, мох, суцвіття, пелюстки, трави, насіння, бруньки, кору, пісок та багато-багато іншого.
Майстриня обережно знімала одну за одною коробочки та демонструвала складові, які незабаром поєднаються у флористичні композиції. Це справжня ювелірна робота: викладати пінцетом пелюстку до пелюстки, травинку до травинки. Регіні Георгіївні потрібно пів року копіткої праці, аби виготовити такий витвір мистецтва.
Кунісайга та флористика – не єдині захоплення майстрині. У її творчому куточку на видному місці й інші роботи. Це витвори з глини: декоративна плитка та посуд. Неможливо відвести погляд від порцелянових троянд у вазочці, які важко відрізнити від справжніх.
Також пані Регіна небайдужа до вишивки. Удома вона зберігає 200-річні вишивані речі, які перешли їй у спадок від рідні з Естонії. Южноукраїнська художниця теж володіє цим рукодільним мистецтвом. Жінка вишивала картини та одяг для своєї родини.
Поезія – ще одне захоплення Регіни Георгіївни, яке з’явилось у її житті чотири роки тому. Під час екскурсії майстернею, мисткиня дістала з полички зошит з віршами та прочитала декілька свої творів. Пані Регіна розповідає, що пишеться їй дуже легко, ніби хтось водить рукою замість неї.
Жінка надихається природою, творчістю імпресіоністів та класичною музикою. Вона обожнює народні пісні, особливо «Цвіте терен». Майстриня розповіла, що коли вперше почула цю композицію, не змогла стримати сліз. Саме з цієї пісні розпочалася її любов до України.
Багатогранна та самобутня, художниця-флористка не зупиняється на досягнутому. Вона постійно вдосконалює свої навички та розвивається. У Регіни Овчаренко безліч задумів та планів на майбутнє. ЮжкаNews.City щиро бажає южноукраїнській художниці втілити всі їх у життя.
