Щойно розтанув сніг та розійшлись сердиті хмари, як з усіх боків починають невтомно попереджувати про небезпеку бути просто з’їденими страшенними всюдисущими кліщами. От халепа. Тільки но почали відходити від однієї напасті, як лякають іншою, розповідає у Фейсбуці відомий лікар Євген Дубровський.
Чи виправдана ця небезпека? Давайте розберемося
- Кліщі справді переносять інфекційні захворювання. Їх декілька, але особливо актуальним є кліщовий бореліоз (Хвороба Лайма). Про нього і буде мова.
- Кліщі не падають з дерев на голову, не бігають за нами, немов вовки. Ні. Вони сидять на траві чи кущах, невисоко, на рівні зросту дрібних чи середніх ссавців. Бо саме ссавці є їх головною мішенню для полювання. Людина їх не цікавила б, якби не заходила не в свій ареал існування. На думку кліщів, ми маємо сидіти вдома та не вештатись лісами та парками. Тому винні самі )
Якщо не пощастило, і вкусив кліщ, що робити? Куди бігти, що здавати? Чи взагалі, не звертати увагу?
Є декілька дуже важливих моментів. Якщо дотримуватись адекватного алгоритму, все буде добре й можна попередити всілякі негаразди.
1. Важливо. Кожного кліща, який вкусив треба розглядати, як потенційно зараженого. Це робиться не для накручування паніки, не для морочення голови пацієнтам. Ні. Просто таким чином можна уникнути пізнього звернення до лікаря та не допустити хронізації бореліозу.
- Звісно, більшість кліщів НЕ Є ЗАРАЗНИМИ. В самих найгірших ендемічних регіонах частота заражених кліщів становить не більше 25% (приблизно. Ніхто не порахує точно).У більшості випадків цей показник досить незначний. Тому боятися присмоктаного кліща не варто, вірогідність отримати захворювання через нього є невисокою. Але безпечність та нехтування – не кращі дії в цьому контексті.
- Це міф, що при зараженні завжди буде на шкірі характерна пляма (кільцева еритема). Нічого подібного. У багатьох (40-60%) еритеми не буває, або вона має абсолютно нехарактерний вигляд. Саме так робляться основні помилки. Тим паче, що не завжди видно місце укусу (спина, сідниці). Тому ознакою зараження/не зараження є не тільки ЕРИТЕМА, а ще й лабораторні аналізи.
- БОРЕЛІОЗ ЛІКУЄТЬСЯ, якщо це робити своєчасно. Своєчасно, це умовно встигнути до 4-5 місяців від зараження. Якщо в цей проміжок часу підтвердити захворювання, пролікуватися та закрити всі питання нічого не станеться. Тому:
2. Якщо вкусив кліщ, через 21 день треба здати кров на антитіла до бореліозу. Це золоте загальноприйняте правило. Не треба здавати раніше, це нічого не дасть. Це марна трата часу та грошей. Ще не встигнуть виробитись імунні клітини, нічого в крові не видно. 21 день – це не пізно, це нормально. Якщо аналіз негативний – все добре. Можна забути про кліща. Якщо позитивний – не повезло, але теж нічого страшного, треба просто вчасно пролікуватись.
- Сучасні лабораторії вже навчились здавати на аналіз не тільки кров хворого, а й самого кліща. Це дуже зручно. Так не треба чекати 21 день. Не треба колоти дітей. Можна одразу дізнатись, заражений був кліщ, чи ні.
- Тим паче, що є поняття екстреної профілактики. Якщо кліщ був заражений, можна одразу пропити коротким курсом ліки та закрити питання.
Який висновок?
- Кліщів боятись абсолютно не потрібно. Більшість із них не заразні. Якщо вже вкусив, просто треба вчасно перевіритись та спокійно закрити це питання. Навіть найгірший варіант – отримати позитивні результати – досить спокійно вирішується вчасним правильним лікуванням.
- Питання хронічного, запущеного бореліозу вирішуються окремо. Це вже дійсно проблема. Саме щоб такого не сталося, призиваю дотримуватись чіткого адекватного алгоритму, який озвучений вище.
