В інфекційному відділенні міської лікарні на 78 році життя померла бабуся, яка прожила в одній із палат майже рік. Ще одна 85-річна бабця вже багато місяців мешкає там.
Незрозуміло, чому люди живуть в лікарні? Южка.City провела невеличке розслідування і ось, що вдалося дізнатися.
Кого привозять до «соціальних» палат
У відділенні функціонують дві палати-бокси, які виконують роль «соціальних». Те, що стало відомо із розмов з медперсоналом, вражає. Виявляється, швидка та поліція привозять в інфекційне відділення людей, яких немає де подіти. Це безхатьки, особи у стані алкогольного сп’яніння, психічно хворі, які не здатні самостійно дати собі раду.
Більшість із них поступають брудними, з педикульозом, коростою. Якщо потрібно, їм надається медична допомога, але, в основному, такі особи більше потребують соціального догляду.
Молодші медсестри відмивають їх, чоловіків голять, власноруч перуть їхній одяг, бо централізована лікарняна пральня його не приймає. Інколи медикам доводиться навіть викидати те лахміття, що було на безпорадних людях та одежу для них приносити з дому. Щоб підгодувати обездолених, працівники відділення часто діляться з ними домашньою їжею.
Посвіжівши, в чистому вбранні, без паразитів на тілі, через декілька днів дехто з них спокійно собі йде з лікарні. Був навіть випадок, коли чоловік викликав таксі і поїхав додому. Історій багато, вистачило б на написання цілої книги.
Інфекційка може стати домівкою для кожного?
Щодо бабусь, про яких йшлося на початку. Померла пенсіонерка мала своє помешкання і родичів. Вона страждала на психічні захворювання та потребувала особливого догляду. У іншої літньої жінки, яка вже майже рік проживає в лікарні, схожа ситуація. Обидві пенсіонерки через скарги від сусідів були вилучені зі своїх помешкань та направлені в так звані «соціальні» палати. Старенькі змушені були тривалий час жити у відділенні зі спеціальним режимом. Вони стали заручниками ситуації.
Медсестри та лікарі відділення у розпачі. В них важкі пацієнти з інфекційними захворюваннями, туберкульозом та іншими небезпечними хворобами, а доводиться витрачати багато часу на людей, які потребують соціального догляду. Та й серце розривається від того, що ось такі старенькі тривалий час перебувають в закритих боксах.
Що каже керівництво лікарні
Виконуюча обов'язки директора южноукраїнської міської лікарні Ірина Доценко, прокоментувала ситуацію, що склалася в інфекційному відділенні. Вона пояснила, що такого поняття, як «соціальна» палата не існує. Лікарня - це не спеціалізований заклад, де можуть довгий час перебувати люди, які потрапили в кризові життєві обставини.
Багато років тому було розроблено положення «Про палату паліативного лікування інфекційного відділення СМСЧ-2». Там вказано перелік медичних показань для надання паліативної допомоги. Такі палати спеціально створені для перебування хворих разом з людьми, які їх доглядають. Це пацієнти, які потребують постійного знеболення на останній стадії хвороби, або особи з хронічними захворюваннями, яким потрібен особливий догляд.
Але палати вже тривалий час використовуються не за призначенням. Там перебувають люди, які не мають для цього показань. Вони повинні знаходитись не в інфекційному відділенні, а в соціальному притулку, але його в нашому місті не існує.
Як це коментують представники органів влади
Директорка департаменту соціальних питань та охорони здоров’я Ельвіра Гехад погоджується, що люди з соціальними проблемами не повинні знаходитись в інфекційному відділенні. Але поки що іншого варіанту немає. Вона розуміє гостроту проблеми і готова взятися за створення соціального притулку, та є величезна перепона – приміщення, точніше, його відсутність. Складність полягає ще й в тому, що не будь-яке приміщення для цього підійде. Є певні вимоги: окремий вхід, кухня, кімнати для підопічних, персоналу та медичних послуг тощо.
Заступник міського голови Олександр Кольчак знайшов час та відповів на наші запитання.
- Чому в місті немає притулку для людей, які цього потребують?
- Ми постійно шукаємо приміщення. На одній із сесій було запропоновано виділити під притулок певне приміщення, але депутати не підтримали. Продовжуємо працювати в цьому напрямку.
- Чи можна сподіватися, що в 2020 році вирішиться це питання?
- Звичайно, є декілька варіантів приміщень, які б могли підійти, в тому числі та будівля, що знаходиться біля інфекційного відділення. Зараз ми їх розглядаємо.
Від себе можемо додати, що після рішення міської ради про приєднання Костянтинівки до Южноукраїнська, горизонти пошуку розширяться. Южка.City дізналася від заступника голови Костянтинівської селищної ради Ігоря Латія, що тільки в Бузькому є дві будівлі, які могли би підійти для соціального притулку. Це приміщення недіючої школи та непрацюючого будинку культури. Для села такий соціальний заклад вигідно мати. Реконструкція будівлі та подальше обслуговування притулку – це нові робочі місця для мешканців.
До речі, у перспективному плані розвитку міста на 2019-2021 рр. є пункт про відкриття будинку постійного або тимчасового перебування людей похилого віку та осіб з інвалідністю на 15 ліжкомісць. На нього закладено 4,5 млн. грн., але тільки на 2021 рік. Почекаємо ще?
