Південноукраїнська громада знов у невимовному смутку. До небесного війська 2 травня провели оборонця України – Антона Мокеєва. Свій останній бій захисник прийняв поблизу населеного пункту Довга Балка, що на Донеччині. Воїну назавжди залишилося 40 років.

Автор: Анна Бойко

Антон Мокеєв народився 1 грудня 1985 року. У ранньому дитинстві він разом з батьками з іншої країни переїхав до Південноукраїнська. Тут минули його дитинство та юність. Навчався Антон у четвертій школі. Після дев’ятого класу обрав робітничу професію та здобув фах електрогазозварювальника.

Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко

Відповідальність і наполегливість привели Антона Мокеєва до роботи на Південноукраїнській атомній електростанції, а прагнення до самовдосконалення – до здобуття вищої освіти у НУК імені адмірала Макарова.

Коли ж для країни настав час випробувань, Антон, попри можливість залишатися в тилу завдяки бронюванню від роботи, зробив свідомий вибір – став на захист Батьківщини.

За мужність і відданість під час військової служби Антона Мокеєва було відзначено почесною нагородою – «Золотим Хрестом», нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України, яку він отримав у 2024 році.

Анна Бойко
Анна Бойко

Остання розмова з матір’ю відбулася 15 квітня 2026 року. Тоді Антон сказав коротко: «Не хвилюйся, зв’язку не буде. Заходимо в точку А». На жаль, більше на зв’язок захисник не вийшов. 20 квітня надійшла трагічна звістка: поблизу населеного пункту Довга Балка старший солдат Антон Мокеєв загинув.

У житті Антона найціннішим була родина. Він був люблячим сином для батьків, братом для двох старших братів, турботливим батьком для своїх двох доньок.

Зі словами співчуття з приводу болючої втрати до родини і близьких загиблого звернулися заступник міського голови Сергій Горностай, заступник генерального директора з персоналу ПАЕС Сергій Котельник, начальник відділення ЦВС першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний та побратим капітан Олександр Круду.

Анна Бойко
Анна Бойко

Антон був гідним, відданим. З честю стримував відсіч збройної агресії Російської Федерації. Та, на жаль, 20 квітня 2026 року не стало нашого побратима, який віддав своє життя за свободу та незалежність України, за мирне небо, за кожного з нас. Пам’ять про його подвиги навіки залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять Герою! Слава Україні! – мовив побратим, ледве стримуючи емоції.

Автор: Анна Бойко

Південноукраїнці з почестями провели земляка в останню путь. Десятки містян схили голови в скорботі за полеглим воїном. До труни з тілом Антона несли квіти родичі, друзі, знайомі та військовослужбовці. Люди не приховували почуттів – багато хто плакав. Полотнище синьо-жовтого стяга, яким була покрита труна, передали матері захисника.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Поховали Антона Мокеєва з військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища.

Автор: Анна Бойко

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися